Популярність ОВДП продовжує зростати, та, хоча, за обсягом розміщення коштів, вони все ще відстають від депозитів, стрімко зменшують розрив. «Мінфін» вирішив розібратися, чи виправданий інтерес до них, та які загрози можуть очікувати на інвесторів.
4 вересня 2025, 7:30
ОВДП: які ризики варто враховувати, перш ніж їх купувати
ОВДП у населення: плюс 819% за 4 роки
На початок серпня обсяг ОВДП на руках у фізичних осіб сягнув рекордного показника та перевищив 102 млрд грн. Для порівняння: ще місяць тому їх у наших співвітчизників було на 94 млрд грн. Тобто за місяць інвестиції у них зросли на 8,5%.
Ще помітнішою є тенденція зростання популярності ОВДП у довгостроковій перспективі. На початок цього року їх портфель у фізосіб становив 78,5 млрд грн (зростання 30%), на початок 2024 року — 53,2 млрд (зростання 92%), а в 2021 році облігацій у громадян було лише на 11,1 млрд (зростання 819%).
Для порівняння: обсяг строкових депозитів у всіх українських банках наразі становить 438 млрд грн. На початку 2021 року їх було 344 млрд грн. Тобто, попри високу інфляцію, яка була останніми роками та, відповідно, підвищення зарплат, сума на строкових вкладах зросла лише на 27%.
Якщо рахувати ОВДП та строкові депозити разом, як консервативні інструменти із визначеним доходом, то у 2021 році банківські вклади займали у спільному портфелі майже 97%, а зараз їх 81%. Тобто депозити все ще залишаються суттєво популярнішими за державні папери, але останні впевнено нарощують свою частку.
Головна причина зростання популярності ОВДП — вища дохідність, порівнюючи з депозитами. За результатами останнього аукціону, Міністерство фінансів розмістило облігації з погашенням приблизно через рік зі ставкою 16,35%, а за річними депозитами середня ставка становить близько 13%, і лише найщедріші банки готові платити 16,5%. Однак, на відміну від ОВДП, доходи від депозитів оподатковуються (18% ПДФО і 5% військового збору), що забирає майже чверть доходу.
Додаткові переваги інвестицій в облігації — легкість придбання онлайн та гарантії держави повернути кошти. Водночас і загроз для інвестицій у ОВДП вистачає.
Приватні інвестори віддають перевагу гривневим облігаціям: в чому ризик такого вибору
Цього року суттєво зросла популярність гривневих облігацій, порівнюючи із валютними. Традиційно їх співвідношення у портфелях фізосіб було приблизно рівним. Водночас зараз на ОВДП, номіновані у гривні, припадає майже 56% портфелю громадян. Відповідно, у паперах у доларах та євро вони тримають трохи більше 44% інвестицій.
Підвищений інтерес до гривневих паперів пов'язаний із вищою дохідністю за цим інструментом разом із відносною стабільністю курсу.
Водночас, обираючи гривневі облігації, інвестор бере на себе інфляційні та девальваційні ризики. Якщо ціни зростатимуть вищими темпами, ніж ставка за паперами, — інвестор втратить свої кошти. Те ж саме стосується знецінення гривні щодо долара.
Для того, щоб зрозуміти, наскільки реальною була ця загроза останніми роками, «Мінфін» зібрав дані про дохідність гривневих ОВДП на початок січня за останні сім років. Ми брали показники паперів із погашенням орієнтовно через рік після випуску, але якщо такі в той час не випускалися — до півтора чи двох років.
Також ми зібрали дані про інфляцію, за підсумками кожного року, та зміну курсу гривні за цей період. Таким чином, ми можемо наочно побачити, які були фінансові результати, за підсумками року, якщо інвестор на його початку придбав облігації.
| Рік | Дохідність % | Інфляція, % | Девальвація, % |
| 2025 | 15,07 | 9,7* | 3,97* |
| 2024 | 17,6 | 12 | 10,6 |
| 2023 | 19,24 | 5,1 | 3,9 |
| 2022 | 11,9 | 26,6 | 34,1 |
| 2021 | 11,85 | 10 | -3,5 |
| 2020 | 10,04 | 5 | 19,4 |
| 2019 | 15,7 | 4,1 | -14,5 |
| В середньому | 14,5 | 10,4 | 7,7 |
| Загалом | 157,1 | 96,6 | 57,9 |
*Прогноз на кінець року.
Як видно із таблиці, за останні сім років лише одного разу дохідність облігацій поступилася як інфляції, так і знеціненню гривні, — це відбулося на початку повномасштабного вторгнення.
У всі інші періоди дохідність цінних паперів була вищою за зростання цін, відповідно, інвестори виходили в «плюс». Тут свою роль відіграє політика Нацбанку, який традиційно тримає високу облікову ставку в той період, коли є потреба стримувати зростання цін. Висока ж ставка означає більшу дохідність і за облігаціями.
Падіння гривні щодо долара обганяло дохідність за ОВДП двічі. Окрім 2022 року, це відбулося також у 2020. А ось найуспішнішим для інвесторів у гривневі інструменти виявився 2019 рік. Тоді купити облігації можна було фактично з такою ж дохідністю, як у січні цього року, але інфляція виявилась найнижчою за всі останні роки, а гривня несподівано суттєво зміцнилася щодо долара. Це означає, що, якщо інвестор на початку того року продав $1 тис., купив гривневі облігації, а після виплат за ними знову перейшов у долар, — у нього опинилося близько $1,3 тис.
В середньому дохідність ОВДП за останні сім років становила 14,5%, за інфляції 10,4% та девальвації 7,7%. Якщо ж скористатися складним відсотком і звести разом показники за цей період, то виявиться, що інвестиції у гривневі ОВДП принесли 157,1%, загальна інфляція за той час склала 96,6%, а гривня впала щодо долара на 57,9%.
Таким чином, у довгостроковій перспективі гривневі облігації випереджають знецінення національної валюти. Щоправда, варто враховувати, що минулі показники не завжди екстраполюються на майбутнє. Зниження фінансової підтримки союзників, погіршення ситуації на фронті чи проблеми з енергетикою можуть розігнати інфляцію та завдати удару по стійкості гривні.
Ризик дефолту
У разі відсутності коштів, держава не зможе обслуговувати свої борги. В такому випадку вона може відкласти їх повернення, реструктуризувати, повернувши лише частину, або взагалі «списати» їх.
Влітку цього року Україна відмовилася виплачувати відсотки за варантами — спеціальним інструментом, який отримали кредитори під час реструктуризації боргу за єврооблігаціями у 2015 році. Фактично, це був технічний дефолт, хоча й спричинений не відсутністю грошей на ці виплати, а переконанням уряду, що вони будуть несправедливими, і намаганням домовитись про нову реструктуризацію.
Ймовірність того, що подібним чином влада відмовиться обслуговувати борги за ОВДП, невисока. Насамперед через те, що переважно їх тримають банки (47% від загального обсягу), в тому числі державні, та НБУ (майже 36%). Таким чином, держава фактично не повертатиме борги сама собі і спровокує фінансову кризу.
До того ж, аби розрахуватись за гривневими боргами, гроші завжди можна додрукувати. Це, звісно, спровокує збитки інвесторів через розгін інфляції і девальвацію, але принаймні свої зобов'язання будуть закриті.
Читайте також: Потенціал внутрішнього ринку ОВДП становить сотні мільярдів гривень — НБУ
Проблеми брокера
Завжди є ризик банкрутства брокера чи банку, у якого інвестор купував ОВДП. Водночас це не означатиме втрату облігацій. У такому випадку вони залишаються на рахунку в цінних паперах. Далі управління брокером переходить до спеціального державного адміністратора, який і слідкує за тим, щоб гроші від погашених ОВДП надійшли власникам. Як пояснює радниця у практиці банківського та фінансового права Redcliffe Partners Олеся Михайленко, в такому разі можуть бути операційні ризики — затримка з погашенням, час на паперову роботу. Але головне, що облігації разом із брокером не зникають.
Останніми роками надійність процедури придбання ОВДП «дала збій» під час запровадження санкцій проти брокера Фрідом Фінанс Україна у 2022 році через звинувачення компанії у зв'язках із росією. Тоді виявились замороженими близько 3,5 млрд грн, які належали 13 тис. клієнтів брокера. Значну частину цієї суми складали ОВДП.
Право власності на активи інвестори не втратили, на облігації продовжували нараховуватись відсотки, але забрати кошти було неможливо. Лише в серпні цього року запрацював механізм повернення коштів. Оскільки власники не могли скористатись своїми грошима впродовж років, вони їх не реінвестували і, відповідно, зазнали збитків через знецінення гривні.
Ймовірність повторення ситуації, подібної із Фрідом Фінанс, є невисокою, оскільки вже відпрацьований механізм дій у подібних ситуаціях. Але певний ризик однаково залишається, і краще диверсифікувати кошти не лише між активами, а й між різними продавцями.
Підвищення ставок у майбутньому
Цей ризик переважно стосується інвесторів, які купують облігації з погашенням за декілька років. Часто вони передбачають вищу дохідність, ніж річні папери. Однак у разі зростання інфляції у майбутньому, зростатиме також облікова ставка і, відповідно, відсотки за новими випусками облігацій.
Читайте також: Депозити, кредити, ОВДП: які умови за ними запропонують банки у вересні
Таким чином, інвестор отримуватиме меншу дохідність, ніж міг би, купуючи нові випуски. Крім цього, в цій ситуації падатиме ціна паперів із нижчою дохідністю на вторинному ринку. Тому за термінового продажу ОВДП доведеться фіксувати збитки.
Попри ризики, загалом ОВДП виглядають досить надійним інструментом із конкурентною дохідністю. Але повністю покладатись на них все ж не варто.
Автор:
Коментарі - 19