36,6 гривень за доллар: НБУ не планує корегувати офіційний курс

Гривня зміцнюється: що цьому сприяє

Ми неодноразово говорили — після коливань, зумовлених психологічним чинником, гривня зміцнюється.

Певною мірою коливання у вересні підсилювало питання із забезпеченням готівкою банків через логістичні проблеми. Нацбанк включився у вирішення проблеми. Ми вже провели сім операцій з підкріплення банків готівковим доларом та євро на загальну суму близько $400 млн і €112 млн. В результаті, якщо на початку вересня у банківській системі залишок готівкової валюти був близько $500 млн, то зараз ми вийшли на майже $900 млн. Для порівняння: до початку війни залишок валюти в касах банків був біля $1−1,2 млрд. Тому ситуація абсолютно задовільна, ми вийшли на нормальну забезпеченість банків готівковою валютою.

Також на початку осені на курс у готівковому сегменті валютного ринку впливав традиційний сезонний чинник — зазвичай, восени попит на готівкову валюту з боку дрібних аграрних виробників зростає, бо вони конвертують гривню, отриману від продажу врожаю великим трейдерам, у готівкову валюту. Але цей чинник також є тимчасовим.

Оголошення мобілізації у РФ — це не перша і не остання спроба Росії розбалансувати ситуацію, але такі спроби є марними. По-перше, ми маємо всі інструменти та ресурси для утримання курсової стабільності, навіть за умови постійних провокацій з боку Росії. По-друге, у збереженні контролю за ситуацією нам також допомагають наші громадяни, які протягом останніх років стали значно більш фінансово обізнаними та вже менше піддаються паніці.

Готівковий ринок завжди був чутливим до психологічного чинника, натомість, безготівковий валютний ринок не відреагував на погрози Росії. Як ви знаєте, у липні ми здійснили разове корегування офіційного курсу та змінили деякі валютні обмеження. Це допомогло зменшити дисбаланси між попитом та пропозицією валюти та сповільнити витрачання міжнародних резервів.

Зменшення різниці між попитом і пропозицією валюти відбулося, насамперед, завдяки зниженню попиту юросіб-клієнтів банків. Окрім корегування офіційного курсу, цьому сприяли нижчі обсяги купівлі валюти імпортерами енергоресурсів, завдяки вирішенню проблеми з дефіцитом палива та через труднощі з імпортом газу. Додатковий стабілізуючий вплив для міжбанківського валютного ринку мало зменшення обсягів монетизації бюджету до 30 млрд грн на місяць у липні-вересні (зі 105 млрд грн у червні).

Поступово зростають й обсяги клієнтського продажу валюти, у тому числі через збільшення пропозиції з боку аграрного сектору, завдяки роботі «зернового коридору». У результаті, середньоденний обсяг чистої купівлі валюти клієнтами знизився з $84 млн у червні до $27 млн у вересні.

Впевненості нам також додає анонсована міжнародна фінансова допомога — близько $10 млрд до кінця року. Також сподіваємося на позитивне рішення щодо розширення RFI МВФ, завдяки якому Україна зможе отримати ще близько $1,4 млрд у жовтні. Окрім цього, очікуємо на рішення щодо затвердження додаткового пакету допомоги Україні на $4,5 млрд від Сполучених Штатів.

Всі ці фактори допомагатимуть нам утримувати міжнародні резерви на достатньому рівні та зберігати офіційний курс на поточному рівні.

Читайте також: Прогноз курсу: за скільки можна буде купити долар та євро у жовтні

Про ефективність обмежень НБУ

Ми бачимо, що попит на міжбанківському валютному ринку знизився, пропозиція зростає, інтервенції НБУ зменшилися і, як наслідок, послабився тиск на резерви. Тому ми можемо зробити висновок, що попередні заходи допомогли збільшити нашу спроможність підтримувати курсову стабільність та забезпечувати стійкість економіки.

Наприклад, обмеження на розрахунки гривневими картками за кордоном та на перекази громадян за кордон стали одним із кроків, що дозволили зменшити обсяги валюти, які витрачаються на розрахунки з міжнародними платіжними системами. Це, разом із запровадженням можливості купувати валюту під депозит від 3-х місяців, сприяло зменшенню «карткового туризму», який був проблемою.

Заборона бізнесу купувати валюту на ринку до використання наявної в нього валюти була вимушеним кроком у поточних умовах для збереження міжнародних резервів. Бізнес має значні залишки валюти на рахунках, але при цьому для потреб імпорту використовував золотовалютні резерви держави. Враховуючи, що в умовах війни вони є фактично дефіцитними та допомагають забезпечувати оборонні потреби, зараз це обмеження є необхідним.

Про послаблення від регулятора

Водночас, Національний банк не лише вводить чи посилює, а й послаблює обмеження. Наприклад, ми рекомендували бізнесу реструктурувати зовнішню заборгованість. Ми не могли дозволити здійснювати платежі за рахунок погашення корпоративного зовнішнього боргу, оскільки для цього треба було б витратити дуже значну суму міжнародних резервів. Але, з іншого боку, підприємствам треба якось урегульовувати питання цих боргів. І для того, щоб вони могли досягти домовленостей із зовнішніми кредиторами, ми дозволили їм здійснити погашення відсотків за такими боргами за період із 24 лютого до 10 серпня. Такий формат не матиме значного тиску на резерви, але це плюс для бізнесу.

Для зменшення тиску на готівковий валютний ринок ми, наприклад, надали можливість громадянам купувати безготівкову валюту за умови розміщення її на строковому депозиті від трьох місяців, і зараз опрацьовуємо питання збільшення щомісячного ліміту на такі операції.

У нас є інструментарій, який ми можемо, у разі потреби, використати.

Читайте також: Іван Світек: час вже Нацбанку відпустити курс

Про перспективи нової корекції курсу

Підстав для здійснення нової курсової корекції зараз немає. Ситуація на безготівковому валютному ринку помітно покращилася, міжнародні резерви зросли, і ми можемо й надалі підтримувати їх на достатньому рівні, у тому числі завдяки міжнародній допомозі. Найбільша частка валютних операцій здійснюється у безготівковому сегменті, тому вести мову про те, що тимчасові коливання на готівковому сегменті можуть стати підставою для курсової корекції, було б очевидним перебільшенням. Коли ми здійснювали коригування курсу в липні, то, насамперед, вирішували в той час проблему накопичених макроекономічних дисбалансів. Зараз ситуація значно краща, ніж у червні та липні.

Ми очікуємо, що, у міру згасання психологічного чинника та остаточного вирішення проблеми з дефіцитом валюти, ситуація на готівковому валютному ринку надалі поліпшуватиметься.

Щодо розрахункового курсу 50 грн/$1 на кінець 2023 року, то курс, закладений у бюджет, не є цільовим показником для НБУ чи ринку, це абсолютно технічний показник. Його оголошення, безумовно, також зіграло свою психологічну роль, при тому, що, фактично, це просто розрахунковий показник, який не є визначальним для ринку. На нашу думку, краще відійти від практики публікації курсу в бюджеті на кінець року та публікувати середній прогнозний курс.

Читайте також: Сергій Ніколайчук: «Ризики для гривні залишаються суттєвими»

Про пропозицію НБУ запровадити імпортний збір

Ми вважаємо, що вжиття фіскальних заходів сприятиме збільшенню джерел бюджетних доходів та зменшенню тиску на валютний ринок, навіть в умовах активізації міжнародної допомоги.

По-перше, фіскальні інструменти, які дозволять обмежити імпорт і стимулювати вітчизняного виробника, сприяють курсовій стабільності. По-друге, значні потреби на обороноздатність країни мають фінансуватися за рахунок внутрішнього ресурсу. По-третє, ми бачили, що міжнародна допомога протягом цього року надходила неритмічно. Тому доцільно розширювати максимально неемісійні власні ресурси у воєнний час.

У якому вигляді запроваджуватиметься такий інструмент — це вже питання до обговорення. На мою думку, до нього мають долучатися всі ключові стейкхолдери, насамперед, уряд, парламент, НБУ і, безумовно, бізнес. Сьогодні ми боремося за одне, і за поточних обставин важливо, щоб всі стейкхолдери розуміли необхідність запровадження таких заходів. Інакше, цього не відбудеться.

Ми все ж очікуємо на зважені кроки, які допоможуть втримати стабільну роботу економіки. Бачимо, один із таких кроків було зроблено — Верховна Рада повернула оподаткування акцизним податком пального, яке закладалось в наш липневий прогноз та, за нашими оцінками, не матиме значного впливу на інфляцію.

Читайте також: НБУ та силовики перевіряють валютні контракти: як шукають схеми виведення капіталу