За останні роки країни, ринки яких розвиваються (Emerging Markets, EM), почали активніше використовувати свої національні валюти у міжнародних трансакціях. Проте частки цих валют залишаються незначними в глобальному масштабі. А долар США зберігає абсолютну першість серед валют, що обслуговують торговельні та інвестиційні трансакції.
Нацвалюти частіше фігурують у міжнародних платежах: чи загрожує це першості долара
Чому так відбувається та чого чекати далі, розповіла головний економіст відділу аналізу міжнародної економіки Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Діана Баліоз. Співавтор статті начальник відділу аналізу міжнародної економіки Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Інна Співак.
Останні дані
Серед грошових одиниць країн ЕМ найбільш активно використовується китайський юань. У першому півріччі 2025 року з ним здійснювалося близько 3,6% усіх міжнародних платежів, тоді як чотири роки тому — 2,2%.
Попри тенденцію до зростання, відносні частки юаня, а також інших валют країн EM досі залишаються незначними порівняно з доларом та євро. Так, у першому півріччі 2025 року частка долара — близько 50%, євро — 22,6%.
Частиною міжнародних фінансових операцій є торговельне фінансування. І саме тут частка юаня зросла найбільше — до 6,3% у першому півріччі 2025 року (з 2% чотири роки тому) та перевищила частку євро (5,9%). Окремі валюти також набирають обертів, зокрема індійська рупія, саудівський ріал, проте їхні відносні частки є меншими за 1%.
Абсолютним лідером в обслуговуванні операцій торговельного фінансування залишається долар США (82,3%).
Причини зростання популярності національних валют
1. Спроби Китаю зменшити залежність від долара США
Цим спробам передувало посилення торговельного протистояння між США та Китаєм після 2016 року, включно з обмеженням на експорт ключових технологій. У 2025 році на тлі посилення напруженості зі США Китай знову нарощує намагання інтернаціоналізувати юань. Зокрема у травні 2025 року Народний банк Китаю (НБК) закликав великі банки збільшити частку юаню у міжнародних торговельних трансакціях до 40% із поточних 25%. Крім того, Китай розширює міжнародне використання своєї платіжної системи UnionPay, мережа угод якої охоплює понад 30 країн.
Поширення юаня на міжнародній арені забезпечив розвиток мережі своп-ліній НБК. Наразі укладено угод з більш ніж 40 центробанками (ЦБ) інших країн, а їхні обсяги сягнули 4.3 трлн юанів (≈$591 млрд) станом на лютий 2025 року. Тільки за останні кілька років активовано угоди валютного свопу
Крім того, з 2022 року Китай наростив міжнародне кредитування в юанях. Якщо у 2021 році лише 17% транскордонних кредитів Китаю були деноміновані в юанях, то на початку 2024 року — вже 32%. Поряд з цим відкривалися нові клірингові банки (в Лаосі, Казахстані, Пакистані і Бразилії), що посприяло й зростанню торговельних угод на товарних ринках, деномінованих в юанях.
2. Використання національних валют підсанкційними країнами
До використання юаня в розрахунках і платежах також вдаються підсанкційні країни, зокрема росія. Все почалося у 2010 році із запуску прямої торгівлі рубля і юаня на міжбанківському валютному ринку та розширення у 2011 році угоди про проведення торговельних розрахунків у національних валютах між країнами. Після накладення санкцій на росію з 2022 року збільшилася частка торговельної та інвестиційної активності між росією і Китаєм в юанях або рублях.
Китай суттєво наростив використання юаня в розрахунках за імпорт російських товарів (його частка зросла у 2022 році до 23% з 4%), зокрема нафти, вугілля і деяких металів. росія також погодилася приймати китайські юані та дирхами ОАЕ від Індії в розрахунках за нафту. Торговельні угоди рф у рублях також суттєво зросли — з 18% від загальної торгівлі у січні 2022 року до 34% наприкінці 2023 року.
Крім того, багато російських банків після 2022 року конвертували свої валютні активи в активи, деноміновані в юанях, та перейшли з американської Системи міжбанківських електронних клірингових розрахунків CHIPS на китайську — CIPS. Активним є й використання механізму валютного свопу між ЦБ росії та Китаю.
Також підсанкційні країни намагаються розвивати використання національних цифрових валют для обходу санкцій. Зокрема, країни, на які накладені фінансові санкції (росія, Іран, Північна Корея), називають використання цифрового юаня (e-CNY) робочою альтернативою західній системі трансферу платежів на основі стандартів SWIFT і підтримують запровадження китайської цифрової валюти.
Інша підсанкційна країна — Іран — посприяла нарощуванню операцій із індійською рупією.
3. Незлічені ініціативи країн BRICS
Країни BRICS (Бразилія, росія, Індія, Китай і ПАР) понад десять років обговорюють необхідність розширювати торговельні та інвестиційні зв'язки і стимулювати використання національних валют у платежах. Проте прогрес повільний. Наразі у межах об'єднання BRICS немає функціональної інфраструктури для здійснення платежів між цими країнами, причому технічні бар'єри для створення такої інфраструктури наразі поступаються політичним.
Наприклад, у 2018 році країни BRICS запустили проєкт BRICS Pay — платформу цифрових платежів у національних валютах. Проте він досі перебуває на початкових стадіях обговорень.
Країни BRICS (включно з новими — Єгиптом, Іраном, Індонезією, Ефіопією, ОАЕ) мають укладені між собою двосторонні угоди про транскордонні платежі з використанням національних валют, а також своп-лінії. Водночас за межами BRICS азійська ініціатива Chiang Mai Initiative є просунутішим механізмом фінансування, що активно використовується десятьма членами ASEAN, а також Китаєм, Японією і Південною Кореєю.
Індія, яка теж є учасником BRICS, — ще один приклад відносно активного використання власної національної валюти у міжнародних трансакціях. З 2012 року ЦБ Індії започаткував механізм валютного свопу в національних валютах для країн Південно-Східної Азії. Крім того, у 2023 році ЦБ Індії надав дозвіл банкам із 22 країн-партнерів, включно з росією, відкривати спеціальні востро-рахунки у рупіях (SRVAs) у індійських фінустановах. З липня 2022 року (момент створення центробанком перших механізмів розрахунків у рупіях) до жовтня 2023 року обсяги міжнародної торгівлі Індії в рупіях в еквіваленті становили понад 2,5 млрд дол.
Підписаний Меморандум між Банком Індії і ЦБ ОАЕ, дає змогу експортерам та імпортерам проводити інвойси та оплату в національних грошових одиницях. За неофіційною інформацією, близько тридцяти російських банків отримали дозвіл на відкриття таких рахунків у індійських банках. Проте вагомою перешкодою для активнішого використання рупії в торговельних платежах між Індією і рф є волатильність цієї валюти. Індійські компанії надають перевагу іншим валютам, зокрема дирхаму, у розрахунках з енергетичними компаніями росії.
Що далі?
Окремі країни EM дедалі активніше обговорюють можливості нарощування використання національних валют у міжнародних трансакціях. Але наразі реальний прогрес обмежений. Фактичні відносні частки національних валют у торговельних операціях та інших платежах значно поступаються частці долара США.
Створення і розвиток цифрових валют потенційно може посприяти поширенню національних валют у транскордонних платежах країн EM. Проте цей процес досить складний та потребує багато часу.
Ураховуючи все це, хоча й спостерігається тенденція до збільшення популярності національних валют у міжнародних трансакціях серед країн EM, цей процес відбуватиметься повільно, а долар США та євро зберігатимуть провідні позиції.
Читайте також: Чи варто зберігати заощадження в євро: що про його курс говорять економіка і прогнози
За таких умов, можливості застосування санкційних обмежень з боку ключових міжнародних партнерів України зберігатимуться, хоча, вірогідно, поступово послаблюватимуться на тлі розвитку альтернативних платіжних систем на базі національних валют країн, ринки яких розвиваються.
Коментарі - 9