Правила важливіші за галас. Інтерв`ю з Кирилом Хомяковим (Binance) про те, як дорослішає крипторинок

Після 2025 року криптоіндустрія все рідше звучить як «ринок для трейдингу» і все частіше як фінансова інфраструктура: з вимогами до контролю ризиків, комплаєнсу та захисту клієнта. Для України ця тема особливо практична: поки регуляторна рамка не запрацювала, це стримує інтеграцію з традиційними бізнесами, купівлю криптовалюти через банківські рахунки, інтеграцію з платіжними системами та можливість легально використовувати доходи від криптовалюти.

Про те, що змінило правила гри в 2025 році і що визначатиме 2026-й для фінсектору, ми поговорили з Кирилом Хомяковим, регіональним головою Binance в Центрально-Східній Європі, Центральній Азії та Африці.

Що в 2025 році найсильніше змінило «правила гри» для крипторинку — регулювання, інституційні гравці чи еволюція продуктів?

На мій погляд, у 2025 році ці три речі не йшли окремо, вони потягнули ринок в один бік. Регулювання стало не «темою для дискусій», а мовою, якою все частіше розмовляють з індустрією: відповідальність, процедури, вимоги до контролю ризиків. Інституційні гравці додали до цього тиск практики: вони не приходять «спробувати», вони приходять з процесами та очікуваннями рівня традиційних фінансів. А продуктова еволюція підтягнулася слідом: аудиторія хоче не обмежень заради інновацій, а звичних сервісів, але в передбачуваному та регульованому форматі.

Якщо говорити простіше, то головна зміна в тому, що ринок почав цінувати не «гучність зростання», а стійкість системи.

Це видно з того, які «планки» ринок сьогодні ставить найбільшим майданчикам. Наприкінці 2025 року глобальна платформа Binance першою в світі отримала повну авторизацію в рамках регуляторного режиму ADGM і одночасно перевищила 300 млн зареєстрованих користувачів. На цьому тлі ліквідність залишається базою: у 2025 році спотовий обсяг торгів перевищив $7,1 трлн, а середньоденний обсяг по всіх продуктах зріс на 18%. Це про нову норму: масштаб і вимоги до контролю тепер розвиваються одночасно, інакше довіра не тримається.

І ще один зсув 2025 року — користувачі все частіше приходять в крипто не тільки заради торгівлі, але і заради прикладних сценаріїв, таких як внутрішні і транскордонні перекази.

Інституційний попит зріс. Як ви утримуєте баланс між потребами великих гравців і тим, щоб роздрібний користувач не відчував себе «другим номером»?

Баланс тут утримується не словами, а тим, як побудовані процеси і продукт. Інституційним клієнтам потрібні зрозумілі процедури, прямі банківські канали, швидкий доступ до ліквідності і прозорість операцій. Коли ці елементи вибудувані, роздрібний користувач виграє теж — зростає стійкість системи, швидкість реакції і загальний рівень захищеності.

У 2025 році стало помітно, що інституційний інтерес зміщується від «спробувати» до «інтегрувати в робочий контур». Це видно і по динаміці: інституційні обсяги на Binance зросли на 21% рік до року, а позабіржові операції з фіатом — на 210%.

Це добре описує загальний зсув ролі великих платформ: від біржі до інфраструктурного партнера. У звіті окремо відзначається і модульний підхід — «крипто як послуга» (Crypto‑as‑a‑Service), коли ліцензовані банки, брокери та майданчики можуть запускати пропозицію цифрових активів під своїм брендом на готовій інфраструктурі, без необхідності будувати все з нуля. Паралельно розвиваються формати рахунків і сервісів, які ближчі до логіки традиційних фінансів і підтримують роботу з різними типами клієнтів і структур капіталу.

При цьому у роздрібної торгівлі інший пріоритет: щоб базовий шлях залишався простим і передбачуваним — поповнити рахунок, здійснити операцію, вивести кошти і отримати підтримку. Завдання платформи — вбудувати інституційні вимоги так, щоб вони піднімали планку якості для всіх, але не ускладнювали досвід більшості.

Коли ви говорите, що «крипто стає інфраструктурою», які критерії «інфраструктурності» ви вважаєте ключовими для регулятора і фінансового сектора?

Я дивлюся на «інфраструктурність» через дуже конкретні питання так само, як дивлюся на будь-який фінансовий сервіс.

Хто несе відповідальність і як влаштоване управління: ролі, процеси, контроль.

Як влаштована система управління ризиками: що вважається ризиком, як його вимірюють і як на нього реагують.

Як захищають клієнта — не на рівні обіцянок, а на рівні працюючих механізмів: антифрод, реагування на інциденти, простий і ефективний спосіб комунікації.

Наскільки система піддається перевірці: прозорість, можливість аудиту, відтворювані процедури.

Коли ці елементи є, регулятору простіше розмовляти з індустрією предметно, а фінсектор розуміє, де можливі інтеграції і де ринок ще «не дотягує» до стандартів.

Безпека та комплаєнс: які управлінські рішення дозволяють посилювати контроль і знижувати ризики, не перевантажуючи клієнта та операції?

Помилка в тому, що безпеку часто намагаються «додати зверху» у вигляді нових кроків. Робоча модель інша: безпека повинна бути вбудована в продукт так, щоб сумлінному користувачеві було простіше, а зловмиснику помітно складніше.

Управлінськи це вирішується підходом «за рівнем ризику»: більше контролю там, де ризик дійсно вищий, і мінімум зайвих кроків там, де користувач діє передбачувано. Плюс дисципліна в тому, як приймаються рішення: типові сценарії закриваються автоматично, а складні і спірні випадки залишаються людям або AI, щоб сервіс не перетворювався на бюрократію.

Важливо, що безпека вимірюється не заявами, а результатом. У річному огляді Binance за 2025 рік зазначається: заходи контролю допомогли запобігти $6,69 млрд потенційних втрат для 5,4 млн користувачів, а команди підтримки та розслідувань допомогли понад 50 000 постраждалих повернути $11,7 млн втрачених коштів. Це показує практичний підхід: знижувати ризик у момент, коли користувач здійснює дію, і допомагати, якщо людина вже стала жертвою шахраїв.

І другий рівень — це підтримка і «страховка» на випадок, якщо людина все ж опинилася під тиском шахраїв. В окремих випадках ми можемо оперативно обмежувати виведення коштів з позначених як ризикові акаунтів, щоб дати час на перевірку і можливе відновлення. Ми постійно нагадуємо користувачам: якщо система показує попередження, краще зупинитися і перевірити деталі. Це часто вирішує результат.

І ще один момент: навчання. Дуже часто гроші втрачають не через злом, а тому що користувача ввели в оману емоцією і терміновістю.
У 2025 році ми посилили нашу підтримку персоналу, який надає допомогу у випадках високого ризику.

Web3-дискавері та механізми участі: як ви масштабуєте доступ до нових проєктів, не масштабуючи маніпуляції, і що тут принципово важливо з точки зору довіри?

Масштабувати доступ до нових проектів «на мільйони» можна тільки разом з правилами, які захищають чесну участь. Як тільки участь стає масовою, масовими стають і спроби обійти правила: боти, накрутки, підміна умов. Тому зростання такого формату завжди має йти паралельно з контролем і зрозумілою комунікацією про ризики.

Хороший практичний приклад ми наводимо в річному звіті за 2025 рік — Binance Alpha 2.0, шар Web3-дискавері, вбудований прямо в додаток. Користувач може вивчати нові запуски токенів, брати участь у програмах нарахування балів і отримувати ейрдропи (роздачі токенів), не переходячи на зовнішні сервіси. За 2025 рік Alpha 2.0 обробила понад $1 трлн обсягу, залучила понад 17 млн користувачів і розподілила $782 млн винагород в рамках 254 ейрдропів.

Чим більший масштаб, тим вищі вимоги до «цілісності» правил. У звіті окремо зазначено, що інструменти контролю допомогли заблокувати 270 000 спроб нечесної участі, щоб винагороди та кампанії доходили до реальних користувачів. Для довіри це і є ключ: не обіцянки, а правила, які вбудовані в механіку і реально дотримуються.

Регулювання в Україні: які три рішення є критично важливими для запуску прозорого та конкурентоспроможного ринку цифрових активів, не гальмуючи інновації?

Якщо говорити про кроки, які перетворюють ринок на стійку, робочу модель і одночасно зберігають простір для інновацій, я б виділив три пріоритети.

Перший пріоритет — практична регуляторна рамка: регулятор, правила, процедури, ліцензування. Ключовий момент — не тільки прийняти закон, а довести його до здійсненних процедур: підзаконних актів, зрозумілої моделі ліцензування та наочного нагляду. Для України логічно орієнтуватися на MiCA або ADGM, адаптуючи кращі практики, які вже показали свою ефективність. Але уникати надмірної складності, щоб вимоги були реалістичними за термінами, вартістю та операційним навантаженням, а локальні проєкти зберігали конкурентоспроможність.

Наступний момент — низький рівень податку і зрозуміла податкова механіка, яка працює в повсякденності, а не «на папері». Ринок стає передбачуваним, коли ясно, як саме обчислюється податкова база, що вважається прибутком, як фіксуються операції, як виглядає облік і декларування. Важливо, щоб правила були прозорими для користувача і бізнесу — тоді з'являється природна мотивація діяти в легальному полі, а криптодоходи і криптозаощадження можуть стати прийнятним підтвердженням при коректно прописаній податковій механіці і практиках комплаєнсу.

І третє — інтеграція з фінансовою системою: прозорі фіатні канали та єдина практична логіка комплаєнсу. На практиці «включення» ринку відбувається тоді, коли з'являються стійкі канали введення/виведення гривні, в тому числі за участю банків, і зрозумілі правила взаємодії учасників ринку з фінансовою системою. Це включає єдиний підхід до AML-процедур і операційних стандартів так, щоб користувачі отримували якісні продукти, банки — зрозумілі правила роботи, а ринок — зниження операційних ризиків.

Щоб правова рамка стала робочою, важлива послідовність: закон → призначення/наділення повноваженнями регулятора → пакет підзаконних актів і процедур → запуск ліцензування → стабільна правозастосовна практика. А також єдиний підхід і узгодженість всіх регуляторів у процесі. Саме ця практика застосування робить регулювання прикладним, коли правила починають працювати в щоденних процесах у бізнесу, банків, користувачів і держави.

Які тренди 2025 року стануть системними в 2026-му, і що це змінює для українського фінтеху та бізнесу?

У 2026 році посилиться те, що в 2025 році стало нормою, а не експериментом.

Один із ключових трендів — це стандартизація. Сервіси оцінюватимуть за управлінням ризиками та здатністю працювати в рамках вимог. Це вже впливає на продукт, на юридичну структуру, на партнерства.

Далі — інституційна інфраструктура: більше інтеграцій, більше «процесної» крипто, менше хаотичних історій. І, звичайно, платіжні сценарії та стейблкоіни як утилітарний шар — там, де цінується швидкість і передбачуваність.

Для українського фінтеху висновок прагматичний: починати потрібно не з вітрини, а з фундаменту — комплаєнс, безпека, партнерські рейки, підтримка. Ринок буде винагороджувати тих, хто будує систему, а не разову активність.

Про Binance

Binance — провідна глобальна блокчейн-екосистема, що стоїть за найбільшою в світі криптовалютною біржею за обсягом торгів і кількістю зареєстрованих користувачів. Екосистема Binance включає широкий набір продуктів і послуг у сфері цифрових активів — від торгівлі та фінансових рішень до освіти, досліджень, соціальних ініціатив, платежів, інституційних послуг і Web3-інструментів.