100 днів війни: як змінилася економіка, фінансова система і доходи українців

Заробітчан змінили біженці

Трудових мігрантів, які раніше виїжджали з України у пошуках заробітку, змінили біженці, що втікають від війни. З початку «гарячої» фази, за даними Міністерства внутрішніх справ, Україну залишили 7,6 млн осіб. Але 60% із них вже повернулися до України.

«Зараз ми спостерігаємо стійку тенденцію повернення українців додому. Таких уже 4,8 млн, тобто близько 60% від усієї кількості біженців. Логічно, що ця цифра зростатиме», — зазначив радник міністра внутрішніх справ Віктор Андрусів. Тобто за межами України залишається близько 2,8 млн осіб.

Менш оптимістичні дані Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, опубліковані наприкінці травня. Відповідно до них країну залишили 6,7 млн українців. Повернулись із них на Батьківщину трохи більше 2,2 млн осіб. Тобто за кордоном залишаються 4,5 млн.

Також, за даними Міжнародної організації з міграції, понад 8 млн осіб були змушені змінити своє місце проживання всередині країни. Востаннє організація опублікувала свої оцінки всередині травня.

Найбільше внутрішньо переміщених осіб прибуло до Дніпропетровської області — 11%. Також кожен десятий знаходиться у Київській, а 9% — у Львівській області.

Ринок праці скоротився на третину, зарплати знизились

За офіційними даними Держстату, у січні цього року рівень безробіття складав 9,2% від загальної кількості економічно активного населення. У травні кількість безробітних збільшилася лише на 4,3%. На кінець травня зареєстрованими було лише 308 тис. безробітних, що навіть на 19% менше, ніж за аналогічний період минулого року.

Однак міжнародні експерти дають інші цифри. За оцінками Міжнародної організації праці, внаслідок військової агресії Росії в Україні було втрачено близько 4,8 млн робочих місць. Станом на кінець минулого року кількість робочих місць складала близько 14,7 млн. Тобто через війну кількість безробітних зросла майже на 33%.

Таке неспівпадіння в цифрах можна пояснити кількома причинами. По-перше, багато з тих, хто втратив роботу, виїхали за кордон і не ставали на облік, як безробітні. По-друге, чимало працювало неофіційно. По-третє, офіційна статистика ще не встигає фіксувати реальний стан речей через війну.

За результатами опитування дослідницької компанії Gradus Research, кількість безробітних в Україні зменшується. Якщо у квітні про те, що не мають роботи, заявляли 41% респондентів, то у травні їхня кількість знизилась до 35%. Крім цього, знизилась кількість людей, які працевлаштовані, але фактично не працюють через від'їзд або призупинення діяльності підприємства.

Найбільше працевлаштованих у західних та центральних областях — 70% та 58% відповідно. Серед киян, які взяли участь в опитуванні, працюють 44%.

Міжнародна організація праці вважає, якщо бойові дії припиняться найближчим часом, вдасться відновити 3,4 млн робочих місць. У випадку ж подальшої ескалації кількість втрачених робочих місць може сягнути 7 млн.

Водночас, зарплати, які роботодавці пропонують своїм працівникам, продовжують знижуватись. І ця тенденція спостерігається щомісяця від початку війни, — свідчать дані grc.ua. Нещодавно почала зростати оплата праці лише в деяких секторах, зокрема, в медицині, сільському господарстві та автомобільному бізнесі.

Підтверджує тенденцію до зниження зарплат і портал work.ua. Відповідно до аналізу вакансій, розміщених на сайті, на початку лютого в середньому роботодавці пропонували зарплату 14,4 тис. грн, а на кінець травня ця цифра знизилась до 13,6 тис. грн. Ще суттєвіше впала кількість вакансій. До війни на порталі за тиждень розміщувалось 58 тис. пропозицій роботи, наразі — менше 12 тис. Водночас, у травні цей показник почав відновлюватись — у квітні щотижня з'являлися лише близько 8 тис. вакансій.

Українська економіка: «мінус» 35% цього року і «плюс» 25% — наступного

Минулого року реальний ВВП зріс на 3,4%, а в доларовому еквіваленті національний продукт досяг історичного максимуму — близько $200 млрд. Війна відправила вітчизняну економіку в нокдаун. В Офісі Президента падіння ВВП України з початку війни оцінюють у 35%. Зокрема, країна втратила близько 200 заводів, критично впав експорт аграрної і металургійної продукції, обвалилось внутрішнє споживання.

Приблизно таке ж падіння економіки очікується за результатами року. Відповідні прогнози оприлюднили Європейський банк реконструкції та розвитку і Міжнародний валютний фонд. Більш песимістичний у своїх очікуваннях Світовий банк, який вважає, що ВВП України за підсумками року може впасти і на 45%.

Рівень зниження економіки значною мірою залежатиме від перспективи розблокування портів. Якщо морський експорт відновиться, переконана головний економіст Dragon Capital Олена Білан, то ВВП за рік може скоротитись менше — на 22−25%.

Досить оптимістично в ЄБРР дивляться на подальші перспективи української економіки. За їхнім прогнозом, вже наступного року ВВП України зросте на 25%.

Інфляція у квітні, за оцінками НБУ, становила 16,4% у річному вимірі. Травневі показники ще не пораховані, але, за попередніми оцінками голови НБУ Кирила Шевченка, вона прискориться до 17%. А на кінець року — очікується 20%.

Самостійно фінансуємо третю частину бюджету

Дефіцит державного бюджету України у 2021 році склав $6,2 млрд при запланованих раніше $8,1 млрд, або близько 3,6% ВВП. Граничний розмір дефіциту на цей рік було заплановано на рівні 3,5% ВВП. Через війну надходження до бюджету різко скоротились. За словами міністра фінансів Сергія Марченка, у квітні до Держбюджету надійшло лише 70% від запланованих надходжень. Як змінилась ситуація у травні ще невідомо — дані не пораховано.

У Dragon Capital оцінюють середньомісячний дефіцит бюджету України на рівні $4 млрд під час бойових дій та припускають скорочення розриву до $2,5−3 млрд при досягненні стійкої домовленості про припинення вогню. Тому дефіцит бюджету цього року може сягнути рекордних 16−26% ВВП, залежно від сценарію.

За оцінками уряду, найближчими місяцями дефіцит бюджету становитиме $5 млрд на місяць. Їх держава сподівається забезпечити завдяки зовнішній підтримці.

Всередині травня країни «Великої сімки» та міжнародні фінансові інституції погодили виділення для України $18,4 млрд. Передбачається, що ці кошти дозволять фінансувати бюджет наступні 3 місяці. Також саміт Європейського союзу ухвалив рішення про надання Україні термінової позики на суму 9 млрд євро для погашення невідкладних бюджетних потреб.

Читайте також: Чому зараз варто інвестувати в українські компанії і які акції обрати

Допомога, яку отримує Україна, надходить частково у вигляді грантів, але переважно це кредитні кошти. Термін таких кредитів від 10 до 30 років, а ставка переважно 1% річних, — повідомив міністр фінансів.

Банки пішли «в мінус», але продовжують працювати

Банківська система гідно витримала перший шок від війни. Після початку повномасштабного вторгнення з ринку були виведені лише банки з російським капіталом, також НБУ оголосив про неплатоспроможність Мегабанку. Жоден інший банк регулятор проблемним не вважає.

Завдяки прибуткам у січні та першій половині лютого перший квартал банківська система закрила із незначними збитками у 160 млн грн. При цьому із 69 банків 44 були прибутковими.

За підсумками квітня річні втрати банківської системи становили 7,3 млрд грн. Як пояснюють у НБУ, основна причина цього — збільшення резервів, які зросли у 7 разів, порівнюючи з аналогічним періодом минулого року.

Крім цього, загальне зниження бізнес-активності призвело до падіння попиту на кредити й банківські послуги та спричинило зниження сум розрахунків — ключової бази комісійних доходів банків.

Водночас, за даними регулятора, з початку війну обсяг коштів українців у банках зріс на 21,3%. Кошти юридичних осіб зросли на 2,7%.

Курс валют Нацбанк зафіксував на тому рівні, що був напередодні війни — 29,25 грн/$. Тривалий період банки не могли відхилятися від цього курсу більш ніж на 10%. Лише у другій половині травня регулятор дозволив банкам самостійно встановлювати курс купівлі і продажу валюти. До цього «реальний» курс був лише в обмінниках, а тому купити долари чи євро громадяни фактично могли лише в них.

За даними додатку «Мінфін Валюта» (скачати його для Android можна тут, для iOS — тут), обмінники встановили курс станом на 3 червня в межах 35,45−35,8 грн/$. Піку курс досяг у середині травня, коли за долар обмінники просили понад 38 грн.

Читайте також: Девальвація гривні та інфляція: як ці проблеми хоче вирішувати НБУ

Напередодні повномасштабного вторгнення середній курс продажу долара становив 29,45 грн. Таким чином внаслідок військової агресії Росії він підвищився на 21%. Наступні коливання валюти значною мірою залежатимуть від ситуації на фронті, налагодження експорту та фінансової підтримки України.

Автор:

Журналіст Олексій Писарєв

Пише на теми: Інвестиції, фондовий ринок, forex, макроекономіка