Голова НБУ про те, скільки буде коштувати іпотека, депозитні ставки та курс гривні

Як ці плани втілюються в життя, Кирило Шевченко розповів в інтерв'ю РБК-Україна. «Мінфін» відібрав головне.

Про завдання, поставлені президентом

У спілкуванні з президентом не було ніяких завдань. Не було такого, що він поставив завдання, про що дуже популярно говорити – курс. Національний банк повинен буде проводити незалежну політику в рамках того мандата, який надано йому законом. А для президента важливо, щоб ця політика була ефективною, щоб люди відчували її результати.

Про кредитування

У нас сьогодні є мета – це пожвавлення кредитування. І для мене це не просто гарний вислів. У нас за перше півріччя 2020 року гривневий корпоративний портфель банків скоротився на 7% рік до року, а валютний майже на 9%. Головна причина – повернення кредитів великими компаніями, адже на тлі коронакризи потреба в оборотних коштах знизилася.

Але за останні місяць-півтора у нас вже з'явилися, нарешті, ознаки пожвавлення. У липні трохи зріс корпоративний портфель. З початку липня приріст гривневих кредитів підприємцям склав +1,5%, фізособам – 0,4%.

Також дуже позитивна динаміка за іпотекою – обсяги видач у липні істотно перевищили докризові показники. Частково це ефект відкладеного попиту, але і без цього фактора іпотечне кредитування оживає.

Національний банк був і буде учасником розробки будь-яких програм кредитування, включаючи іпотеку. Пріоритет за іпотекою, поставлений президентом, має ряд економічних обґрунтувань.

Коли ми говоримо про іпотеку, перше, чого я прихильник – будь-які стимулюючі програми повинні стосуватися «первинного» ринку. Тому що «первинний» ринок – це прямий вплив на ВВП, це робочі місця, і що важливо – рівень локалізації в первинному житловому будівництві дуже високий. Залежно від класу оздоблення, він може досягати 90%. У нас не так багато галузей з таким високим рівнем локалізації.

Крім робочих місць, це забезпечує ще і приріст ВВП. За різними підрахунками, одна гривня, спрямована на житлове будівництво, може давати кратну віддачу в показниках зростання економіки. Тому Національний банк налаштований приймати участь в розробці якісних програм, пов'язаних з іпотечним кредитуванням.

Читайте також: «Я не допущу неконтрольованої емісії»: новий голова НБУ про курс долара і економіку

Про вартість кредитів

Ми вважаємо, що зниження нашої облікової ставки до 6% ще не повністю відбилося в ставках за депозитами, там ще є запас. Тому слідом за зниженням ставок за депозитами очікується і зниження ставок за кредитами.

Ще в грудні вартість іпотеки становила 19-20%, а сьогодні банки вже пропонують програми менше 10%, окремі приватні банки під 12-13%.
Я впевнений, що тренд буде зберігатися. Якщо Національний банк буде підтримувати, то ставки будуть знижуватися, і для населення, і для юридичних осіб.

Більш того, у нас середня ставка за кредитами для юридичних осіб становить 11% річних у гривні. Така ставка доступна якісним позичальникам. Це вже те, чого досягла банківська система. Для населення, на жаль, ставка значно вища в сегменті споживчих кредитів.

Про курс гривні

Плаваюче курсоутворення зберігається. Ключові принципи роботи НБУ на міжбанку теж. Ми будемо згладжувати надмірні коливання курсу, як в одну, так і в іншу сторону. Це те, що стосується стратегії.

Нам часто ставлять питання, чи будемо ми публікувати точні критерії, за якими НБУ визначає, коли йому потрібно виходити на ринок з інтервенціями. Я говорив і ще раз хочу сказати: ні, ці критерії публікувати не будемо, так як вони тільки розв'яжуть руки для валютних спекуляцій.

Якщо учасники ринку будуть наперед знати, коли НБУ виходить на ринок, вони будуть використовувати це для отримання спекулятивних доходів. Економіка від цього нічого не виграє.

Про співпрацю з МВФ

На даний момент наш свіжий макропрогноз побудований на припущенні, що другому траншу цього року бути. Разом з урядом ми сфокусувалися на виконанні положень Меморандуму.

Я вважаю, що на даний час ми успішно рухаємося з виконання положень Меморандуму, зокрема структурних маяків. Ми знаходимося у постійному діалозі як з МВФ, так і з іншими нашими міжнародними партнерами. Вважаю, що продовження позитивної динаміки співпраці стане запорукою для отримання наступних траншів протягом поточного року.

Про позицію щодо справи Приватбанку

Національний банк продовжить захищати законність рішень держави про націоналізацію. Ми підтримуємо ту ж політику, що й була. Разом з тим, ми направили відповідні документи до Конституційного суду України щодо розгляду банківського закону (так званий «антиколомойский закон», – ред.). Ревізія рішень заднім числом для мене неприйнятна. Тому ми підтримуємо ту ж політику в цьому питанні.

Про інфляцію

Середньострокова мета за інфляцією у нас 5% (±1%) і вона прописана у меморандумі співпраці з МВФ. Ситуація з інфляцією дійсно стала останнім часом широко обговорюваною. Інфляція в річному вимірі склала 2,4%. В липні у нас була дефляція -0,6%, що досить звичайно для літніх місяців. У серпні ніяких інфляційних сплесков не очікується.

Практика центральних банків говорить про те, що інфляційні цілі часто не змінюються. Тобто потрібен тривалий період, щоб «заякорити» інфляційні очікування населення та бізнесу на рівні цієї мети. Якщо підприємства і громадяни бачать, що центральний банк ставить собі мету і справно її виконує, то це породжує довіру до його політики, довіру до національної валюти, що дає можливість знижувати вартість грошей в економіці.

Якщо ж часто змінювати цілі і рідко їх досягати, то це не сприяє довірі до економічної політики держави і заважає розвитку економіки. Тому мова не йде про те, щоб змінити вже сьогодні інфляційну мету Національного банку. Зараз же питання стоїть про те, щоб привести інфляцію назад до мети.

До речі, зараз дуже популярна тема – обговорювати вплив підняття мінімальної заробітної плати на інфляцію. Але, скажу вам, що підвищення зарплати з 4700 до 5 тисяч гривень практично не позначиться на загальному рівні інфляції.

Читайте також: Чому НБУ може і надалі успішно боротися із зростанням цін

Чому не потрібно боятися, що НБУ ввімкне друкарський верстат

Ми проводили всі аукціони – і довгострокові підтримки ліквідності, і короткострокові. Так воно надалі і буде працювати. Тобто це побоювання (емісії, – ред.) не збувалося і давайте ми про це побоювання забудемо вже.

Ми запустили і довгострокове рефінансування, і такий інструмент як відсотковий своп, який дозволяє банкам знижувати власні відсоткові ризики. Також будемо розширювати перелік застав, які приймаємо за кредитами рефінансування. Наприклад, будемо брати в заставу не тільки ОВДП, але й муніципальні облігації. Зараз це рішення фіналізується.

У нас немає мети за сумою рефінансування. Так само як немає і цільового призначення рефінансування. Але у нас є в планах розширення інструментів, які можуть використовуватися в якості застави з рефінансування.

Інша справа, що у банків зараз надлишкова ліквідність. Її достатньо не тільки для виконання всіх клієнтських платежів і зобов'язань перед вкладниками, але і для інвестицій у різні інструменти. Тому критичної потреби у рефінансуванні у банків немає.

І тут, щоб підштовхнути банки до кредитування, щоб стимулювати їх попит на кредити рефінансування, потрібно знову повертатися до таких глобальних питань, як зменшення рівня тіньової економіки, судова реформа, посилення захисту прав кредиторів.