Нуріель Рубіні: Ослаблення долара — погана ідея. Хто приборкає Трампа

З того часу, як минулого року президентом США було обрано Дональда Трампа, я доводжу, що щонайменше частина його рішень з часом призведе до підвищення темпів економічного зростання та зниження інфляції. Сюди можна віднести його підтримку інновацій у технологічній галузі, дерегулювання, зниження ставок податків на робочу силу та корпорації, збільшення виробництва енергоносіїв, скорочення марних держвитрат.

Але інші рішення Трампа ведуть до стагфляції. Протекціонізм і мита уповільнять зростання економіки та підвищать ціни, так само як і боротьба його адміністрації з імміграцією, скорочення фінансування наукових досліджень, нападки на вузи, збереження необґрунтованого дефіциту бюджету, загрози незалежності ФРС, безладні спроби девальвувати долар, атаки на верховенство закону, корупцію. Бренд США дуже постраждав, і за це доведеться розплачуватися.

Пауелл робить послугу Трампу

І все ж я продовжую доводити, що ринкова дисципліна (у тому числі зусилля пильних активістів ринку облігацій) і Федеральний резерв, який поки що зберігає незалежність, приборкають цю стагфляційну політику, забезпечивши не тільки перевагу помірним економічним радникам Трампа, але й деескалацію торгових протиріч шляхом переговорів.

Адже саме це й відбувається. Конгресмени-республіканці ведуть зараз переговори про бюджетний законопроєкт, який ще більше збільшить дефіцит і боргові коефіцієнти, тому тиск з боку ринку (у вигляді підвищення дохідності довгострокових облігацій) зростатиме. Трамп може або змінити курс, або на нього чекає стрибок дохідності облігацій, що викличе політично небезпечну рецесію.

Варто нагадати, що минулі нападки Трампа на незалежність ФРС вже били по ньому бумерангом. Коли котирування акцій США обвалилися, а дохідність облігацій підскочила, Трамп припинив загрожувати звільненням голові ФРС Джерому Пауеллу. Хоча у 2026 році він зможе замінити Пауелла, Федеральний резерв збереже незалежність, тому що його голова є лише primus inter pares («першим серед рівних»), а не абсолютним монархом. Загальна позиція Федерального комітету з відкритих ринків (FOMC) відображатиме думку його членів.

Поки що Пауелл робить Трампу ласку, не знижуючи відсоткові ставки. ФРС переконливо закріплює інфляційні очікування в умовах підвищення тиску на ціни через мита. Утримуючись від зниження ставок зараз, ФРС зберігає можливість знизити їх, коли економіка ослабне — ближче до кінця року.

У Трампа немає причин критикувати Пауелла, якщо тільки він не хоче перетворити його на цапа-відбувайла за потенційну рецесію, яку він сам і спровокував (так само він звалюватиме провину за інфляцію на впертість голови КНР Сі Цзіньпіна).

США потрібен постійний приплив іммігрантів

Обмеження імміграції, що запроваджуються адміністрацією (а отже, і пропозиції робочої сили), теж ударять по ній самій. У 2023—2024 роках спостерігалося впевнене зростання економіки та зниження інфляції завдяки значному збільшенню пропозиції робочої сили за рахунок іммігрантів (частина з них — без документів).

Якщо на ринку праці з дефіцитом працівників вживати заходів, які скорочують пропозицію робочої сили, це призведе до зростання зарплат та інфляції, що зашкодить економіці та політичним позиціям Трампа (так інфляція часів пандемії політично зашкодила Джо Байдену).

США потрібен постійний приплив іммігрантів (бажано з документами). Трамп уже обрав бік Ілона Маска у питанні про візи H-1B для кваліфікованих працівників (Кремнієва долина сильно залежить від цієї візової програми). Кинувши виклик своїй нативістській базі виборців MAGA («Зробити Америку знову великою»), він довів, що не є повним невігласом і розуміє необхідність залучення талановитих кадрів із-за кордону.

Попри масштабні збитки, які Трамп завдає бренду США, Америка залишається головним пунктом призначення для найкращих 10% вчених та підприємців із усього світу, тому що в США їм пропонують оплату праці вище в три-п'ять разів.

Втім, скорочення фінансування наукових досліджень та допущення витоку мізків не дозволить зберегти панування США у сфері штучного інтелекту та в інших галузях майбутнього.

У цьому випадку знову ж таки реакція галузі та ринкова дисципліна підтримають менш гарячкових радників Трампа. Крім того, збільшення кількості судових позовів, які оскаржують депортації, які проводить адміністрація, згодом може підштовхнути її до розумнішої імміграційної політики. Інакше, по ній з подвоєною силою вдарять інструменти ринкової дисципліни.

Чому не можна грати на послаблення долара

Так само по адміністрації Трампа вдарять її спроби підвищити конкурентоспроможність США та зменшити торговий дефіцит шляхом послаблення долара. Оголошені 2 квітня мита «Дня визволення», погрози звільнити Пауелла та очікування зростання бюджетного дефіциту призвели до того, що долар почав падати, і відразу ж стала різка корекція на фондовому ринку та стрибок дохідності облігацій, а також кредитних спредів.

Трампу довелося відступити в питанні мит і Пауелла, і ринкова дисципліна змусить його скоригувати бюджет — ми вже бачили подібне в низці розвинених країн та країн, що розвиваються, останніми роками.

Ідея укласти «Угоду Мар-а-Лаго» з метою провести впорядковане ослаблення долара є цілком надуманою та межує з маренням. Ключові торгові партнери, зокрема, Китай, ніколи не приєднаються до цієї угоди, а друзі та союзники Америки її блокуватимуть.

Чим активніше ринки чекатимуть на раптову девальвацію долара, тим вищою буде дохідність облігацій. Пропозиція конвертувати короткострокові облігації, куплені нерезидентами, у довгострокові папери не спрацює навіть теоретично, не кажучи вже про практику.

Ослаблення долара за допомогою контролю за припливом капіталів (тобто запровадження податку на володіння облігаціями США за кордоном) майже неминуче штовхне вгору довгострокові ставки та послабить економіку. Пильні ринкові активісти просто не дозволять довго проводити таку нестійку політику.

Читайте також: Найсильніша валюта у світі: як її зробили енергетиком для економіки

Нарешті, хоча напади адміністрації на верховенство закону виявилися досить агресивними, демократичні інститути (починаючи з незалежних судів і суддів) і громадянське суспільство в США, як і раніше, міцні і повинні мати змогу обмежити найекстремальніші рішення. Знову ж таки, не варто недооцінювати силу ринкової дисципліни. В інших країнах, наприклад, у Туреччині, де авторитарна влада зневажає принципи верховенства закону, реакція ринків — і, зокрема, ринку облігацій — виявилася невблаганною.

Що зрештою? Або Трамп відмовиться від своїх стагфляційних рішень і зосередиться на заходах, що стимулюють зростання економіки, або фінансовий стрес та рецесія призведуть до поразки Республіканської партії на проміжних виборах у 2026 році.

Можна сподіватися, що Трамп прислухається до думки ринку і припинить діяти, відповідно до своїх гірших інстинктів. Він має зрозуміти, що вітчизняні технологічні інновації суттєво збільшать потенціал економічного зростання Америки. Трампу потрібно просто припинити самому собі заважати.