Михайло Іващенко: Запуск біржі боргів дасть можливість знизити вартість кредитів

Єдине питання: де купити прострочені боргові зобов'язання? Відповідь є — сучасна біржа для продажу боргів DPD Market допоможе зустрітися кредиторам і тим, хто позбавить їх накопичених портфелей заборгованостей. Про те, як влаштована біржа і якими є її переваги для фінансового ринку, «Мінфін» поговорив із директором, співвласником компанії DPD Market Михайлом Іващенком.

Михайле, ви створили і найближчим часом плануєте запустити першу в Україні біржу боргів. Розкажіть, будь ласка, про цей проєкт.

Це перший в Україні спеціалізований сервіс, який призначений виключно для продажу боргів. Його учасники — продавці, тобто кредитори, які продають боргові портфелі або окремі борги, а також покупці — факторингові компанії.

Ідея створення біржі виникла в результаті пошуку шляхів вирішення однієї з суттєвих проблем фінансового ринку: що робити з NPL, тобто непрацюючим портфелем, після застосування власних методів стягнення. З цього, власне, витікає головна мета біржі — полегшити роботу з проблемною заборгованістю, зробити цей процес прозорим, зрозумілим, а також конкурентнішим та цивілізованішим.

На яких клієнтів переважно орієнтована ваша біржа — банки, фінкомпанії або інші юридичні особи?

Стартом для нас будуть мікрофінансові компанії. Банки інертніші, їм потрібно більше часу, щоб придивитись, як все працює. Але в подальшому, упевнені, для них це також буде цікавий інструмент. Наступний етап — комунальні установи і юридичні особи. А загалом, будь-яка компанія зможе стати, як мінімум, продавцем на нашій біржі. До покупців законодавство висуває жорсткіші вимоги, в процесі реєстрації ми перевіряємо статус компанії, і купувати кредитні борги можуть тільки ті компанії, які мають факторингові ліцензії.

Що принципово зміниться з появою біржі?

Насамперед, спроститься сам процес продажу боргів.

По-перше, відбудеться стандартизація всіх форматів боргових портфелів, які зараз кожна факторингова компанія складає на свій лад. Учасникам пропонується однаковий набір інформації, достатній для того, щоб проаналізувати портфель та запропонувати власну ціну.

Друге — наявність базової аналітики. До кожного портфелю буде додано графіку і розрахунки основних параметрів портфелю.

Третє — ми збираємо максимальну кількість зацікавлених покупців, тому що біржа — майданчик, який об'єднує. Якщо раніше у полі зору продавця були до 5 факторингових компаній, то зараз з’являться десятки. А чим більше покупців, тим більша конкуренція, відповідно, тим більший потенціал для підвищення ціни портфелю.

Розкажіть детальніше, як відбуваються процеси залучення учасників та процес торгів на біржі?

Реєстрація учасників біржі відбувається один раз. Після подачі документів на сайті біржі, ми перевіряємо всі дані на достовірність. Якщо все добре, клієнт отримує доступ до порталу біржі. Продавцю потрібно ознайомитися з тим, як формуються реєстри, і завантажити дані щодо свого портфелю — в табличному форматі або через API. Кожен портфель ми перевіряємо на відповідність заповнених полів.

Повний цикл торгів триває два тижні. Перший тиждень — розміщення, перевірка і публікація портфелю. Після цього портфель можуть оцінити потенційні покупці.

Якщо «товар» зацікавить, його можна додати в обрані і в подальшому відслідковувати. З понеділка наступного тижня починається торгова сесія і всі портфелі, які були опубліковані минулого тижня, виставляються на торги. Вони тривають до 18:00 п’ятниці. Той, хто запропонував вищу ціну, стає переможцем та здобуває право придбання прав вимоги активів, які містить портфель. Далі портфель актуалізується.

Адже за період, доки він торгувався, хтось міг погасити борг, а хтось підписати реструктуризацію. Якщо такі зміни не перевищують 5% портфелю, автоматично формуються документи на підпис угоди між продавцем і покупцем. В іншому випадку, покупець може відмовитися від угоди. Що важливо, ми розробили унікальну опцію, яка дозволяє купувати не цілі портфелі оптом, а обирати борги конкретної особи.

Тобто факторингова компанія може викуповувати борги певної особи, незалежно від того, в кого вона брала кредити?

Так. Покупець може створити собі «wish-list» і завантажувати реєстри тих позичальників, борги яких йому цікаво придбати. Далі система підказуватиме, в портфелі якої фінустанови з’явився боржник, якого ви шукаєте. Таким чином можна його відслідковувати, брати участь у торгах тих портфелів, в яких він з’являється, і викуповувати його борг окремо. Єдине зауваження: ми не обробляємо персональні дані боржників, на біржу вони не завантажуються, а тому треба шукати особу цілеспрямовано.

Кому може знадобитися така можливість — відслідковувати конкретного боржника?

Історія про так званих кредитних ходоків не нова. Є позичальники, у яких 10 і більше кредитів у різних компаніях. При цьому кожного разу сума не перевищує 20 тис. Звертатися до суду про стягнення 20 тис. грн — економічно невигідно, оскільки треба сплатити судовий збір, адмініструвати поштові витрати тощо. Зовсім інша справа, якщо зібрати всі кредити цього боржника, і подати один консолідований позов.

Така функція може особливо зацікавити фінансові компанії, які наразі майже всі мають факторингову ліцензію, але практично ніколи нею не користуються.

А чому досі викуп боргів конкретної особи не практикується?

Тому що вручну зробити це важко. Біржа дасть можливість здійснити пошук за конкретним боржником. І найголовніше — ми забираємо роботу з адміністрування.

Яку вигоду отримають банки, фінансові та факторингові компанії від участі в аукціоні на біржі?

Для продавця — це економія людського ресурсу і можливість дорожче продати. Для покупця — впровадження відкритого ринку і можливість обрати для себе кращий «товар».

Є низка інших переваг. Скажімо, зараз боржник дуже часто розуміє, що, маючи один борг у фінансовій компанії, він майже позбавлений ризику застосування правових інструментів стягнення. Але якщо усі його борги зберуть в один пул, то це вже загрожує дієвим судововим механізмом стягнення. Інакше кажучи, консолідація боргів покращуватиме судову практику, якої зараз, у принципі, обмаль. Це призведе до підвищення платіжної дисципліни у майбутньому. А відтак, поява ефективних інструментів стягнення і зменшення відсотку неповернення позик дасть у підсумку можливість зниження вартості кредитів взагалі по ринку.

Читайте також: Шалені відсотки та настирливі колектори: головні проблеми з МФО та що з ними робити

Вигоди учасників аукціонів зрозумілі, а який профіт біржі?

Першочерговою метою є, звісно, спрощення процесу стягнення боргів і виведення його у більш цивілізоване русло. Але все ж наша біржа — це бізнес-проєкт. До кінця року ми не братимемо з наших клієнтів жодних комісій. З наступного року ми плануємо отримувати незначну комісію від вартості придбання портфелю.

За скільки банк чи фінкомпанія зараз може продати свій борговий портфель?

Однозначної відповіді немає. Борги за споживчими незабезпеченими кредитами фінкомпаній продаються, маючи строк прострочення, як правило, понад рік. До війни такі портфелі торгувалися в діапазоні 5−10% від тіла кредиту. Банківські портфелі — трохи дорожче.

Загалом, на вартість портфелю впливає багато параметрів — від строків прострочення до платіжної дисципліни. Ще треба враховувати, що ціна визначається інструментами, які в подальшому використовують компанії по стягненню. Очікуємо, що завдяки біржі ціна боргового портфелю зросте. Цьому, зокрема, сприятиме, поява конкуренції, а також розширення доступних інструментів стягнення.

Про які саме інструменти йдеться?

Серед інших, буде розширено можливість ефективного судового стягнення. Цей інструмент дорогий, а тому компанії йдуть до суду, як правило, з великими чеками. З появою біржі і можливістю консолідації боргів ця практика буде розширена.

Як ви сказали, судове стягнення — це дорого і довго. Чи плануєте ви надавати юридичну підтримку вашим клієнтам?

В рамках біржі юридична підтримка не передбачена. Але ми можемо і будемо пропонувати тим, кому це буде актуально, послуги юридичних компаній, які є нашими партнерами. Згодом, передбачаємо, таких компаній з’являтиметься більше.

Як війна змінила оцінку боргових портфелів, як оцінюється ймовірність повернення прострочених кредитів?

Основні критерії — це кількість днів прострочення і платіжна дисципліна. Зараз набувають підвищеного значення регіональність, контактність. Впливає також належність до військової служби, оскільки, згідно закону, військовослужбовцям банки та інші фінансові компанії не мають права нараховувати відсотки.

Якщо клієнт не повертає кредит вже довгий термін, скажімо, 5−10 років, чи можна взагалі продати такий борг?

Термін позовної давності — 3 роки. Але є один момент. По-перше, навіть закінчення терміну позовної давності не припиняє самого факту існування обов’язку боржника сплатити заборгованість. По-друге, у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості, яка виникла понад три року тому, може бути відмовлено виключно у випадку, якщо боржник заявить про застосування термінів позовної давності у суді. Якщо ж боржник не з’явиться до суду, а зазвичай так воно і відбувається за позовами фінансових компаній, то суд зобов’язаний стягнути заборгованість. Тобто вірогідність стягнення боргу, якому понад 3 роки, знижується в рази, але вона не зникає. Торгуватися можуть різні борги, фахівці знають, як із ними працювати, питання лише ціни.

Наскільки висока конкуренція за викуп боргів?

Ринок наразі на боці покупця. Причина — вже згадана відсутність нормальної взаємодії між кредиторами та факторинговими компаніями. Але ринок покупця має перейти в ринок покупця і продавця, де кожен отримуватиме максимальну вигоду.

За нашим баченням, біржа повинна стати аналогом Бюро кредитних історій, але у своєму сегменті. Тобто забезпечує концентрацію всіх боргових портфелей на ринку, дозволяє їх аналіз та створює прозоре ринкове середовище для їх продажу. Фактично, уявити видачу кредитів без Бюро кредитних історій неможливо. Так само має бути неможливо уявити продаж боргів без біржі.

Чи є у біржі запобіжники, щоб не допустити до торгів недобропорядні компанії?

Перевірка допропорядності не передбачена. Але всередині біржі ми вводимо рейтингову систему продавців і покупців. Наприклад, якщо компанія тричі підряд зірве угоду, вона буде відсторонена на певний час від торгів, а її рейтинг на біржі істотно знизиться. Відповідно, інші гравці зможуть вирішити, чи варто з такою компанією взагалі мати справу у подальшому. Для продавців це, звісно, позначатиметься на вартості їхнього портфелю. Він або не купуватиметься, або значно просяде в ціні.

У яких випадках ви радили б кредиторам продавати борг, а коли вигідніше продовжувати намагатись стягнути його самостійно?

Кожна компанія вирішує це питання для себе самостійно. Але варіантів повернення заборгованості за незабезпеченими кредитами, насправді, не так багато. Один із ефективних інструментів стягнення — виконавчий напис нотаріуса, було повністю заборонено на законодавчому рівні з початком повномасштабної агресії. Залишається класичний колекшн, але це завжди дорого і не завжди ефективно. Тому, якщо на певному етапі вигідніше продати борг, ніж витрачати на нього людський ресурс, то, звісно, компанія приймає для себе відповідне рішення. Краще отримати навіть 10% від тіла заборгованості і зосередитися на важливішому, а не витрачати зайвий час та ресурси.

Чи змінились обсяги боргів, які клієнти не повертають після 24 лютого? Чи виникають додаткові труднощі з їхнім стягненням?

Додалося дуже багато нових факторів, які впливають на повернення позик. Взяти хоча б те, що введено специфічні вимоги щодо стягнення боргів із військовослужбовців та внутрішньо переміщених осіб. Більшість компаній таких боржників не турбує, як і тих, хто проживає на окупованих територіях.

Але, загалом, портфель, який сформований після 24 лютого, набагато кращої якості, ніж той, що утворився раніше. Люди більш зважено ставляться до кредитів. Плюс фінустанови встановили жорсткіші вимоги до позичальника. Тому такі портфелі кращі і мають потенційно більшу ціну, а тому торгуватимуться дорожче.

Читайте також: Частка непрацюючих кредитів у банківському секторі зросла до 33,6%

Є різні законодавчі ініціативи щодо захисту прав позичальників. Фінансистам більшість із них не подобаються — кажуть, що це провокує неплатежі. А вам?

Захист споживачів — це, безумовно, правильно. Але до захисту прав споживачів варто ставитися зважено і захищати їх там, де вони цього дійсно потребують. Крім того, захищаючи споживачів, не треба забувати і про захист кредиторів. Адже можна так зарегулювати ринок, що завтра не буде ані банків, ані фінансових компаній, ані кредитних спілок.

Запуск біржі — один із кроків, який спрямований на захист не тільки споживачів, створюючи для них певний ступінь прозорості, але й кредиторів. Вони отримують змогу захиститися базово в умовах зарегульованого ринку колекшену та складних правил адміністрування.

Що пропонуєте змінити у профільному законодавстві, аби вирішити ці проблеми?

Існуюче судове законодавство зі стягнення боргів загалом відповідає міжнародній практиці. Найбільша проблема у тому, що у нас не існує інститутів позасудового стягнення, які є у цивілізованих країнах. Наприклад, у Польщі при їхньому регуляторі є структура, до якої звертаються фінустанови у разі неповернення позичальниками кредитів. Цей орган швидко приймає рішення до боржників — на їхні рахунки накладаються арешти і кошти списуються автоматично.

Такі механізми можуть контролювати вартість кредитів, правомірність нарахування штрафних санкцій. Але кредитор повинен розуміти, що він у будь-якому випадку зможе повернути хоча б те, що тимчасово надав клієнту, не кажучи про відсотки, комісії тощо. Інститут непорушності права власності має бути захищеним безумовно. Позичальник, вступаючи у кредитні відносини, повинен думати про те, як він планує повертати отриманий кредит. Думка про те, що можна ухилятися від своїх зобов’язань, взагалі не має у нього виникати. Як цього досягти? — створити механізм нормального цивілізованого позасудового стягнення боргів.

В такому випадку, існуючий ринок колекшену, у тому числі протиправний, просто припиняється, і, як наслідок, його регулювання, адміністрування взагалі стає непотрібним.