Multi від Мінфін
(8,9K+)
Оформи кредит — виграй iPhone 16 Pro Max!
Встановити
11 вересня 2025, 7:30

Скільки коштуватиме євро у світі та Україні після засідань ЄЦБ та Нацбанку

Вже сьогодні, 11 вересня, у другій половині дня Європейський центральний банк оголосить рішення щодо відсоткових ставок, а наш Нацбанк о 14 годині озвучить рішення щодо облікової ставки. Варто розібратися, як рішення регуляторів позначаться на курсі євро найближчими днями, і що на нього впливатиме далі.

Що вирішить НБУ

Зараз перед нашим регулятором стоїть настільки багато завдань щодо підтримки цінової стабільності в країні та гасіння величезної кількості військових, фінансових та валютних викликів, що Нацбанк навряд чи глобально змінить розмір облікової ставки.

Найімовірніше, він залишить облікову ставку в межах 15,5% річних, що діють, або максимум, на що піде, — на її зниження до 14,5−15%. Хоча зниження облікової ставки буде досить ризикованим рішенням, виходячи із сьогоднішніх реалій та загрози швидкого посилення інфляції за рахунок чинників, на які Нацбанк вплинути не може. Наприклад, підвищення частини комунальних тарифів чи запровадження додаткових податків для бізнесу.

Курс євро в Україні традиційно розраховується через співвідношення двох пар — долара щодо гривні на нашому внутрішньому ринку та пари євро/долар на зовнішніх майданчиках. Перерахунок цих співвідношень і дає курс євро щодо гривні.

Динаміка офіційного курсу гривні щодо долара США та євро

З огляду на те, що на поведінку пари євро/долар НБУ впливати не може, і при цьому поки що зберігає прив'язку курсу гривні до долара, — все, що може робити НБУ в частині котирувань євро, так це через інтервенції в доларі на міжбанку опосередковано намагатися максимально згладжувати і коливання курсу євро до нацвалюти. Тобто доки курс гривні прив'язаний до долара, Нацбанк згладжує коливання курсу щодо нього, а ось курс євро щодо гривні і відображає всі перипетії пари євро/долар на світових майданчиках.

Пара євро/долар на момент написання статті

При цьому, про що я вже неодноразово писав раніше, саме життя незабаром змусить НБУ переходити від прив'язки гривні щодо долара до прив'язки гривні щодо євро, що зробить поведінку євровалюти на нашому міжбанку ще більш значущою для бізнесу та населення.

Причин такого переходу є декілька. Основні з них:

1) За даними українських джерел, частка країн Євросоюзу у міжнародній торгівлі України вже становить близько 72%. Розрахунки за цими операціями йдуть у євро, а не доларах.

2) Після приходу до влади у США Дональда Трампа практично вся основна фінансова допомога наших міжнародних партнерів надходить до України в євро, а частка допомоги у доларах швидко скорочується. При цьому Нацбанк продовжує проводити інтервенції на міжбанку для підтримки гривні у доларі. Це щомісяця відбувається в межах $2,3−3,8 млрд. Тобто питома вага доларів у ЗВР щомісяця скорочується, а частка євро за рахунок надходжень від західних партнерів — зростає.

Показово, якщо на початку 2025 року частка євро не дотягувала і до 10% загальної суми резервів, то вже на 1 вересня становила 26,2%. І ця тенденція лише зростатиме.

Структура міжнародних резервів у розрізі валют

У цій ситуації для мінімізації валютних ризиків Нацбанк буде змушений прискорити перехід від прив'язки гривні щодо долара до гривні щодо євро. Або, принаймні, регулятор почне проводити інтервенції на міжбанку не тільки в доларі, а й у євро, що дещо знизить валютні ризики.

Через глобальні світові та суто українські зміни — рішення ЄЦБ щодо відсоткових ставок і тренд пари євро/долар дедаді більше впливатиме як на вітчизняний валютний ринок, так і загалом на всі показники української економіки.

В якому стані економіка ЄС

В умовах глобальної світової невизначеності, постійних торговельних воєн США, війни росії проти України, що бушує поряд із кордонами ЄС, періодичними «наїздами» Дональда Трампа на «занадто незалежне» керівництво Федрезерва і постійними ризиками інфляції — Євросоюз і ЄЦБ виглядають прогнозованішими, порівнюючи з правилами гри, що постійно змінюються у США та навколо них. А отже, і поведінка євровалюти є прогнозованішою.

Хоча інфляція в єврозоні в серпні і зросла, за попередніми даними Євростату, на 2,1%, порівнююи з серпнем минулого року (у липні було 2%) — це практично в межах допустимого таргету 2%, закладеного ЄЦБ.

Економістів ЄЦБ обнадіює той факт, що ціни на енергоносії знизилися на 1,9%. В умовах спроб Америки та Європи зіграти «на зниження» світових цін на енергоносії, це може надалі уповільнити зростання цін у ЄС.

Важливо й те, що у країнах-локомотивах Європи зростання цін було одним із найнижчих — у Франції (+0,8%), Італії (+1,7%), Німеччині (+2,1%). І навіть нинішня криза влади у Франції поки що на поведінку євро особливо не вплинула.

Чиновників ЄЦБ, звичайно, хвилює слабка ланка Європи — показник ВВП. За попередніми прогнозами Єврокомісії, очікується, що зростання реального ВВП ЄС у 2025 році становитиме лише 1,1%, а зростання ВВП єврозони — 0,9%. А це вже в межах статистичної похибки і взагалі можна назвати провісником стагнації. Цей прогноз цілком може бути ще й погіршений у разі продовження невизначеності та непередбачуваності Дональда Трампа щодо розмірів торговельних мит на європейські товари.

Річ у тім, що хоча торговельна угода між ЄС і США щодо торговельного мита і підписана в серпні, фактично вже починаються різночитання за окремими її пунктами та їх практичним здійсненням. У результаті на місці чиновників ЄЦБ я все ж таки закладав би певні ризики її невиконання найближчим часом.​

Що вирішить ЄЦБ

Ставка ЄЦБ за депозитами поки що становить 2% річних, за основними операціями рефінансування — 2,15%, а за маржинальними кредитами — 2,4% річних.

Насправді у чиновників ЄЦБ зараз лише два варіанти рішення:

  • збереження ставок на чинному рівні, що й закладає ринок поки що до своїх розрахунків. У тому числі й гравці валютного ринку за парою євро/долар;
  • підвищення ставки на 0,25% річних, щоб «знищити» зростання цін у зародку, доки ця буря в ЄС не розігралася. Але це дуже малоймовірний сценарій, оскільки на частину складових інфляції нині більше впливає геополітика. Тому, підвищивши зараз ставки навіть на 0,25% річних, ЄЦБ ризикує остаточно «вбити» і так низьке зростання ВВП Євросоюзу, при цьому не сповільнивши інфляцію.

За моїм прогнозом, ЄЦБ сьогодні збереже свої ставки на тому ж рівні: ставка за депозитами — 2% річних, ставка за основними операціями рефінансування — 2,15%, і ставка за маржинальними кредитами — 2,4% річних.

Але при цьому голова ЄЦБ Крістін Лагард підкреслить, що європейський регулятор найближчим часом ще більше моніторитиме економічну ситуацію в Європі і швидко вживатиме відповідних заходів (читай — підвищить свої ставки), якщо інфляційні процеси посиляться.

За такого рішення ЄЦБ — на нас чекатимуть традиційні ралі за парою євро/долар у межах коливань 0,5−1 цента на євро під час оголошення рішень ЄЦБ, і головне — коментарів Крістін Лагард щодо перспектив економіки ЄС та світу. Для України це загрожує ситуативними коливаннями протягом дня за курсом євро щодо гривні в межах 20−40 копійок.

Якщо ж у рішеннях ЄЦБ чи коментарях його керівництва щось піде «не так», порівнюючи з розрахунками ринку, коливання зростуть у межах до 1,1−1,5 цента на євро, що призведе до ситуативної волатильності курсу євро на нашому міжбанку в межах 45−62 копійок.

Але практика українського валютного ринку останніх місяців показала, що НБУ через свою політику «гнучкого курсоутворення» щодо долара опосередковано намагатиметься 11−12 вересня згладжувати й можливі стрибки євро. Тому, навіть якщо щось піде «не так», ситуативні коливання євро в ці дні на нашому ринку за моїм прогнозом не перевищать 25−35 копійок.

Що стосується поведінки пари євро/долар на світових ринках, то після засідання ЄЦБ і до засідання Федрезерва США 17 вересня — на нас чекають постійні ситуативні ралі в межах коливань пари від 0,4 до 1,2 цента на євро на поточних економічних новинах із США та Євросоюзу, а також на чиннику геополітики.

Загострення риторики Трампа щодо можливого реального посилення санкцій проти росії, численні переговори голів фінансових відомств країн ЄС із керівництвом фінансового блоку США та «витік» від «перевірених джерел» із цих переговорів здатні «гойдати» пару євро/долар у межах ще додаткових 0,4−0,8 цента на євро у всі ці дні.

Після традиційних ралі пари євро/долар у межах до 0,9−1,5 центів на євро перед, під час і відразу після оголошення рішень Федрезерва США, на нас чекає період корекції цієї пари і потім «боковик» у новому коридорі вже до кінця вересня цього року.

За моїм прогнозом, під тиском Трампа ФРС знизить відсоткові ставки з діючих зараз 4,25−4,5% річних на 0,25%, максимум 0,5%. Але жодних зовсім радикальних знижень відразу на 0,75−1% ФРС все ж таки не допустить. Це призведе до коридору за парою євро/долар уже до кінця вересня в межах від 1,162 до 1,189 долара за євро.

А ось жовтень та листопад 2025 року будуть для долара дуже складним періодом. Із 1 жовтня в США почнеться новий фінансовий рік із його значною невизначеністю не тільки в частині геополітики та торговельних воєн Дональда Трампа, а й через невирішену поки що проблему фінансування зростаючих витрат американського бюджету. Також ускладнить ситуацію продовження зростання внутрішніх цін на тлі досить слабких показників економіки США.

Проти долара спрацює також і продовження періодичних конфліктів із Китаєм. Як щодо суто торговельних «розбірок», так і щодо військового протистояння, що зростає навколо Тайваню.

Все це призведе зрештою до підвищеної турбулентності пари євро/долар у жовтні-листопаді цього року в межах коридору від 1,153 до 1,195 долара за євро.

Для України, навіть із політикою «гнучкого курсоутворення», що проводиться Нацбанком, це означає коридор євро в цей період у межах від 47,6 до 49,7 гривень за євро на міжбанку і від 47,40 до 50 гривень на готівковому ринку. При цьому безготівковий долар США у цей період перебуватиме у вже відносно звичному коридорі від 41 до 42 гривень, а на готівковому ринку особливих відхилень від котирувань міжбанку не спостерігатиметься.

Читайте також: Українці втратили інтерес до готівкової валюти та скуповують валютну безготівку

З огляду на підвищені валютні ризики та підвищену невизначеність у жовтні-листопаді цього року, я б рекомендував громадянам у своїх валютних заощадженнях дотримуватися принципу диверсифікації в наступній пропорції: 40% — у доларі, 45% — у євро, 15% — у швейцарському франку.

Якщо ви не хочете «зв'язуватися» з відносно екзотичними валютами для України, а швейцарський франк у нас все ж таки менш поширений — я б намагався мати у валютній частині своїх заощаджень пропорцію 40−45% — у доларі, і до 55−60% — у євро.

Зручно та вигідно купити валюту ви можете за посиланням

Автор:
Олексій Козирев
Аналітик Олексій Козирев
Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи

Коментарі

Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися