НКЦПФР проти Мінцифри: хто та як контролюватиме крипторинок

Зараз, на рівні закону про запобігання легалізації доходів, закріплено право Мінцифри визначати політику AML (Anti-Money Laundering), а за законом про віртуальні активи — регулятором крипторинку вважається НКЦПФР. Але, фактично, обидва закони не працюють.

У листопаді до Верховної Ради з різницею в тиждень подано два альтернативні законопроєкти 10225 та 10225−1 про оподаткування віртуальних активів. Тож битва двох візій регулювання ринку віртуальних активів із блокчейн-конференцій знову потрапила до стін парламенту. Законопроєкти відразу включають зміни до Податкового кодексу, нову редакцію Закону «Про віртуальні активи», та косметичні зміни до інших законів.

Історія «віртуального» протистояння

У 2019 році за новою редакцією Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом…» 361-ІХ Мінцифра була визначена AML регулятором постачальників послуг, пов’язаних із обігом віртуальних активів (ВА).

Але через 2 роки під час ухвалення базового закону про віртуальні активи сутичку за статус крипторегулятора виграла НКЦПФР. Несподівано в другому читанні Закону 2074-IX «Про віртуальні активи» Мінцифри замінили на НКЦПФР. Чому НКЦПФР? Усе просто. У ЄС за регулювання крипторинку відповідає регулятор ринку капіталу European Securities and Markets Authority.

Мінцифри програло бюрократичну «битву», але не «війну». Закон 2074-IX «Про віртуальні активи» так і не набрав чинності, оскільки його положення активуються лише тоді, коли приймуть закон про оподаткування віртуальних активів. А дискусії про оподаткування крипти на різних експертних і «криптанських» рівнях точаться вже майже 8 років, але до змін в Податковий кодекс так і не дійшли. Насправді, юридична техніка Закону 2074-IX була достатньо аматорською, він відразу був не гармонізованим із MiCA, тож можливо і добре, що закон так і залишився лише папірцем.

Розробкою «податкового» законопроєкту декілька років паралельно займалося Мінцифри та НКЦПФР. Було отримано грант від USAID. Із цієї суми оплатили послуги міжнародної аудиторської компанії EY, яка розробила версію законопроєкту 10225 для НКЦПФР, яка б одночасно відповідала вимогам нової регуляції ЄС Markets in Crypto-Assets Regulation (MiCA). Проєкт вийшов великим і складним. До критики доєднався і голова «податкового» комітету ВР — Данило Гетманцев зараз публічно наголошує, що НКЦПФР «провалила» завдання, бо проєкт готували досить довго та без публічних дискусій.

Через 10 днів після реєстрації в Раді проєкту 10225 від НКЦПФР, нашвидкоруч був поданий і альтернативний проєкт 10225−1 від Мінцифри, який розробляли українські податкові радники.

У чому різниця проєктів

Якщо порівнювати версії нових редакцій про віртуальні активи, то вони дуже різні — концептуально і в обсягах регулювання.

Версія від НКЦПФР детально гармонізує з MiCA щодо жорстких вимог ЄС до криптопровайдерів, а проєкт Мінцифри 10225−1 пропонує, порівнюючи з цим, ліберальні підходи, оскільки філософія Мінцифри та криптанів, що крипторинок краще ще «взростити». Хоча останній рік особисто я бачу в комітетах ВР пропозицію просто імплементувати норми ЄС, а не чекати, коли вступимо в ЄС і просити перехідний період.

Наприклад, у проєкті НКЦПФР вказано, що віртуальні активи не є засобом для здійснення платежів, крім токенів електронних грошей, які можуть бути лише в гривні та випущені українськими банками. А цифрові гроші НБУ не є віртуальним активом, а будуть новою формою гривні. Українські криптобіржі мають бути розташовані в Україні, а директор — бути громадянином України. Іноземні криптобіржі повинні бути з країн ЄС або країн, акцептованих НКЦПФР та НБУ. Авторизацію розглядають 40 днів у НКЦПФР. Пропонується бан на допуск до торгів віртуальних активів із вбудованою функцією анонімізації та російських криптоактивів. Криптобіржа зобов’язана зберігати проводки клієнтів 5 років. Криптопровайдери та крипторадники повинні вносити щорічну плату від 425 тис. грн на рік.

Читайте також: Засновник WhiteBIT про інвестиції в «Металіст 1925» та єврокубки у Харкові

Мінцифри пропонує ліберальніший підхід. Наприклад, безстрокову авторизацію провайдерів за місяць після подачі документів за плату в 17 тис. грн для українських резидентів і 51 тис. грн — для нерезидентів. Для консультації на крипторинку пропонується 10-річний період відсутності вимоги авторизації. Майнінг не потребує авторизації.

Різниця оподаткування крипти

1. Альтернативний проєкт 10225−1 від Мінцифри пропонує оподатковувати ПнП та ПДФО фінансовий результат «на вихід із крипти». Тобто коли особа відчужує віртуальний актив (ВА) в обмін повністю або частково на гроші, товар, послугу. Базою є різниця між договірною вартістю відчуження ВА та вартістю придбання або емісії (майнінгу) ВА. Якщо BA обмінювати на ВА, то ця операція не потрапляє в облік. Проєкт від НКЦПФР пропонує оподатковувати будь-яке відчуження (і обмін ВА на ВА), якщо воно призводить до приросту капіталу.

2. Проєкт НКЦПФР пропонує вести окремий облік результатів за кожним видом ВА, а альтернативний проєкт — два види обліків: облік за службовими токенами (utility token) та іншим ВА.

3. Ставки ПнП і ПДФО за основним проєктом — 18%, а в альтернативному — для фінансового результату до 7 млн грн пропонують для перших 3 років пільгову ставку ПДФО — 5%, потім ставку 9% ще 5 років, і тільки через 8 років — ставку 18%. Зрозуміло, через 8 років стандартна ставка ПДФО може змінитися і взагалі бути розбита на прогресивну шкалу.

4. Проєкт НКЦПФР забороняє платникам єдиного податку операції з ВА, альтернативний — не забороняє консалтинг щодо ВА та відчуження службових токенів, емітованих самим платником ЄП.

5. Проєкт НКЦПФР пропонує криптопровайдерам утримувати ПДФО з інвестиційного прибутку клієнтів, а альтернативний — лише подавати інформацію до ДПС та зберігати записи про доходи та витрати на придбання ВА клієнтами протягом 3 років.

6. Проєкт НКЦПФР звільняє від ПДВ операції з ВА, якщо це не опосередкована поставка об'єкту цивільних за ВА з індивідуальними ознаками. А альтернативний — пропонує не звільняти службові токени.

Читайте також: Біткоїн може зрости до $100 тис. у 2024 році: крипто-боси пояснили чому

7. Проєкт НКЦПФР звільняє від ПДВ надання послуг, пов’язаних із оборотом ВА, у вигляді обміну ВА та переказу. Альтернативний — звільняє будь-які послуги, пов’язані з оборотом ВА, окрім консалтингових.

Автор:

Президент International Advisers Association Голодницький Едуард