Курс долара в серпні 2026: чи втримає НБУ гривню нижче 45 грн

Наприкінці липня на допомогу НБУ прийшов світовий ринок, де євро стрімко відновив позиції щодо долара. Це дозволило зафіксувати долар щодо гривні за рахунок здорожчання євро.

Валютний ринок у липні в цифрах

Доллар

Вартість готівкового долара за липень практично не змінилася: вона знизилася із 45,00 до 44,95 грн (-0,1%). Із початку року — плюс 5,9%. Офіційний курс знизився на 0,3% — до 44,69 грн.

Євро

Офіційний курс євро зріс на 0,2% — до 51,25 грн, готівковий євро підвищився на 0,5% — до 51,75 грн. Із початку року євро в готівці зросло на 3,3%, в офіційному — на 2,8%. На світовому ринку пара євро/долар за липень зміцнилася на 1% — із 1,142 до 1,153.

Бівалютна корзина

Готівкова бівалютна корзина за місяць зросла на 0,2%, із початку року — на 4,6%. Офіційна — за місяць мінус 0,1%, із початку року — плюс 4,1%.

Баланс ринку у липні

Міжбанк: екстремальне навантаження на ЗВР залишається

Структура місяця — неоднорідна. У першій половині нафтовий шок та пауза агроекспортерів збільшили дефіцит валюти на міжбанку до $165−175 млн на добу. Але у другій половині цей дефіцит трохи знизився: невелике полегшення дали додаткові продажі валюти через необхідність компаній розраховуватися з бюджетом за результатами місяця та повернення частини продавців.

Середньодобова пропозиція валюти за місяць зросла на 2,3% — до $231,6 млн, тут дався взнаки агросезон, але потенціал наших сільхозвиробників стримується блокадою портів. Окрім того, знизився і середньодобовий попит на валюту, який становив $382,5 млн (-3,9% м/м). Найактивнішими покупцями були паливні та добривні трейдери.

Середньодобовий дефіцит валюти на міжбанку склав $150,9 млн (-12,1% м/м). Здавалося б, полегшення, але, порівнюючи з липнем 2025 року, дефіцит зріс на 48,8%, і ми досі залишаємось в зоні екстремального навантаження на резерви. Зараз це структурна проблема, а не циклічна.

Готівковий ринок: попит знову зростає

Липень на готівковому ринку минув у двох фазах. Сезон відпусток та відкат курсу від максимумів у першій половині стримували покупців, вони «підбирали на відкаті». Наприкінці місяця, із розумінням зростаючих ризиків, попит почав зростати.

Середньодобова купівля: $87,2 млн (-2,9% м/м), продаж: $65,6 млн (-1,7% м/м).

Загальний дефіцит та інтервенції НБУ

Загальний середньодобовий дефіцит (міжбанк + готівка): $172,5 млн (-11,4% м/м). Але, порівнюючи з липнем 2025 року, дефіцит зріс на 49,2%. Структурна проблема нікуди не поділась.

НБУ для стримання ринку закривав дефіцит липня валютними інтервенціями на рівні $4 793 млн (-5,8% м/м). Липень 2026 року став третім, за обсягами, історичним рівнем. Більше було лише у грудні 2024 року ($5 284 млн) та у червні 2026 року ($5 087 млн). Тобто три найдорожчі місяці підтримки гривні в сучасній історії, і два з них поспіль — червень та липень.

За весь місяць НБУ символічно купив лише $2 млн. Але ця покупка була важливою підказкою для ринку щодо нижньої межі коридору коливань долару.

Головне за липень 2026 року:

Надходження від партнерів продовжуються. У липні зайшло: $3,35 млрд від Світового банку, близько $690 млн від МВФ, €3,47 млрд від ЄС за Ukraine Support Loan.

Саме ці кошти дали НБУ ресурс для продовження рекордних інтервенцій. Резерви утримуються на прийнятному рівні. Але МВФ при виділенні траншу зафіксував затримки з реформами та невиконання червневого орієнтира за чистими міжнародними резервами. Структурних маяків стало на сім більше. Закони-маяки досі не підписані. Рада пішла на канікули до 18 серпня. Невизначеність щодо наступних надходжень зберігається, і це реальний ризик цієї осені. МВФ вже декілька разів відтерміновував виконання завдань для України, але робити це постійно він не буде.

НБУ вперше з грудня 2024 року підвищив облікову ставку до 15,5%. Рішення 30 липня стало головним сигналом місяця. Підвищення на 0,5 в.п. стало антиінфляційною реакцією регулятора на паливний шок, тиск витрат і девальваційні очікування.

Водночас НБУ погіршив прогноз інфляції на 2026 рік до 10%, але підвищив прогноз зростання ВВП до 1,8%. Підвищення ставки може підтримати гривню через зростання привабливості гривневих ОВДП і депозитів та дає сигнал ринку, що НБУ займає жорстку позицію й не збирається «здавати» гривню легко. Але само собою підвищення ставки фундаментальний дефіцит валюти не усуває.

Нафта і паливний шок. Через нову хвилю ескалації навколо Ірану Brent підвищувався до $90−100 за барель, в окремі дні і вище. Ціни на бензин і дизель в Україні різко зросли, паливні та добривні трейдери активно виходили на міжбанк за доларом. При цьому варто також враховувати, що жнива потребують утричі більше пального, ніж посівна кампанія. Мало того, що запороли цінами посівну в березні, так ще й на жнива за цінами виходимо на максимумах.

Тарифний удар. Із 1 серпня тарифи Укрзалізниці на вантажні перевезення зростають на 30%. Укренерго підвищило тариф на послуги з передачі електроенергії для бізнесу на 25%. Разом із дорожчим пальним спостерігаємо новий виток зростання собівартості аграрного, металургійного та сировинного експорту. Це б'є і по конкурентоспроможності, і по маржі, що додатково стримуватиме продаж валюти експортерами восени.

Металургія під додатковим тиском. Із 1 липня 2026 року ЄС запровадив нові квоти — лише 1,05 млн тонн безмитно, тобто на 60% менше за фактичний експорт 2025 року. Все, що продаватиметься понад квоту, обкладатиметься митом у 50%. Втрати оцінюються в $850 млн — $1,2 млрд на рік. Портова блокада вже спровокувала тимчасову зупинку або скорочення роботи Південного та Полтавського ГЗК. Разом із подорожчанням залізничної логістики тепер маємо ризик падіння ще одного великого джерела валюти.

Новий Кабмін і внутрішня нестабільність. В Україні змінюється склад уряду. Ми вже маємо нового прем'єра Сергія Корецького, який раніше очолював ПАТ «Укрнафта» та АТ «Укртатнафта», а також працював у НАК «Нафтогаз України». Але Верховна Рада пішла на канікули, не проголосувавши за міністрів оборони, МВД та зовнішніх відносин (квота Президента), а відставка Михайла Федорова з поста міністра оборони викликала суспільне несприйняття. Не вистачає ПВО, не підписані закони-маяки.

Курсовий прогноз на серпень 2026 року

Серпень може стати місяцем, коли, нарешті, сезонні тенденції та фундаментальні чинники запрацюють одночасно — і те, й інше гратиме проти гривні. Так сталося, що всі попередні місяці 2026 року були абсолютно нестандартними, з погляду сезонності для валютного ринку, починаючи з січня. Проте серпень може повернути ринок до сезонних стандартів.

По-перше, статистично серпень для гривні щодо долара в середньому переважно девальваційний. За 26 років у 15 випадках із 26 гривня в серпні слабшала щодо долара в середньому на 1,15%.

По-друге, портова блокада виходить на повний ефект. Часовий лаг між зупинкою відвантажень і фактичним скороченням надходження виторгу становить 2−4 тижні. Тож, ефект маємо відчути вже в серпні. Потенційно можемо отримати мінус $25 млн на добу в пропозиції в базовому варіанті, до $50−60 млн — при погіршенні ситуації, а при негативному сценарії — до $75 млн на добу. Зрозуміло, це додається до дефіциту, який НБУ або закриватиме дорогими інтервенціями й палитиме резерви, або буде вимушений послабити гривню.

Читайте також: Порти зупинилися: що буде з експортом урожаю та курсом долара в Україні

По-третє, імпорт зростає. Закупівля газу до сховищ, підготовка бізнесу до осіннього сезону, відновлення запасів після обстрілів.

По-четверте, населення після сезону відпусток переходить до накопичення валюти. Підготовка до зими, девальваційні очікування, накопичення через можливий ризик вимушеної майбутньої релокації. Допускаю, що вже в другій половині серпня побачимо помітне зростання готівкового попиту.

По-п'яте, зростають ризики погіршення відносин із МВФ. Одні закони-маяки МВФ досі не підписані, інші — не проголосовані. Якщо Рада після 18 серпня не проголосує, ризик затримки наступних траншів стає реальним. І це також чинник тиску, який є небезпечним за умови збільшення дефіциту валюти. Та й взагалі, МВФ виступає за більшу гнучкість валютного ринку.

Водночас є й стримуючі чинники для послаблення гривні:

Насамперед це підвищення ставки НБУ до 15,5%, яке потенційно збільшує привабливість гривневих ОВДП і депозитів. Якщо банки реально підтягнуть ставки за депозитами, а Мінфін піде на збільшення первинної дохідності, частина попиту переорієнтується на гривневі інструменти. При цьому резерви залишаються на достатньому рівні, що дозволяє тримати курс хоч весь серпень.

Плюс пара євро/долар показала значне відновлення після рішення ФРС щодо ставки та сильної статистики Європи. Якщо пара повернеться в свій довгостроковий коридор 1,15−1,18, це дозволить тримати долар за рахунок зростання курсу євро. Ну й зовнішнє фінансування, хоча й з оговорками, але надходить.

Базовий сценарій (ймовірність 70%): перехід у нову курсову зону

НБУ не зможе й далі «заливати» ринок валютою для покриття дефіциту тими ж темпами при погіршенні умов. Тиск на резерви стає неприйнятним. У результаті курс переходить межу 45,0 грн/дол, а регулятор мовчазно погоджується з цим, фактично підтверджуючи тенденцію. Міжбанк 45,0−46,0 грн/дол, готівковий долар виходить на 45,20−46,00 грн. Цей сценарій відповідає й економічній логіці, і сезонності, і позиції МВФ щодо гнучкості.

Готівковий євро: 50,50−52,00 грн. Широкий діапазон через невизначеність пари євро/долар. При поверненні пари до 1,17+ євро до 52,5 грн. При падінні до 1,12 є ризик виходу нижче 51,0. Поки EUR/USD відновлюється, схиляюсь до верхньої частини діапазону.

Оптимістичний сценарій (10%): відновлення EUR/USD понад 1,17, деескалація навколо Ірану, нафта нижче $80.

Плюс успішна переорієнтація експортних потоків через суходол та порти Європи, або взаємні домовленості щодо зернових коридорів. Долар утримується поблизу 44,75−45,25, євро повертається до 52−52,50. Це реальний сценарій при підписанні законів-маяків і підтвердженні нових траншів.

Негативний сценарій (20%): тривала портова блокада, обмежені можливості для перенаправлення українського експорту, високі ціни на пальне та тарифи УЗ знерухомлять значну частину експортерів.

Відсутність перспектив щодо деескалації до кінця вересня. EUR/USD нижче 1,12, нафта вище $95. НБУ допускає вихід долара до 46,00−46,50 грн. Тиск на резерви стає критичним, МВФ наполягає на гнучкості. Цей сценарій стає ще ймовірнішим, якщо Рада не проголосує закони-маяки після 18 серпня.

Повторюсь ще раз. Девальваційний тренд нікуди не зник, рух не завершено. Зберігаю оцінку на кінець 2026 року 45,5−46,7 грн за долар, за умови виходу на енергетичне перемир'я та ритмічного зовнішнього фінансування.

Серпень нарешті розставить крапки над «і». Або НБУ отримає передих і продовжить утримання, або ринок виходить з боковику 44,5−45 та переходить на нові рівні. Я схиляюсь до другого. Але не в перший тиждень. Регулятор ще щонайменше тиждень спостерігатиме.

За чим слідкуємо у серпні 2026 року

1 серпня — підвищення тарифів Укрзалізниці на 30%. Пряме зростання собівартості аграрного та металургійного експорту. Слідкуємо за реакцією експортерів на міжбанку: чи активізуються продавці, чи, навпаки, притримують.

3 серпня — виходить опитування підприємств НБУ за липень. Це буде перша оперативна оцінка впливу портової кризи, дорогого пального і нових тарифів на реальний сектор. Важливо подивитись на нові замовлення та зайнятість.

4 серпня — розміщення Мінфіном ОВДП після рішення НБУ щодо ставки. Оцінюємо попит, дохідність.

6 серпня — виходить Інфляційний звіт НБУ. Після підвищення ставки до 15,5% ринок оцінюватиме ризик подальшого посилення. Дивимось на прогнози інфляції, резервів і темпів отримання зовнішньої допомоги.

7 серпня — виходить статистика щодо ринку праці США. Сильна зайнятість підтримає долар і посилить тиск на EUR/USD. Слабкі дані стануть полегшенням для гривні через зростання євро.

До 10 серпня — підтвердження статусу критично важливих підприємств. Близько 20% підприємств мають підтвердити статус заново. Проблеми з підтвердженням, погіршення кадрового забезпечення.

10 серпня — з'явиться офіційна статистика щодо інфляції в Україні за липень, 12 серпня — CPI США. Прискорення американської інфляції підтримає долар і може посилити очікування підвищення ставки ФРС. Зростання української — підсилить аргументи за жорстку позицію НБУ і ризик наступного підвищення ставки.

18 серпня — Рада виходить з канікул. Голосування законів-маяків МВФ — ключова умова для наступних траншів. Якщо не проголосують найближчими тижнями, невизначеність щодо зовнішнього фінансування затягнеться до вересня. І це вже буде серйозно.

Автор:

фінансовий аналітик Шевчишин Андрій