Чому в Україні стільки проблемних активів (думки експертів)

Існує три основних сценарії роботи з проблемними кредитами: реструктуризація заборгованості, банкрутство позичальника та продаж проблемного активу. У випадку з активами неплатоспроможних банків, можливості з управління проблемною заборгованістю істотно скорочуються. Оскільки ліквідація банку повинна бути завершена протягом 5 років. Таким чином, Фонд гарантування може лише продати ці активи.

Фонд гарантування створив інфраструктуру з продажу проблемних активів і здійснює їх реалізацію через майданчик «Прозорро.Продажі», а також на зовнішніх ринках, залучаючи міжнародних радників в особі KPMG, DEBTX, FFN, Cohen&Co. Але особливого успіху в продажах активів Фонду гарантування досягти не вдалося.

Станом на 1 червня 2019 року загальні надходження до неплатоспроможних банків становлять 40 млрд грн, з них від продажу активів надійшло 19,1 млрд грн. Протягом 1 кварталу 2019 року реалізовано активи банків на суму 2,1 млрд грн.

Реалізація активів супроводжується низкою проблем – крадіжка активів шляхом незаконної зміни власника в реєстрі прав власності, змова покупців і ряд інших адміністративних та правових порушень.

Особливо показовим став останній прецедент з реалізації майна Іллічівського порту та Іллічівського олійно-жирового комбінату, що перебувають у заставі у НБУ та Укрексімбанку. У Фонді заявили, що побачили елементи змови учасників аукціону, після того, як в ході двох останніх турів один і той же учасник знизив ціну більш ніж у 8 разів. В результаті Фонд гарантування звернувся до НБУ, щоб з'ясувати, чи задовольнять власника активу такі підсумки торгів. НБУ поки що не відповів. Але на думку Фонду гарантування цей прецедент негативно вплине на інтерес інвесторів до купівлі проблемних активів в Україні.

Тимофій Милованов, член Ради НБУ

Проблема не в продажі проблемного активу, а в подальшому управлінні цим активом. Результати аукціону можна скасувати, права власності незаконно змінити через втручання в реєстр. Проблема в загальному бізнес-кліматі. Поки що рівень повернення активів знаходиться на рівні 20-30%, і це дуже багато. Загальний кумулятивний показник з повернення активів ФГВФО 6% від вартості активів неплатоспроможних банків з урахуванням нарахованих відсотків, і він буде знижуватися. Але важлива не стільки вартість продажу і рівень окупності активу, скільки швидкість його реалізації. Чим швидше актив надійде до рук ефективного власника, тим ефективніше буде працювати економіка в цілому. Високий рівень проблемних кредитів стримує розвиток кредитування і розвитку економіки. Кожні 2,6% проблемних кредитів знижують ВВП на 0,6%.

Марія Репко, заступник директора ГО «Центр економічної стратегії»

У світовій практиці рівень конверсії проблемних активів становить близько 70%, в Україні – 18%, тобто, в середньому задовольняється заборгованість кредиторів максимум другої, рідко — третьої черги кредиторів. Ми проаналізували взаємозв'язок між рівнем розвитку правової системи і рівнем продажу проблемних активів і виявилося, що в країнах з розвиненою правовою системою цей рівень значно вище 60-80%. При цьому проблема не стільки в судовій системі. Ми вивчили реєстр судових рішень за 6 місяців і виявилося, що в київських судах з 79 судових рішень 72 було прийнято на користь банків. Тим не менше рівень повернення залишається низьким, отже проблема не в суді, а в подальших правових діях.

Тарас Проць, член правління ОТР Банку

Великий рівень проблемних кредитів залишається сьогодні тільки у держбанків, але під нього сформовані резерви і ця заборгованість не становить проблеми для банку. Але ці борги заважають банку вивільнити гроші для кредитування, очистити баланс і розвиватися далі. Якщо термін прострочення становить 550-600 днів, то ймовірність повернення такого активу становить 2-3%.

Віталій Ваврищук, директор департаменту фінансової стабільності НБУ

Рівень проблемних активів за системою не знижується, і незважаючи на те, що вони зарезервовані на 90%, вони дорого обходяться банкам, адже ті несуть витрати на юристів і на супровід в судах. Ми аналізували, чому так багато кредитів стали проблемними. Виявилося, що проблема не в економічній кризі і не у війні, а в простому небажанні погашати кредит. Кредит спочатку видавався операційній компанії, яка не мала можливості його обслуговувати. Банки дуже нерозбірливо підходили до вибору позичальників. Якість нових кредитів набагато вища і рівень проблемної заборгованості незначний. Тим не менше, найближчим часом НБУ затвердить положення щодо роботи з непрацюючими кредитами. Банки повинні будуть розробити план з тимчасовими дедлайнами щодо роботи з проблемною заборгованістю.

Андрій Усенко, заступник директора KPMG в Україні

Залучення іноземних гравців до придбання українських проблемних активів – процес непростий. Величезною проблемою є конкуренція між країнами. Інвестор має вибір, куди йти: в Грецію, Італію або Україну, в якій рівень бізнес-клімату значно гірший і рівень окупності інвестиції невисокий.

Ева Закович, генеральний директор групи компаній «Прімоколлект»

Сьогодні основним конкурентом України на ринку проблемних активів є Узбекистан. Останні два роки сильно змінився бізнес-клімат і країна стала привабливою, в тому числі, з точки зору купівлі проблемної заборгованості. Основні проблеми, з якими стикається покупець проблемного активу, у заплутаності правил гри. Тому ми разом з ЄБРР розробили законопроект про створення компанії з управління проблемними активами, але цей законопроект вже 2 роки лежить у Верховній Раді. Друга проблема пов'язана з податковою сферою – іноземній компанії вкрай складно відкрити рахунок в українському банку, а без цього інвестувати в Україні неможливо. Також фондам необхідно розуміти обсяги ринку проблемних активів – інвестувати в Україну 1-2 млн доларів дорого і невигідно, пакети повинні бути більшими і потік активів – передбачуваний. Ще одна серйозна проблема – економічна доцільність: навіщо займатися стягненням проблемної заборгованості, якщо ОВДП України на 6 місяців приносять 16% річних. Також значно спростить роботу з проблемною заборгованістю існування єдиного бюро кредитних історій і приватних виконавців. Реалізація цих цілей дозволить знизити рівень проблемної заборгованості вдвічі.

Вікторія Страхова, експерт з банківської діяльності

Необхідне ухвалення закону про роботу з проблемною заборгованістю. Також особливо важливим є питання втручання в роботу реєстрів і цю проблему має вирішити Мін'юст. Що ж стосується проблемної заборгованості в державних банках, то питання має бути вирішене на рівні наглядових рад цих банків, які незабаром розпочнуть свою роботу. Тому що ми розуміємо, що менеджмент банку побоюється продажу цих активів за заниженою ціною, адже завжди є ризик того, що правоохоронні органи побачать в цьому незаконні дії.