Про «інвалідність» банківської системи

20 листопада взяв участь в засіданні Клубу банкірів. Не дивлячись на попередження посольств США та Іспанії, засідання відбулось, я навіть і не передзвонював організаторам, бо знаю що ані COVID, ані балістичні ракети не є перешкодою для запланованого заходу ))

Розбирали з науковцями та банкірами, якою має бути структура фінансової системи країни з ринковою економікою. Я запропонував поглянути на проблему з точки зору банків, а саме через відповідь на питання: які інструменти потрібні банкам, щоб більше і дешевше видавати кредити та підтримувати гарні умови по депозитам? Щоб сегментувати відповідь на це питання, скористуємось давньою аналітичною системою Федерального резерва – CAMELS. Нижче наводжу діагностичний чек-лист:

(C) — Capital adequacy (Достатність капіталу);

Забезпеченість власним капіталом українських банків відбувається за рахунок існуючих акціонерів, без можливості залучення з капіталу з відкритого ринку.

В країні відсутній організований ринок акцій, залучення коштів від портфельних інвесторів в банківській сектор через ринок акцій заблоковано.

Відсутні ознаки залучення капіталу банками на фондових біржах та альтернативних майданчиках Великобританії, ЄС, США чи країн Азії.

Відсутні ознаки залучення капіталу фінансовими чи фінансово-промисловими групами, в складі яких є банки, через фондові біржі Великобританії, ЄС, США чи країн Азії.

Банківська система країни формально відрізана від національного та глобального ринку акцій, що знижує потенціал захисної функції капталу.

Причини негативного прояву фактору:

1. Відсутність національного ринку акцій

2. Низький рівень (у порівнянні з ЄС та США) корпоративного управління

3. Корумпована податкова система, яка змушує більшість банківських установ вести клієнтів з фіскальними ризиками, мати подвійний (потрійний облік) та робити інші речі, які несумісні з ринковим контролем від інститутів спільного інвестування, НПФ та інших портфельних інвесторів.

(A) — Asset quality (Якість активів);

1. Відсутність сильного ринку корпоративних облігацій клієнтів та неможливість створення «ліквідних» боргових портфелів для заміни класичних кредитів облігаційним випусками, які кредитор може швидко розпродати у разі потреби.

2. Повна відсутність нормативної бази для секьюритизації банками вже існуючих кредитних портфелів, відсутність успішних практик такої секьюритизації кредитів;

3. Відсутність ринку іпотечних облігацій та інших споріднених інструментів;

4. Відсутність якісного транзиту завданих війною збитків від позичальника до реципієнта цих ризиків – спецфонду з відновлення. Відсутність спеціальних облігацій / варантів або інструментів забезпечення транзиту збитків;

5. Слабка обґрунтованість поточної системи резервування по кредитним операціям банків, яка не відображає справжню картину ризиків.

(M) — Management (Якість управління);

Проблемне корпоративне управління всередині більшості банків, яке за стандартами NYSE, NASDAQ, LSE, Euronext, SGX, Deutsche Borseта інших майданчиків межує з кримінальними злочинами або неефективним управлінням.

Відсутність якісного корпоративного управління всередині НБУ, який вже другий рік має несформовану Раду НБУ та працює без голови Ради НБУ. Практика призначення в НБУ та Раду НБУ осіб, пов’язаних з головою НБУ, також заслуговує негативної оцінки. За таких умов НБУ не може бути взірцем корпоративного управління і вимагати якісного управління від піднаглядних.

Слабкий розвиток сегменту «Страхування відповідальності менеджменту» без розширення практики на приватний сегмент банківської системи.

(E) — Earnings (Дохідність);

Помітна залежність дохідності від монетарної політики НБУ та виплат по ДС НБУ, поміркована диверсифікація доходів банків

Неприпустиме підвищення податку на прибуток банків до 50%, що вплине не тільки на дохідність їх операцій, але і створить попит на залучення додаткового капіталу від акціонерів (в т.ч. держави). Ганебна практика підвищення податків заднім числом.

Алгоритм роботи системі фінмоніторингу за методом «випадкових чисел», коли в схемах ухилення від сплати податків задіяні майже всі, а штрафують тих, кого впіймали. Розміри штрафів можуть створювати ризики недотримання нормативів такими банками.

(L) — Liquidity(Ліквідність);

Система рефінансування НБУ не реформована, фактично зараз вона повністю відірвана від реального сектору, що ускладнює ефективність роботи монетарної трансмісії.

Неможливість секьритизації вже існуючих кредитів та слабий рівень розвитку ринку корпоративних облігацій катастрофічно відображаються на рівні ліквідності активів у власності банків. Цесія повноцінно не замінить облігації, ноти тощо.

Катастрофічний брак довгострокових пасивів в банках викликаний слабкими ринками страхування життя та недержавних пенсійних фондів.

(S) — Sensitivity to risk (Чутливість до ризиків).

Поміркований функціонал валютного строкового ринку, без ознак наявності організованого строкового ринку.

Відсутність серозної практики роботи з процентними деривативами

Повна відсутність кредитних деривативів з можливістю миттєвої передачі кредитних ризиків або обміну ними.

Підсумки

Всі недоліки, які виявленні в CAMELS, супроводжуються вкрай невдалою монетарною політикою, яка явно не відповідала потребам воюючої країни. Політика «майже таргетування» призвела одночасно до:

• помітної інфляції, яку все одно не стримали в рамках таргету;
• зростання інтервенцій НБУ через роздмухування настроїв на валютному ринку, як наслідок відбулась розтрата частини ЗВР, без якої (розтрата) можна було б обійтись;
• майже перекритий канал залучення валюти від населення;
• дуже слабка експлуатація каналу кредитування від іноземних банківських груп.

Якщо провести професійні аналогії між Топ-менеджером банку та хірургом, то у наших європейських колег 150 видів інструментів (різноманітних скальпелів), а у нас з наявного для операцій – тільки сокира та кухонний ніж. Вимагати від банків дешевих кредитів в умовах дикого дефіциту інструментарію та ще і підвищувати податки – це безглуздя.

Втім, головна проблема сьогодні – це дисфункція банківського сектору. Уявіть, що у населення від 20 до 40 млрд доларів на руках валюти, а наші банки її залучають на депозити під 0,5-1% річних, в той самий час як Казначейство США залучає кошти під 4-5%. Так порівняйте кредитний ризик українського банку та Казначейства США. Зазвичай, коли у людини дисфункція організму, то її визнають інвалідом і призначають пенсію. Тож за цією аналогією цей діагноз я можу поставити і банківській системі, та дати їй інвалідність третьої групи. Цей «інвалід» не помре, але ефективність його життєдіяльності під великим сумнівом. Пенсію цьому інваліду вже призначив НБУ в формі виплат за ДС НБУ. І проблема в тому, що ця «інвалідність» настала ще задовго до війні, а війна лише загострила проблеми, які існували давно. Тож, хто довів систему до такого стану – цілком зрозуміло.

Віталій Шапран