Про геополітичну економіку, маніяка-миротворця та «дідові теревені»

Дискусія, яка сьогодні розгорнулась в економічних колах, про користь нафтових санкцій проти рф викликає цікавість не тільки у ресурсних економістів, а і в широких колах в Україні. Юридично санкції проти російської нафти необхідні, і частково свого успіху вони досягли, але дедалі більше проглядаються перспективи, пов’язані із:

• ринковим тиском на рф саме через ринок нафти;
• диверсійними операціями в формі атак БПЛА на російські НПЗ та по місцях зберігання нафти;
• реалізацією екологічних ризиків через поганий стан танкерного флоту рф, в т.ч. тіньового (згадайте аварії у керченській протоці, або вчорашню – у берегів ОАЕ)

Ринковий тиск

Поки всі відволікались на нові «сенсаційні» теревені президента Трампа на G-7, відбулись 2 події, які пройшли повз не тільки українських, але й Світових медіа.

(А) Міністр торгівлі США Говард Латнік 10 червня назвав ЄС самим важким в переговорах торговим партнером США. Цей натяк на низьку якість торгових переговорів між США та ЄС розповсюдило Bloomberg. Якщо переговори між США та ЄС йдуть по поганому сценарію, то що ви хотіли від Трампа? Кореляція між його риторикою по російським санкціям і рівнем задоволення торговими переговорам між США і ЄС є близькою до 100% (або до одиниці).

(Б) 9 червня голова відділу сировинних досліджень Bank of America Corp. Франсіско Бланш заявив, що Саудівська Аравія (СА) розпочала цінову війну на ринку нафти з метою відвоювати свою частку глобального ринку. По суті, пан Бланш просто озвучив те, про що більше року шепотіли сировинні трейдери: СА тисне на ринок, бо хоче виперти звідти рф та американські сланцеві компанії.

А тепер давайте побудуємо timeline. Саме нова адміністрація Білого дому розпочала Першу світову торгову війну, тільки від анонсу якої падає ціна на нафту. Саме президент Трамп летить в СА з офіційним візитом і там за щось (точно не за красиві очі) отримує в подарунок королівський Boeing. Як підсумок, ціна російської нафти з січня 2025 року постійно падає. При чому на графіку наведена не та ціна, яку малюють «художники» з Argus, а саме та, з якої в рф нараховують ресурсний податок.

В складних економічних моделях часто бувають співпадіння. Але так виходить, що політика Трампа впродовж вже 5 місяців 2025 року спрямована на ринковий тиск на рф, а його роль в обвалі цін на Urals виглядає послідовним ланцюжком дій. По суті, адміністрація Білого дому змінила технологію тиску з санкційного на ринковий.

«Перспективи» війни з Іраном

Цікавою є і роль адміністрації Білого дому у початку війни між Ізраїлем та Іраном. Я ніколи не повірю, що Ізраїль розпочав таку масштабну війну без консультацій з США. Багато коментаторів вже визначились, що така війна не піде не користь Україні, начебто через зростання ціни на нафту. А от безпосередні учасники ринку думають інакше. Ціновий сплеск був подавлений, і в понеділок ринок закрився ціною Brent на рівні 69,90. Потім знову були сплески, але то вже не яскравий тренд, а відлуння психозу. Ринок нафти тримається на рішеннях ОПЕК, а не Ірану. А як підтверджує нам Bank of America Corp., СА рішуче налаштована на ринкову війну за частку ринку. І схоже, що королівська родина СА та адміністрація Білого дому знайшли порозуміння.

Більше всього цієї нової картини Cвіту, яку малює Трамп, злякався відомий маніяк путін. Спочатку він написав листа королю СА, в якому просив не опускати ціни на нафту. Як бачимо, лист своєї мети не досяг: ОПЕК продовжує нарощування видобутку.

А коли ж розпочались бойові дії з боку Ізраїлю, маніяк вирішив стати миротворцем і помирити Ізраїль з Іраном, бо російському диктатору війна в Ірані – як кістка поперек горла:

1. Росіяни розуміють, що ціни на нафту залежать від рішень ОПЕК і СА, а війною їх можна лише підтримувати, руйнуючи іранські джерела нафти. Цікаво, як вони будуть це пояснювати в Тегерані, типу: «ми за те, щоб руйнувались іранські нафтобази і НПЗ, для того щоб ціни на нафту протримались ще 2 тижні»? Тому війна не врятує путіна від зниження надходжень податків від нафтової торгівлі.

2. Масштабна війна призведе до істотного зростання цін на сировину для виготовлення озброєння. В принципі, неважливо звідки береться ця сировина: з КНР, КНДР, Монголії чи навіть з ЄС, проте якщо кількість покупців на ринку озброєнь зросте, то і продавці в нашому євразійському регіоні підвищать ціни. Ірану потрібно ж буде поповнювати арсенал. Що ж стосується рф, то там як раз проблема не в людях, а саме в зброї. Тому збільшення вартості озброєння автоматично призведе до зростання дефіциту російського бюджету.

3. Падіння режиму Хаменеї в Ірані – це страшний сон для рф. На Іран припадає близько 15% світового запасу природного газу, і тільки санкційні обмеження і слабка економіка країни призводять до того, що Іран не конкурує з рф на світовому ринку за європейські і частково китайські гаманці. Падіння ж режиму і повернення прозахідного уряду до Тегерану кардинально змінить загальну картину газового ринку континенту. Зокрема, Газпром з його важкими для освоювання покладами можна буде закривати.

Саме тому маніяк вирішив терміново податись в «миротворці». Але від його дій вже мало що залежить. Цінова війна з боку СА оголошена, по Ірану нанесений потужний удар, а попит на озброєння в регіоні зростає. Якщо ж ще США вступлять у війну, то такий попит зросте в рази. В економіці рф об’єктивна картина значно гірша за офіційну. Навіть ціна Urals на графіку в 2025 році мала б бути більшою ніж в 2024 році, бо з нового 2025 року до її розрахунку включили сорт ESPO. Але навіть таке статистичне покращення не допомогло збити яскравий тренд на зниження податкової ціни на нафту.

Поки що все виглядає так, що потрібно менше слухати, що говорить Трамп, а більше спиратись на оцінки впливу його дій на економіку рф. Звісно, сам факт наявності якихось відносин між президентами США та рф вкрай неприємний нам українцям, але є багато ознак штучності цих відносин, як елементів гри. Геополітична картина для економіки рф стає геть поганою, і я не думаю, що це співпадіння. Звісно, може бути багато сценаріїв, за яких війна між Ізраїлем та Іраном переросте в ядерну і перекинеться на весь Близький Схід, але такі припущення зараз мають технічні ймовірності.

З путіним все цілком зрозуміло – старий маніяк при владі, який усвідомив що ні за що відповідати не буде, бо помре. З Трампом також все ясно, він класичний політик – думає одне, робить інше, а говорить третє. Іноді це неприємно. А от хто мені пояснить як російська нафта просочується крізь Балтійське море, якщо там крім рф тільки союзники України (Данія, Швеція, країни Балтії, Польша і т.д.)? Крім як через протоки Данії географічного виходу з Балтійського моря немає.