Економіка-2026: завдяки чому зростатиме ВВП, та який побачимо курс гривні через рік

Рік важчий, ніж очікувалося

Минулий рік загалом не виправдав прогнози як державних інституцій, так і експертного середовища. Відповідно до попереднього консенсус-прогнозу, у 2025 р. ВВП України мав зрости на 3,4%. Однак в дійсності, за попередніми оцінками, додав лише близько 2%. Минулого року із 12 інституцій, прогнози яких зібрала редакція, настільки песимістично на економіку нашої держави не дивився ніхто.

Головна проблема, яка не дозволила Україні розвиватися швидше, — продовження бойових дій. Всі інші фактори на які вказують експерти, вже похідні від неї. Зокрема, бізнес впродовж всього року стикався із браком кадрів як через мобілізацію, так і міграцію за кордон.

Також стримали розвиток значні руйнування енергетичної та логістичної інфраструктури. Як відзначають у Інституті економічних досліджень і політичних консультацій, починаючи з листопада бізнес почав включати дефіцит електрики до основних негативних факторів.

Крім цього, пояснюють у Світовому банку, через пошкодження інфраструктури впало внутрішнє виробництво газу, внаслідок чого його імпорт до України досяг максимум за останні роки. Ріст економіки сповільнився і внаслідок зниження експорту сільськогосподарської продукції через погодні умови та погіршення торгівельних домовленостей із Європейським Союзом.

Чи буде ріст ВВП цього року

Цього року державні інституції та експерти прогнозують незначне економічне зростання. За консенсус-прогнозом на основі очікувань 14 установ економіка за рік має додати 2,19% — фактично той самий показник, що був і минулого року.

Несподівано найбільшим оптимістом щодо росту ВВП України став Міжнародний валютний фонд, у якому прогнозують зростання економіки на 4,5%. Щоправда, це можна пояснити тим, що востаннє свій прогноз Фонд оновлював ще восени до масштабних ударів по український енергетичній системі.

Найбільш песимістично на майбутнє нашої економіки дивляться у Dragon Capital, очікуючи ріст економіки лише на 1%. Як пояснює головний економіст цієї інвесткомпанії Олена Білан, очікування гірші, ніж результат минулого року через вкрай низькі шанси досягнути енергетичного перемир'я. На її ж думку минулого року саме воно забезпечило близько 1% росту економіки.

Про суттєвий вплив ситуації в енергетиці на загальний розвиток говорять і в державних органах. За словами директорка департаменту стратегічного планування та макроекономічного прогнозування Мінекономіки Наталії Горшкової, втрата 1 млрд кіловат-годин знижує економіку на 0,22 п.п.

Окрім ситуації в енергетиці ключове значення для росту економіки матиме зовнішня підтримка. За оцінками Горшкової, якщо ми не отримуємо $1 млрд міжнародної допомоги, то втрата економічного зростання становить 0,12 п.п.

Як відзначає заступник голови НБУ Володимир Лепушинський, загалом цього року для підтримки бюджету Україні знадобиться близько $45 млрд. «Звичайно, Україна зараз має певний запас міцності, зокрема у вигляді міжнародних резервів. Але наш базовий сценарій передбачає, що Україну підтримуватимуть партнери», — відзначає він.

Рішення ЄС про кредит на 2026−2027 роки у розмірі 90 млрд євро, очевидно може заспокоїти ситуацію. Як пояснюють у ICU, воно гарантує сталість передумов для збереження макроекономічної стабільності, належного фінансування дефіциту бюджету та підживлення резервів НБУ. «Кредит від ЄС закладає підґрунтя для успішної реалізації нової програми співпраці України та МВФ принаймні на горизонті наступних двох років. Однак для повного забезпечення потреб оборони, Україна потребуватиме додаткових двосторонніх кредитів та грантів від інших країн», — застерігають в інвестиційній компанії.

Аналітики Українського інституту майбутнього серед ключових проблем цього року бачать погіршення демографічної ситуації. «Чистий відтік населення з України з початку повномасштабного вторгнення становить близько 7 млн осіб. У 2026 році очікується додатковий відплив 200 тис. осіб. Дефіцит кадрів став головним фактором, що обмежує виробництво: 46% підприємств називають його ключовою проблемою», — відзначають експерти.

Натомість фактором зростання для економіки може стати оборонний сектор. «DefTech — нереалізований потенціал. За 3 квартали 2025 року виробництво оборонної промисловості зросло у 2,5 рази, тоді як „цивільна“ промисловість стагнує. Близько 900 підприємств оборонної промисловості мають спроможність виробляти продукцію на $35 млрд, але завантажені, за різними оцінками, на 30−50% через недостатній платоспроможний попит на внутрішньому ринку, водночас експорт для українських виробників поки закритий. Дозвіл на експорт оборонної продукції може дати кілька мільярдів доларів додаткових експортних надходжень», — переконані фахівці Українського інституту майбутнього.

Справжній же економічний ріст може розпочатись у випадку завершення бойових дій. На думку Олени Білан, мир створить можливість для повернення близько 1 млн мігрантів, які виїхали саме через військові дії. Також відбудеться сильне піднесення споживчих та інвестиційних настроїв, адже у бізнесу є гроші на інвестиції, але в умовах війни дуже мало людей бачать сенс вкладати їх в розвиток. Щоправда, як констатує економіст, оптимістів, які вірять у швидкий мир зараз майже немає.

Прогноз зростання ВВП

Ціни вдасться приборкати

Хоча остаточні цифри ще не визначені, за попередніми оцінками минулорічна інфляція становила близько 9%. Це більше, ніж рік тому прогнозували експерти — 7,6%, але значно краще піку зростання цін весною на майже 16%.

Експерти переважно очікують, що цього року інфляція продовжить знижуватися. За консенсус-прогнозом вона складатиме 7,4%.

Подібно до економічних проблем, тут головним фактором впливу так само будуть бойові дії та їх прямі і опосередковані наслідки. «Суттєвими проінфляційними чинниками будуть податкові зміни, зростання виробничих витрат бізнесу, в тому числі на оплату праці, логістичні проблеми, подальше руйнування потужностей виробництва та зберігання», — пояснює директор департаменту стратегічного управління банку Південний Костянтин Хведчук.

На ці ж аспекти звертають увагу і в Українському інституті майбутнього. «Головні проінфляційні фактори мають немонетарний характер: дефіцит кадрів, зростання податкового навантаження, проблеми в енергосекторі, що впливають на підвищення собівартості виробництва» — відзначають експерти.

«Війна триває, втрати залишаються. Це має компенсуватися підвищенням цін», — резюмує своєю чергою Наталя Горшкова.

Прогноз інфляції

Гривня буде дешевшати

Експерти очікують, на помірну девальвацію гривні цього року. Якщо наразі офіційний курс гривні до долара становить 42,72, то за консенсус-прогнозом через 12 місяців він сягне 44,55. Тобто гривня втратить близько 4,3% своєї вартості.

Основна причина віри експертів у гривню — значні валютні резерви Нацбанку, які на початок року сягнули майже $57,3 млрд. До того ж вже узгоджена допомога від ЄС має забезпечити основні валютні потреби країни.

З іншого боку в України високий дефіцит торговоельного балансу і, на думку експертів, цього року він може зрости ще суттєвіше .

«За базовим сценарієм, дефіцит торгового балансу у 2026 р. сягне $60 млрд або 26,4% ВВП. Експортний потенціал обмежений руйнуванням логістичної інфраструктури та виробничих потужностей, зростанням собівартості виробництва через різні чинники, що знижує конкурентоспроможність української продукції на зовнішньому ринку. Водночас імпорт продовжує зростати високими темпами. Поки дефіцит покривається зовнішньою допомогою, але у середньостроковій перспективі це створює ризик різкої девальвації», — відзначають в Українському інституті майбутнього.

Фахівці сходяться на тому, що регулятор розуміє ситуацію, яка склалася з торгівельним балансом, а тому буде поволі відпускати курс гривні.

«Ми продовжуємо вбачати певний поміркований рівень девальвації гривні як до долара США, так і до євро як економічно доцільний з метою стримування можливого розширення дефіциту зовнішньої торгівлі. В будь-якому разі, значний рівень валютних резервів дозволить робити процес поступової девальвації доволі плавним і контрольованим, що якраз і передбачає поточний режим керованої гнучкості, запроваджений Нацбанком ще наприкінці 2023 року», — відзначає директор департаменту аналітичних досліджень Райффайзен Банку Олександр Печерицин.

Таким чином інвестори можуть готуватися до необхідного ослаблення національної валюти. Хоча, якщо прогнози справдяться, то дохідність ОВДП і гривневих депозитів виявиться вищою, ніж від придбання доларів.

Прогноз зміни курсу гривні

Автор:

Журналіст Олексій Писарев

Пише на теми: Інвестиції, фондовий ринок, forex, макроекономіка