Курс долара та євро цього тижня: чому нам знову забезпечені валютні стрибки

Серед локальних факторів, які здатні суттєво вплинути на курс, виділимо такі:

Завершення звітного періоду. Навіть в умовах війни приватний бізнес та держкорпорації активно закривають свої розрахунки з постачальниками та контрагентами на кінець місяця. І хоча ці обсяги не порівняти з довоєнними, зазвичай перед 1 числом суми операцій та активність клієнтів, а також самих банків, на торгах зростають.

Враховуючи роль великих держкорпорацій, що значно зросла, зі забезпечення армії та тилу, саме їх операції, а також угоди найбільших експортерів зерна та імпортерів енергоносіїв, зроблять «курсову погоду» на міжбанку останніми днями жовтня та на початку листопада.

Поведінка Нацбанку. Регулятор, як і раніше, залишиться головним союзником гривні на міжбанку. Це означає, що НБУ продовжуватиме закривати періодичний дефіцит валюти на торгах, продаючи долар за 36,9343 гривні. За моїми розрахунками, з 31 жовтня до 4 листопада йому доведеться витратити на це не менше ніж $390−540 млн своїх резервів.

Крім цього, поки що Нацбанк тримає жорстку оборону в частині емісії гривні і не викуповує у Мінфіну більше планових 30 млрд гривень військових облігацій на місяць. У другій декаді жовтня він провів таку операцію на 15 млрд гривень і тепер головна інтрига в тому, чи викупить він найближчим часом папери на 15 млрд, що залишилися в рамках домовленостей.

У будь-якому разі, тиск на Нацбанк у питанні купівлі нових паперів (читай — емісії гривні) зростатиме. Адже починаються найінфляційніші, навіть у мирний час, місяці року. А під час війни, та ще й після рішення Верховної Ради про збільшення видатків бюджету 2022 року на 387 млрд гривень за рахунок внутрішніх запозичень, — і поготів. Це означає, що на нас чекають найнапруженіші листопад-грудень цього року. Будь-який запуск «друкарського верстата» завжди небезпечний для курсу гривні.

Аукціон Мінфіну та великі погашення облігацій. Мінфін почав збільшувати дохідність за військовими облігаціями на первинному ринку. Поки що максимальні 18,5% річних у гривні запропоновані за паперами терміном близько 1 року та 4 місяці. Статистика останніх аукціонів показує, що серед гривневих облігацій лише вони мають попит серед інвесторів. За іншими паперами попит поки що невеликий. Тобто чиновникам доведеться вирішувати питання щодо збільшення дохідності за іншими випусками та термінами.

На момент написання статті, чиновники планують 1 листопада розміщувати гривневі облігації на 154, 329, 469, 567 та 728 днів. Від рівня дохідності цих паперів багато в чому залежать обсяги залучення коштів до бюджету, а отже, і ступінь ймовірності чергового емісійного вливання коштів із боку Нацбанку.

Наразі Мінфін досить активно отримує міжнародну допомогу для латання дірок бюджету, що частково закриває його проблеми з фінансування видатків. Саме тому на «революцію» за дохідністю на цьому аукціоні я не розраховував би. За моїми прогнозами, на даному аукціоні чиновники розмістять облігацій на суму від 1,3 до 4,1 млрд гривень.

Крім того, варто враховувати, що цього тижня Мінфіну необхідно погасити відсотки за досить великою кількістю випусків гривневих паперів і 2 листопада — ще й облігації на 18,9 млрд гривень. Від того, що вирішать з ними робити одержувачі коштів, багато в чому залежатиме поведінка ресурсного та частково валютного ринку. Бо серед отримувачів коштів, за моїми даними, є й великі імпортери.

Динаміка збільшення операцій банків із залучення коштів населення:

• За валютними депозитами терміном від 3 місяців із можливістю купівлі валюти у банку;
• За валютними депозитами терміном від 6 місяців із можливістю купівлі долара з резервів НБУ за офіційним курсом із подальшим продажем валюти після закінчення терміну дії вкладу.

Читайте також: Купівля доларів під депозит: про що мовчать банки і розповідають їх клієнти

Перший інструмент очевидно є популярним: за деякими даними, українці щодня купують під розміщення на такі депозити валюту на $6−10 млн. Це знижує тиск на готівковий ринок. За другим поки що офіційної статистики немає.

Активний запуск першого інструменту вже спричинив просідання котирувань готівкового долара на ринку. При своєчасному поверненні банками валютних коштів за терміном закінчення таких вкладів, вони точно стануть гарантованим підстрахуванням для гривні та на майбутнє. Зниження розриву котирувань готівкового ринку та міжбанку вже до 3−3,5 гривень із нещодавніх 4−6 гривень є тому підтвердженням. Тепер важливо, як почне працювати і другий механізм, запропонований Нацбанком.

Перспективи переговорів із МВФ щодо подальшої співпраці та нового фінансування. Ринок дуже чекає хоча б на проміжні результати і сподівається на прогрес у цьому питанні, оскільки Фонд наразі є «якірним» інвестором для України.

Зовнішні фактори, що впливатимуть на курс гривні:

Рішення ФРС США щодо відсоткової ставки 2 листопада. 27 жовтня ЄЦБ підвищив ключові ставки на очікувані 0,75% річних. Саме такий сценарій ринок закладав у поведінку пари євро/долар. Тому євро за останні декілька днів повернувся до майже паритету з доларом і перебуває у відносно комфортному коридорі 0,99−1,00 долара з невеликими періодичними відхиленнями.

Читайте також: ЄЦБ сьогодні знову підніме ставку: скільки коштуватиме євро у наших обмінниках

Тепер принципово, що скаже Федрезерв щодо своїх ставок. Аналітики закладають у свої прогнози аналогічне збільшення відсоткової ставки ФРС США на 0,75% річних. Але сильне зміцнення долара останніх місяців і різке зростання відсоткових ставок за іпотекою, інших видів кредитів для американців, а також збільшення вартості обслуговування зовнішніх боргів США через підвищення вартості казначейських зобов'язань вже сильно б'є по економіці Штатів.

Тому серед чиновників Федрезерва все частіше звучать заклики знизити темпи підвищення ключової ставки, оскільки це може загнати американську та світову економіку у глобальну рецесію.

Отже, на цьому засіданні, 2 листопада, і наступному, яке відбудеться 14 грудня, ФРС США може здивувати ринки. Інтрига навколо цих рішень європейського та американського регуляторів гарантовано забезпечить валютні ралі за парою євро/долар протягом усього тижня з піком активності 1−2 листопада.

Це істотно впливатиме на курс євро щодо гривні в Україні. Не варто також забувати, що чергове зростання відсоткових ставок ЄЦБ та ФРС США негативно впливатиме на вартість зовнішніх запозичень, які залучає український уряд та приватний бізнес. Адже здебільшого ціни на такі позики орієнтуються на ставки європейського та американського регуляторів. Крім цього, психологічно на поведінку валютного ринку впливатиме обстановка на фронтах, а з економічних нюансів — ситуація в енергетиці, у зв'язку з постійними атаками інфраструктури України дронами-камікадзе та ракетами країни-агресора.

Прогноз курсу долара та євро на 31 жовтня — 4 листопада

Міжбанк:

Долар. Безготівковий долар залишиться в межах коридору, встановленого Нацбанком, — від 36,5686 до 36,9343 гривень. На торгах збережеться перевищення попиту на валюту над пропозицією і регулятору доведеться активно продавати долар за 36,9343 гривні. Інтервенції НБУ, як і раніше, залишаться головною страховкою для гривні на міжбанківському ринку.

Євро. На нас чекають валютні ралі за парою євро/долар перед засіданням ФРС США, яке відбудеться 2 листопада. Це автоматично спричинить стрибки курсу євро щодо гривні і знову зробить євровалюту головним інструментом заробітку для спекулянтів.

За моїми прогнозами, цього тижня коридор за парою євро/долар перебуватиме в межах від 0,98 до 1,01 долара за євро. Коридор курсу євро щодо гривні на українському міжбанку цього тижня перебуватиме в межах від 35,83 до 37,30 гривень за євро.

Готівковий ринок:

Спред між купівлею та продажем за доларом та євро перебуватиме в межах від 20 копійок до 1,10 гривні.
Банки за готівковим доларом працюватимуть у межах коридору від 39,00 гривень до 40,60 гривень, а за євро — від 38,00 до 40,20 гривень.

Котирування обмінників фінкомпаній перебуватимуть в межах:

долар — коридор купівлі та продажу від 39,00 до 40,20 гривень,
євро — коридор купівлі та продажу від 38,20 до 39,80 гривень.

Автор:

Аналітик Олексій Козирев

Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи