Яким буде курс гривні у 2022 році

Україна пройшла період пікових платежів за зовнішніми боргами. А надходження коштів від МВФ — $2,7 млрд для боротьби з наслідками пандемії та $700 млн за програмою stand-by — знизили тиск на курс.

Зростання світових цін на продукцію аграріїв, непогана кон'юнктура у металургів та постачальників залізної руди, навіть з урахуванням їх поступового зниження цін до кінця року, підтримали українську економіку. Тільки за перші 9 місяців 2021 року експорт склав $56,1 млрд. Якщо додати до цього ще й надходження за той же період від заробітчан у сумі не менш як $10 млрд — загальна картина припливу валюти до країни виглядає позитивно.

Але не все так просто. Зростання системних ризиків і для України, і для національної валюти почало проявлятися ще з кінця весни 2021 року. До кінця року накопичилося вже чимало тривожних «дзвіночків».

Подорожчання енергоносіїв

За період із січня до грудня 2021 року вартість нафти зросла з близько $50 за барель до $80, а ціна газу в ЄС злітала днями навіть до $2000 за 1000 кубів. Щоправда, вона досить швидко впала. Але все одно часто перевищує рівні $1200−1500. Наша країна залишається енергозалежною. І за фактом так і не зробила поки що суттєвих кроків для кардинальної зміни ситуації.

Зниження цін на руду

Поступове зниження цін на руду до $112 за тонну (були й значно нижчі — близько $90−95 за тонну) суттєво знижує обсяг надходжень валютної виручки в Україну за цією статтею. Це вже відбивається на міжбанку і ця тенденція лише посилиться у 2022 році. А фінансові проблеми китайських забудовників призведуть до падіння світового попиту на руду найближчим часом, що погано для гривні.

Інфляція

Подорожчання енергоносіїв призводить до стрімкого зростання собівартості української продукції як у частині експортних напрямів виробництва, так і в галузях, орієнтованих на внутрішній ринок.

Якщо додати до цього зростання мінімальної зарплати та коригування сіток зарплат, прив'язаних до цього показника, то всі ці фактори в сукупності суттєво позначаються на ціні вітчизняних товарів. Недаремно індекс цін виробників за 11 місяців вже перевищив 158%.

Цей вал зростання цін ще не докотився до ринку. У першій половині 2022 року він призведе до падіння фактичної прибутковості більшості секторів нашої економіки, і, як наслідок, — скорочення надходжень до бюджету за цією статтею.

Читайте також: Курс гривні, інфляція та ВВП: у Мінекономіки опублікували консенсус-прогноз на три роки

Місцеві виробники ризикують опинитися у скрутному становищі. Їм доведеться підвищувати ціни на продукцію, а ось із реалізацією розпочнуться проблеми. Надто вже низька платоспроможність в українського споживача.

Крім цього, зростання інфляційних показників:

• вдарить по заощадженням громадян у нацвалюті;
• побічно стимулюватиме відхід частини економіки «в тінь»;
• змусить банки та саму державу підвищувати вартість залучення гривневих ресурсів як у вигляді відсоткових ставок за вкладами, так і за дохідністю ОВДП.

Витрати держави та фінансового сектора на обслуговування своїх залучень у гривні зростуть. Це призведе до зростання ставок за банківськими кредитами та збільшення витрат із бюджету на обслуговування держборгу.

На Україну чекає стагфляція

У Нацбанку продовжують вірити, що у 2022 році інфляція знову знизиться до орієнтиру в 5 — 5,5%. А в Кабміні прогнозують, що зростання ВВП України становитиме 3 — 4%. Але в це мало віриться.

Інфляція багато в чому викликана немонетарними факторами (те саме зростання цін на енергоносії) і НБУ на них вплинути не може. Робити ставку на постійні рекорди за обсягами врожаю у сільському господарстві взагалі небезпечно, бо це дуже ризикова сфера діяльності.

Для активного зростання ВВП необхідні суттєві економічні реформи, повноцінний запуск ринку землі та фондового ринку, стимулювання перетікання тіньової економіки в офіційну площину. Надходження до бюджету мають спрямовуватися не на «проїдання», а на розвиток виробничого потенціалу країни. А цього досі немає чи майже немає.

У цих умовах, з урахуванням світових економічних викликів, на Україну, ймовірно, чекає стагфляційний сценарій розвитку подій. Зростання цін при зниженні споживчого попиту та мінімальне зростання ВВП із одночасним збільшенням негативного сальдо торгівлі за рахунок зростання обсягів оплати за енергоресурси. За такої моделі поведінки економіки — тиск на гривню на валютному ринку істотно зросте.

Читайте також: Консенсус-прогноз — 2022: що буде з курсом, інфляцією та економікою

Крім цього, за будь-яких економічних потрясінь українці традиційно починають скуповувати валюту, що створює додатковий негативний ефект для курсу гривні.

Політика ФРС США та ЄЦБ

У США рівень інфляції досяг 6,8% за рік, у ЄС — понад 4%. Це значно вище за оптимальні 2%, до яких прагнули ФРС США та ЄЦБ, щоб зберегти та оживити економіку в період пандемії. І тому вони й запускали політику «кількісного пом'якшення».

Але перегони «друкарських верстатів» мали й інші негативні наслідки. Вони надули значні бульбашки на світовому фондовому ринку, призвели до аномальної поведінки вартості криптовалют, вдарили по всіх поведінкових реакціях споживачів у більшості розвинених країн. І цей процес виявився не таким короткостроковим, як раніше стверджувало керівництво ФРС США та ЄЦБ. Регулятори вже визнали це системним ризиком, як мінімум, на 2022−2023 роки.

І ФРС США, і ЄЦБ вже оголосили про згортання політики «кількісного пом'якшення» орієнтовно до весни наступного року. Найімовірніше, у цей же період розпочнеться підвищення відсоткових ставок.

Читайте також: Світова фінансова система починає нагадувати бульбашку

Це призведе до суттєвої корекції всього фондового, фінансового, сировинного та валютного світового ринку. А також до відтоку капіталів із країн, що розвиваються, в розвинені країни і до подорожчання вартості зовнішніх запозичень для України. Все це опосередковано негативно впливатиме на курс гривні на нашому міжбанку.

Імпорт інфляції

Зростання світових цін на продукти харчування та збільшення зарплат у країнах, де працюють наші заробітчани, призводять до того, що на українському ринку виробники-експортери вже виставляють ціни на рівні світових і навіть вищі.

Місцеві компанії змушені платити фахівцям зарплати, які вже частково прив'язані до рівнів зарплат у Польщі, Чехії тощо. Хоча часто це не підкріплено відповідним зростанням продуктивності їхньої праці. Але інакше люди просто виїдуть працювати за кордон. Дефіцит кваліфікованих кадрів — дедалі більше відчувається в Україні, і ця тенденція лише посилиться у 2022 році.

Зростання зарплат збільшує собівартість продукції підприємств. І, зрештою, теж виливається у зростання цін. У світовій практиці інфляція ніколи не сприяла зміцненню курсу нацвалют і гривня не буде тут винятком.

Проблеми з логістикою

Глобальні проблеми з логістикою, що є одним із наслідків пандемії, призводять до розриву виробничих ланцюжків у всьому світі і ведуть до подорожчання продукції кінцевого споживача або її дефіциту. Як приклад, проблеми автопрому через дефіцит чипів, зупинка автозаводів та подорожчання автомобілів у світі та Україні.

Пандемійні обмеження у нас, і в країнах-контрагентах, провокують скорочення товарообігу та попиту на український експорт, «тиснуть» на ВВП України та призводять до скорочення ділової активності з втратою робочих місць у країні.

Слабка економіка — слабка нацвалюта.

Читайте також: Авторинок: дефіцит та подорожчання на 20%

Політичні ризики та тіньова економіка

Нестабільність прийняття рішень у Верховній Раді, відверта слабкість багатьох економічних проєктів уряду, неоднозначність наслідків низки ініціатив, що прикриваються «боротьбою з олігархами», шкодитимуть стабільності гривні й у 2022 році.

Третина офіційної економіки, яка перебуває «у тіні», продовжить «тиснути» на курс гривні й у новому році. «Тінь» небезпечна для курсу не лише несплатою податків до бюджету і, як наслідок, — слабкістю держави. Вона також не дає можливості контролювати проблеми з курсом у моменти будь-яких соціальних потрясінь та стресів.

Готівка (агрегат М0) стабільно перевищує понад 0,5 трлн гривень. Значна частина цих ресурсів обслуговує нелегальні економічні потоки України. Це суттєва загроза для курсу у 2022 році.

Держбюджет та конфлікт із РФ

Із офіційних 41 млн населення в Україні зараз майже 11 млн пенсіонерів, близько 2 млн лікарів, вчителів та інших категорій громадян, «зав'язаних» на виплати держави. Тому наповнення держскарбниці і те, яким чином уряд латає бюджетні «дірки», — одна з ключових не лише соціальних, а й фінансових проблем країни.

За практикою, що склалася, чиновники багато в чому роблять ставку на наповнення держбюджету за рахунок митних і податкових зборів, прив'язаних до офіційного курсу. На 2022 рік вони заклали середньорічний курс до бюджету на рівні 28,6−28,7 гривень за долар за поточного офіційного курсу на 29 грудня цього року 27,22 гривні. Тобто вище за поточний більш ніж на 1,4 гривні.

Читайте також: Бюджет-2022: звідки візьмуть і кому роздадуть 1,5 трильйона

Останні роки прогнозний курс у бюджеті завжди був завищений щодо фактичного. І недовиконання бюджету через такий підхід під час планування давало чиновникам привід «лобіювати» зростання курсу долара та тиснути на НБУ.

Девальвація гривні вигідна й експортному лобі, яке шантажує уряд недовиконанням плану щодо сплати податків за «низького» курсу. Цікавим є зростання валютних котирувань і для значної частини олігархату, оскільки більшість із цих впливових людей у країні бізнесу «зав'язані» на курс. Будемо відверті — їхні апетити давно вже продавили б наш уряд, але вони стримуються меморандумом із МВФ, у якому чітко закладено принципи формування бюджету і який чиновники змушені враховувати.

На тлі суто економічних проблем посилення військової напруги на кордонах із РФ у поєднанні з постійними порушеннями режиму тиші на Донбасі працює не на користь гривні. А також відволікає значний людський, військовий, науковий потенціал України від вирішення суто економічних проблем у країні.

У цих умовах чиновники мають спокусу закрити бюджетні діри простим підвищенням курсу. І це також реальна загроза для стабільності гривні у 2022 році.

Частковим підстрахуванням для гривні у 2022 році можна вважати:

• Досить великий обсяг ЗВР. Станом на 1 грудня 2021 року вони становили $30,598 млрд, у тому числі чисті резерви — $20,377 млрд. Це перекриває тримісячну потребу у фінансуванні критичного імпорту.
• Збереження сприятливої для України світової кон'юнктури в агропромисловому секторі, як мінімум, до 2023−2024 років;
• Відносно стабільний, поки що, приплив валюти від заробітчан;
• Успіхи українського IT-сектору з надходженням валютної виручки до країни;
• Зниження, порівнюючи з піковим 2021 роком, боргового навантаження із зовнішніх виплат у новому році на тлі продовження (хоч і «зі скрипом») співпраці з МВФ;
• Збереження тенденції позитивного сальдо щодо викупу надлишку пропозиції валюти на міжбанку Нацбанком (у 2021 році воно становить близько $2,4 млрд).

Прогноз «Мінфіну» щодокурсу гривні відноснодолара та євро на 2022 рік

Основні ризики для гривні:

• значне зростання цін на енергоносії у світі;
• високий рівень інфляційних процесів в Україні, які багато в чому мають немонетарний характер;
• різкі зміни на світових фондових, фінансових, валютних та сировинних ринках після рішень ФРС США та ЄЦБ;
• ескалація конфлікту на Донбасі;
• продовження пандемії з новими локдаунами у світі та в Україні.

Волатильність на всіх світових ринках зростатиме. Перспективи закінчення пандемії та потенційна кількість нових мутацій коронавірусу залишаються незрозумілими. Тому у 2022 році курсові коливання як на міжнародних майданчиках, так і в Україні посиляться.

З огляду на перспективи згортання політики «кількісного пом'якшення» ФРС США та ЄЦБ, а також підвищення відсоткових ставок, пара євро/долар протягом 2022 року перебуватиме в межах коридору 1,11−1,16 доларів за євро.

Ми розглянули три можливих сценарії розвитку подій щодо курсу долара, інфляційних процесів в Україні, зростання ВВП:

Середній курс євро до гривні на українському міжбанку, за прогнозом «Мінфіну», протягом 2022 року перебуватиме:

• за позитивного сценарію — у межах коридору від 30,30 до 31,67 гривень;
• при негативному сценарії — у межах коридору від 31,30 до 32,71 гривні;
• за базового сценарію — у межах коридору від 30,75 до 32,13 гривень.

Загалом, найімовірніше, девальвації гривні у 2022 році уникнути не вдасться. Надто вже багато факторів у прийдешньому році працює проти нацвалюти.