Мінфін - Курси валют України

Встановити
vshapran
Виталий Шапран
Зарегистрирован:
5 жовтня 2011

Последний раз был на сайте:
6 серпня 2022 о 03:46
экономист, финансовый аналитик
28 липня 2022, 5:22

Про фактори, які вливають на валютний курс

Стрибки курсу з 29 до 41 під час війни, фіксований курс при номінальному монетарному режимі «таргетування інфляції», а також жвавий рух облікової ставки – все це доводить, що український ринок під час війни явно «не для боягузів». Чи можна вилікувати шоками вітчизняну фінансову систему і до чого це призведе – будемо розбиратись на прикладі факторів, які впливають на валютний курс.

Експорт-Імпорт

Україна є потужним експортером сировинного характеру. З наших портів вивозять зерно, сталевий прокат, залізорудну сировину і т.д. Водночас ми імпортуємо енергоносії та високотехнологічні товари. Так влаштована наша логістика, що вантажопотік від експорту більший за імпорт і потребує роботи морського транспорту, який є більш дешевим. За 5 місяців 2022 року український товарний експорт склав 19,6 млрд доларів, а імпорт – 20,5 млрд. Від’ємне сальдо по торгівлі товарами на майже 1 млрд доларів мало б тренд до збільшення через зачинені українські порти та слабкість логістичних експортних коридорів суходолом.

Проте разом з розблокуванням портів відкривається можливість для вивезення зерна на загальну суму приблизно 10 млрд доларів, проте таке розблокування може відбуватись досить повільно. По-перше, сам процес розмінування коридорів не є швидким, а по-друге, немає впевненості, що ми не отримаємо нові провокації від країни-агресора. Допускаю, що на те, щоб угода запрацювала на повну потужність, знадобиться близько 1-1,5 місяців. При цьому, оцінюючи фактор впливу портів, слід враховувати, що крім зерна минулорічного врожаю на 10 млрд доларів, в портах починає накопичуватись зерно врожаю 2022 року. Зокрема, тільки одеські аграрії вже зібрали більше 2 млн тон.

Вивільнення транспортних коридорів суходолом від аграрного експорту дасть свіжий ковток повітря для експорту сталевого прокату та залізорудної сировини. Частина ГЗК в Україні зараз зупинені або працюють не на повну потужність, хоча ціни ЗРС залишаються на високому рівні (100-105 доларів за тонну).

Оцінюючи загальний ефект від розблокування портів, слід розуміти, що вивіз зернових на 20-30 млн тон з наших портів може негативно вплинути на ціну пшениці в усьому Чорноморському регіоні (зараз вона торгується близько 300 доларів за тонну). Тож загальний ефект для експортного виторгу від відкриття портів, в результаті якого вивільняться експортні коридори суходолом, буде знаходитись приблизно в діапазоні 10-15 млрд доларів. Більш точний прогноз неможливий через ймовірне суттєве коливання ціни на зернові, які мають відреагувати не тільки на відкриття українських портів, але і на потік дешевої пшениці з російських регіонів.

В будь-якому разі, слід враховувати, що частина з +10-15 млрд виторгу експортерів з’явиться на валютному ринку в досить таки стислі строки. Тобто те, що мало надходити на ринок впродовж 5-6 місяців, буде спрямоване на цього протягом всього 100 днів.

Перекази та міжнародна допомога

Нажаль, з України з 24 лютого виїхало приблизно 6 млн громадян: 3,3 млн з них – в Польщу, близько 1 млн – в Німеччину. Очікується, що 30-50% від тих, хто виїхав, отримають тимчасову роботу на території країн ЄС. За різними опитуваннями, десь 3-3,5 млн громадян не розглядають можливість повернення найближчим часом і пов’язують своє економічне майбутнє з країнами ЄС. Тож вимушене збільшення заробітчан в ЄС, а також значні темпи інфляції в ЄС, наслідком якої стане зростання зарплат, призведуть до збільшення переказів в Україну. Нагадаю, що у 2021 році був поставлений своєрідний історичний рекорд за переказами, які досягли 15 млрд доларів. Тож за підсумками 2022 року вони можуть збільшитись до 17-18 млрд доларів, в залежності від курсу євро до долару та інтенсивності зайнятості наших біженців.

Міжнародна допомога на сучасному етапі не покриває бюджетні апетити та погано піддається прогнозуванню, але збільшення цієї допомоги до адекватного формату буде залежати від того, наскільки швидко в США та ЄС приймуть спеціальне законодавство, за яким заморожені російські активи будуть використані на відновлення України. Нагадаю, що в Сенаті США вже лежить законопроект 6930, а ЄС анонсував прийняття схожого нормативного акту в жовтні 2022 року. Загальна сума тільки знерухомлених ЗВР ЦБ РФ складає 392 млрд доларів. Загальна ж сума російських активів по всьому Світу оцінюється від 0,6 до 1,0 трлн доларів і має тренд до зростання по мірі ідентифікації власників активів. Сама Україна розраховує на виплати на відновлення у сумі 750 млрд євро за наступні 10 років.

Нова програма МВФ є бажаною у 2022 році, але малореалістичною, в тому числі через те, що міжнародні організації мають певні обмеження щодо фінансування країн, які знаходяться в процесі військового конфлікту.

Вплив монетарної політики

Нажаль, очікування НБУ щодо ефекту від підняття облікової ставки до 25% не справдились. Депозитні ставки зростають, але композитні ставки по ринку ледве перевищили 10% річних, а сам ринок дуже мляво відреагував на ініціативу регулятора різко підвищити рівень ставок. Тому таке рішення можна назвати не просто далекім від оптимального, а помилковим. І причин тому кілька.

1. Зазвичай, підвищення облікової ставки центральним банком країни в кілька разів означає пропорційне збільшення процентних витрат за кредитами і депозитами. Якщо рівень ставок підняли у 2,5 рази, то для рядового громадянина це означає, що його процентні платежі збільшиться у 2-3 рази. Більшість банків стримано відреагували на ініціативу НБУ, тому процентний шок, влаштований НБУ, не має перспектив конвертації у зростання кредитних ризиків. Втім спрацювання ринкового захисного механізму – це лише ілюстрація помилковості.

2. Неврахування особливостей впливу війни на економіку і фінанси країни. Важко собі уявити, що сьогодні вкладник у Нікополі чи Харкові, або військовий у Миколаєві мріє зробити депозит на 1-2 роки навіть під 15-20% у «так собі банку» при прогнозованій інфляції на рівні 31%. Тож розмови про те, що ставки повинні бути вищими за інфляцію, і таким чином можна збільшити обсяг депозитів в банках та частку строкових вкладів в депозитах, є фантастикою. Так, під час війни банківські послуги є потрібними. Готівка може бути пошкоджена, відібрана і т.д. Але основна частина попиту концентрується в сегменті карток та депозитів до запитання, а рівень ставки відіграє роль другорядного фактору.

3. Сам по собі механізм таргетування передбачає, що під впливом зростання ставки зменшується пропозиція грошей, скорочується кредитування, охолоджується споживання і економічна активність і це позитивно впливає на ціни. Цей механізм працював в Україні до війни. Наприклад, коли економіка зростала не на 7%, а на 3% (через скорочення кредитної активності) – то такий бартер був спірним, але прийнятним. Проте зараз, коли економіка охолоджена війною, коли уряд шукає можливості поновити ділову активність, а партія влади ставить завдання повернути додому заробітчан (виборців), холодний монетарний душ може нашкодити діловому середовищу. Наочним підтвердженням цього є зупинка програми «5-7-9» майже у всіх приватних банках України після підвищення ставки. Тож рецепт холодного душу для споживання потребує додаткової корекції під час війни.

4. Не враховано, що Україна має справу із глобальною інфляційною кризою. У червні інфляція в річному вимірі у США, ЄС та Великобританії сягнула близько 9%, а в окремих країнах ЄС підібралась до позначки 20%. Тож Україна, в кошику споживачів якої мінімум третину становить імпорт, автоматично імпортує і це підвищення цін. При цьому важливо, що в тих сегментах, де немає можливості замістити імпорт, обсяг споживання певних товарів може впасти, але рівень цін на ці товари все одно буде зростати до рівня, до якого він зростає в країні їх виробника. Тому охолодження споживання імпорту монетарним голодом — це дуже сумнівний рецепт, який не дасть бажаного ефекту.

5. Постійні заяви про те, що Мінфін має підвищувати дохідність ОВДП до ринкової, виглядають дивними. По-перше, ринковий рівень ставки зараз складно ідентифікувати. Яка саме це ставка? Композитний індекс депозитів (10% річних), ставки по ДС НБУ (23% річних) чи ставки на рівні 15% річник у «так собі» банках? По-друге, для Мінфіну це не просто ставка, а витрати Державного бюджету. Підштовхуючи Мінфін до високих ставок, ми тим самим підштовхуємо його до дефолту. По-третє, є питання етики. Що це за ринкові ставки по військовим ОВДП? Можливо, Мінфіну варто розділити ринок ОВДП на військові та звичайні облігації. Втім, зараз навіть 20% за ОВДП не приваблять нерезидентів, як це було до війни, оскільки в багатьох фондах стоїть СТОП-на інвестиції в Україну через ризики незавершеної війни. Отже для Мінфіну підвищення ставок по ОВДП – це тільки збільшення витрат в угоду тому, щоб краще запрацював трансмісіний механізм НБУ.

Виходячи з цього, висновок простий – якщо було бажання підняти облікову ставку і дійсно вплинути на ринкові ставки і валютний ринок, то потрібно було робити це поступово, без процентних шоків. Але за період дії ставки 25% ми побачили, що замордована війною економіка відторгає це рішення «процентного шоку». Банківська ліквідність перетікла в ДС НБУ, але залишила ринок військових ОВДП і не обов’язково зараз би працювала на валютному ринку.

Фіксований курс – постійна тимчасовість?

Зростання фіксованого курсу долару на 25% також стало шоком для тих, хто на цей курс спирався. Шокова терапія на валютному ринку має сподобатись експортерам та Мінфіну, всі інші категорії учасників від неї не в захваті. Перші дні курсу 36,6 показали, що наростають диспропорції між офіційним безготівковим ринком і ринком готівкової валюти. Якщо на міжбанку утворився профіцит валюти і НБУ почав поповнювати ЗВР, то на готівковому ринку ми спостерігали стрибок до 41,0. За схемою роботи міжбанку до війни таке просто було б неможливим, оскільки банки швидко міняли свою безготівкову валюту на готівкову і закривали попит на ринку. На мою думку, якірний курс 36,6 був визначений помилково. Знову ми маємо справу з організованим для споживачів шоком. Якщо було бажання здійснити девальвацію, то курс мав би рукатись до готівкового поступово, кроками по 3-5%. Сам НБУ до війни проводив дослідження, в якому на статистичних даних було доведено, що ціни при незначній девальвації не реагують на курс. Якщо курс долара зростає на 5%, то більшість імпортерів просто жертвують своїм прибутком, особливо по тим товарним позиціям, де вони мають маржу на рівні 30-50% і вище. Стрибок на 25% обов’язково відіб’ється на інфляції, але звісно зменшить споживання імпорту. Інше питання – в таймінгу такого рішення, яке було прийняте як раз перед підписанням угоди про відкриття портів. Більш оптимальним і не шоковим рішенням була б поступова девальвація офіційного курсу по мірі виникнення труднощів. Але було зроблено все навпаки: в умовах високої ймовірності розблокування портів і зростання експорту на 10-15 млрд доларів зробили девальвацію. Де-факто це був тактичний провал регулятора, напередодні якого очікування населення крутились в діапазоні десь 33-34 грн за долар, і не були виправдані. Реакцію ми побачили за тиждень у формі подолання позначки 40 на готівковому ринку. Виправити ситуацію не складно: слід провести інтервенцію на готівковому ринку, і під відкриття портів і перерахування чергової допомоги від ЄБРР, ЄІБ та інших міжнародних партнерів повернутись до довоєнного режиму роботи валютного ринку. В подальшому варто уникати таких шоків, тим більше при відсутності реалізованих економічних загроз.

Стратегічний вакуум та загроза ефекту Пісарро

З одного боку, ігри в салки на валютному ринку між фіксованим офіційним і готівковим курсом не є такими вже і важливими, але якщо ми вже свідомо підігріваємо ринок і йдемо на девальвацію, то спиратись потрібно не на тижневі-місячні мотиви, а на стратегічні цілі. А от саме зі стратегією на валютному ринку в нас спостерігається регуляторний вакуум, при чому не з провини НБУ, а через слабку координацію між монетарною і фіскальної владою.

Повернемось до заявки, яку зробив уряд України в Лугано: 750 млрд євро впродовж 10 років. Умовно це по 75 млрд євро на рік. А тепер уявіть, що відбудеться з фінансовою системою України, якщо ми будемо відчувати приплив на валютний ринок в 30-50 млрд євро на рік. При обсязі ЗВР 20-30 млрд, НБУ просто фізично буде не здатний весь цей профіцит викупити з ринку в ЗВР, оскільки насичення гривневою масою буде сприяти проявленню монетарної інфляції. Так от девальвація до 40 тільки підсилює цей ефект від напливу валюти.

Для розуміння ризиків наведу приклад з економічної історії. У 1535 році іспанський конкістадор Франциск Пісарро відправився захоплювати Перу. Успішне захоплення території інків і виробів з золота призвело до значного здороження необхідних речей всього за пару місяців експедиції. Після перемоги над інками кінь став коштувати близько 2000 песо, і це при тому, що вартість спорядження всієї експедиції на 4 каравелах коштувала всього 4000 песо. Таких прикладів достатньо в економічній історії Іспанії, Португалії та інших країн. Наплив золота чи валюти іншої країни в невеликих спільнотах або економіках пожвавлює інфляцію. Тож заявлений обсяг допомоги ще потрібно прийняти, а для цього потрібно підготувати економіку країни.

Проблема в тому, що сьогодні економіку України до прийому компенсацій на відновлення ніхто не готує. Першим постане питання монетарного режиму. А чи здатний буде режим інфляційного таргетування забезпечити адекватний рівень цін і курсу? А чи вирішить всі проблеми режим фіксованого курсу? По-друге, не будемо забувати, що головним елементом економіки є громадяни, тож післявоєнну відбудову України варто використати для стимулювання повернення громадян до України. Шалена девальвація не тільки не буде сприяти прийому надлишків валюти, але й буде відштовхувати біженців, які вже знайшли роботу в ЄС.

Тож прогнозуючи курс наперед, не варто забувати, що у 2022-2023 рр. ми опинимось у нестандартній ситуації, коли щорічно країна може отримувати приблизно по 50% річного ВВП на відновлення. Поки що цей грошовий потік не враховується, а монетарна влада концентрується на новій програмі МВФ та поточній допомозі міжнародних партнерів Мінфіну.

Підбиваючи підсумки, можна сказати, що сьогодні ми маємо справу з тактичним провалом на валютному ринку і в монетарній політиці. Виправити наслідки поки що нескладно, було б бажання це зробити. Але найбільше мене турбує стратегічний вакуум та ігнорування у розрахунках офіційних запитів Уряду на 750 млрд євро. Відсутність стратегічного бачення того, як спрямовані на відновлення потоки вплинуть на курс та на інфляцію, як повернути 3-3,5 млн біженців, які стали трудовими ресурсами в країнах ЄС, і як це вплине на курс у 2023 році, – змушує замислитись над реальними причинами того, що відбувається зараз.

Віталій Шапран

Просмотров: 787, сегодня — 2
Следить за новыми комментариями

Коментарі - 29

+
+40
AleksandrBank
AleksandrBank
28 липня 2022, 13:17
#
28.07.2022

НБУ поднял оф.курс на межбанке на 25%, плюс закрыл дыры по вал.туризму и т. д. И с курса 37,00 по наличному до объявления решения НБУ, мы должны по идее выйти на курс 46,25!!! (25% рост). Но мы пока на 40−41. Я на самом деле также ждал отката, но сейчас все меньше шансов на откаты, пока не заработают порты и не будет реальных отгрузок. Плюс дефолты по НафтоГазу в плане оплат и т. д. добавляют масла в огонь.

Потому мы сейчас еще на полпути — по сути, что печально. Что по этому поводу думаете Вы? Это просто мысли с слух, но меня «немного накрыло» от этой мысли…

https://minfin.com.ua/blogs/aleksandrbank/191492/
+
+113
Виталий Шапран
Виталий Шапран
28 липня 2022, 15:25
#
Думаю, що тиждень-два піде до якоря 36,6. Особливо якщо запрацюють порти там експортних поставок накопичилось майже за 5 місяців.
+
0
AleksandrBank
AleksandrBank
28 липня 2022, 17:59
#
Вцілому вдячний за статтю, багато цікавих фактів і цифр. Дуже цікава, дає можливість порозмислити.
+
0
AleksandrBank
AleksandrBank
28 липня 2022, 18:01
#
Ця інфо також впливає на курс, в т. ч. Експорт:

В Україні майже не лишилося працюючих ГОКів: про зупинку свого комбінату заявив гігант «АрселорМіталл Кривий Ріг».

Людей переводять у простій, зарплати скорочують на третину. Що буде далі - невідомо.

Причина зупинки — вартість перевезення руди зросла ледь не в 5 разів після того, як морські порти заблокували рашисти, а «Укрзалізниця» підвищила тарифи на вантажні перевезення на 70%. Враховуючи, що світові ціни на руду та метал падають, возити стало просто нерентабельно.

Взагалі від початку року Україна скоротила експорт металу майже на 50%, до $3,22 млрд. Економісти попереджають: мільярди доларів, недоотримані від експорту, будуть тиснути на платіжний баланс України, курс гривні та на рівень зайнятості - адже в секторі ГМК зайняті мільйони українців, і всі вони можуть лишитися без роботи.

Серед можливих рішень — знизити тарифне навантаження на галузь, а також запровадити програму державної підтримки та стимулів.
+
+13
Vladimir Viktorovich
Vladimir Viktorovich
28 липня 2022, 18:53
#
100% откатит к 36,6 такова была задача НБУ, а не морозить бизнес который ушел в ожидание.
+
+13
w33
w33
28 липня 2022, 19:12
#
Повністю згоден, за тиждень-два буде відкат 36.6 і ще нижче
+
+33
Moonlighter
Moonlighter
28 липня 2022, 14:19
#
Хорошая статья, на одном дыхании прочитал. Грамотно!
+
+40
Виталий Шапран
Виталий Шапран
28 липня 2022, 15:25
#
Дякую
+
+35
54022684
54022684
28 липня 2022, 14:56
#
>> 5. Постійні заяви про те, що Мінфін має підвищувати дохідність ОВДП до ринкової, виглядають дивними. По-перше, ринковий рівень ставки зараз складно ідентифікувати. Яка саме це ставка?

На мій погляд НБУ правильно підштовхує Мінфін на підвищення ставок. Ринкова — це та, за якої НБУ не потрібно фінансувати бюджет, коли достатньо інших інвесторів. Щоб її знайти, потрібно підвищувати ставку, поки не знайдуть цей баланс попиту і пропозиції. Я майже на 100% впевнений, що бажаючих резидентів на покупку облігацій по ринковим ставкам в країні достатньо.
+
+43
Виталий Шапран
Виталий Шапран
28 липня 2022, 15:24
#
Підняти облікову до 25%, не бути в змозі пояснити чому 25% а не 15%, перетягнути ліквідність до ДС НБУ, а потім розповідати що 25% це ринкова ставка, а депозити під 10% це не рнкова ставка? Мені здаєтся що це не консенсус, а продовження спору між Мінфіном та НБУ. Нерезиденти якщо це справжні нерезиденти мають нульові ліміти на інвестиції в країни де йде війна. Не просто незгодний, а не впевнений що так можна продовжувати далі.
+
+32
54022684
54022684
28 липня 2022, 15:54
#
Я думаю, що НБУ за допомогою ДС створює таким чином трансмісійний механізм за допомогою якого, гривня з ДС йде в ОВДП від імені НБУ. Тим самим НБУ сідає на такий «відсотковий шпагат», що з одного боку приносить НБУ збиток, а з іншого дозволяє друкувати менше гривні, принаймні на поточний момент (в перспективі потрібно повернути з % по ДС). Ідея, наскільки я розумію була в тому, щоб Мінфін сам платив 20−25%, але якщо гора не іде до Магомета, то…

Чому 25, а не 15? Ну, все-ж таки «загороджувальна ставка» це 20%+. Кредитування буде обмежено ще довгий час з об'єктивних причин (втрата доходів і т.д.), то принаймні потрібно дати можливість громадянам і банкам зберігати кошти під відсоток, що принаймні майже перекриває поточну інфляцію.

Чому банки все ще майже не підняли ставки по депо? Думаю, що ніякої змови, просто це часовий лаг, який все ще в процесі. Перед початком війни у банків і так була значна переліквідність в гривні, а з початку війни НБУ ще й послабив деякі нормативи по капіталу, що дало додаткові вільні гроші. І до сих пір ця переліквідність не «розсмокталася». Хіба ні?
Тобто якщо у банків(особливо великих) багато гривні, то навіщо піднімати ставку по депо, поки є можливість цього не робити?
+
+15
Виталий Шапран
Виталий Шапран
28 липня 2022, 16:14
#
Цікаво, цікаво. З огляду на все ви фахівець але без макродосвіду. Тому я поясню, з позиції НБУ все виглядає більш менш — високою ставкою він відтягнув ліквідність банків з валютного ринку і ОВДП в ДС. Але з позиції Мінфіну, вони сиділи залучали з надлишків ліквідності і раптом їм перевали процес. Мовляв ставка повинна бути вища за інфляцію да? Тоді питання в яких країнах ставка ЦБ вища за інфляцію? Друге питання після зростання ставки прогноз по інфляції поставили 31%, тож не в інфляції справа. Ставку в НБУ розраховують за формулою Тейлора. Так от дивлячись на публічні комунікації НБУ, я розумію що вони не можуть чітко обґрунтувати чому саме 25%? чому не 15,5% чи 22,3%, чому саме 25% і Ваш коментар про загороджувальну ставку мене не влаштовує. Тож питання відкрите. Відповіді на нього немає. А от видатки Мінфіну з обслуговування ОВДП є.
+
+12
54022684
54022684
28 липня 2022, 16:47
#
Я пересічний програміст, лише трохи цікавлюся фінансами, не фахівець.

Я не казав, що облікова повинна бути вища, лише «майже перекривати». Дійсно, в багатьох розвинутих країнах (США, ЄС) облікова нижча за інфляцію, хоча і не набагато (при цьому експерименти Турції звісно виключаємо із вибірки). Але в них набагато більш розвинуті фінринки, де навіть вербальні інтервенції ФРС/ЄЦБ або очікування їх дій вже можуть мати великий ефект. Тут ще до цього далеко. І управляти фінансовою частиною шоків війни все ж якось потрібно.

Щодо того, що Мінфіну перервали доступ до дешевої ліквідності згоден.

Про внутрішні нормативні акти НБУ (як саме вираховується облікова ставка) я був не в курсі, можливо, що Ви праві і НБУ зараз працює «не по протоколу». І навіть незважаючи на факт війни можна було вести більш ефективну комунікацію про причини деяких дій. З іншого боку для мене їх дії виглядають резонно.

Тим часом Мінфіну доведеться платити більше. Я розумію, що з одного боку це виглядає неетично. Але з іншого робити вигляд, що війни немає і все йде по плану якось теж не комільфо. І ЗВР не бескінечні.
+
+15
Виталий Шапран
Виталий Шапран
28 липня 2022, 17:25
#
Ну от і я за те щоб сторони не липили один по одному, як в мирні часи, а дійшли компромісу, з огляду на все компромісу не знайдено. Поки що. Але я оптиміст. Дякую за цікаві відгуки і питання.
+
0
UnitaryReserve
UnitaryReserve
28 липня 2022, 16:59
#
Доброго дня. Дякую за статтю. Дуже погоджуюся з вашою думкою про фіксований курс. На вашу думку, після повернення плаваючого курсу чи можна буде через деякий час знімати ліміти по SWIFT платежам за кордон для фіз осіб, чи це неможливо буде зробити ще довгий час через боязнь загрози посиленого вимивання валюти з країни?
+
+1
Виталий Шапран
Виталий Шапран
28 липня 2022, 17:27
#
Дякую. В залежності від того що буде як відкриются порти. тут я стриманий оптиміст оскільки питання остаточне за війсковими — вони відповідають за безпеку. Якщо все піде по плану, то в принципі ліміти можна буде знімати за 2−3 тижні після переходу до плаваючего курсу.
+
+34
Игорь УА
Игорь УА
28 липня 2022, 17:05
#
Забыли написать что металлургии в Украине уже практически не осталось (вторая статья экспорта), сельхоз урожай этого года существенно меньше прошлогоднего, урожай 2023 под большим вопросом (без удобрений и экономии на всем).
И самое главное, для прохождения отопительного сезона нужно где-то взять газа на 10 ярдов долларов (по нынешним ценам). Эти 10 ярдов пробьют такую дыру в торговом балансе, что никакие порты не перекроют.

Про 750 ярдов, которые нам якобы когда то дадут, и как ими правильно распорядится:) Единственная причина, которая есть у наших западных друзей для выполнения этого обещания, это просто человеческая порядочность. Так себе причина если честно. Вилами даже не по воде, а просто по воздуху писано.
+
0
Виталий Шапран
Виталий Шапран
28 липня 2022, 17:23
#
Не очень обоснованные утверждения. 1. Порты как раз таки и перекроют 75% энергобаланса там же еще есть электроэнергия в ЕС. 2. Международная помощь, вы забываете о 6930 и о необходимости востанавливать Украину, на 95% это будут средства из вне. Кстати в НБУ их в расчет вероятно не берут вобще. По поводу металлургии согласен там хвастать не чем, но и потребителей уменьшилось на 6−7 млн человек. Так что мрачные краски не сильно и обоснованы.
+
+28
Игорь УА
Игорь УА
28 липня 2022, 17:35
#
При наличии такого сумасшедшего соседа и территориальных споров с ним, даже если мы как-то замиримся с орками, никто из частных инвесторов, фондов и т. д. не будет вкладывать в Украину, учитывая степень рисков. Более того, не будут вкладывать даже местные, если уже Ахметов, который знает как и умеет вести бизнес здесь, решил строить металлургический комбинат не в Украине.
Т. е. 750 ярдов это должны быть бюджетные средства наших западных партнеров. У меня есть очень большие сомнения что правительства этих стран смогут убедить своих избирателей в необходимости экономить на всем и вваливать подобные суммы в Украину.
Здесь же все-таки финансовый форум, для людей с определенной степенью цинизма и неверия в ничем не подтвержденные обещания, а не клуб сорокалетних дам которые в восторге от Арестовича.

Но это все конечно далекая перспектива, нам бы осень и зиму простоять.
+
+15
Виталий Шапран
Виталий Шапран
28 липня 2022, 17:39
#
Увы, вы не внимательно читали статью. Какие бюджетные средства? Речь идет исключительно об активах рф арестованных на Западе. Канада уже приняла закон о передачи их Украине, в сша он зарегестрирован, а ЕС представит его к октябрю. там выше все написано
+
+15
Игорь УА
Игорь УА
28 липня 2022, 17:47
#
За лендлиз высчитают, часть оставят себе как компенсацию за арестованные в РФ их активы, часть пойдет как компенсация западным странам за орковские контрсанкции…
Я не развожу зраду, тем более что других союзников у нас нет. Я о том, что при формировании прогнозов по курсу гривны, пока что принимать во внимание эти 750 ярдов немного наивно.
+
0
Виталий Шапран
Виталий Шапран
28 липня 2022, 18:01
#
Вот именно разводите зраду, Во-первых большая часть активов арестована в ЕС, около 400 млрд евро, в США всего 132 млрд долларов, 6930 предполагает что средства будут направлены только в Украину или на помощь нам. Во-вторых, ленлиза в ЕС нет, некоторые поставки есть они уе оформлены как помощь. В третьих, навно полагать что 6930 не приймут, а Канада уже приняла аналог 6930. Поэтому никаких причин не учитывать программу восстановления нету Разве что разводить зраду в пабликах.
+
+7
Игорь УА
Игорь УА
28 липня 2022, 18:18
#
Ок, ждем денег.
Но есть еще фактор «золота Полуботка», нужно и это учитывать.
Если и его вернут, то мы к курсу 5.05 сможем легко вернуться.
Сорри что заставил вас потратить на меня немного времени.
+
0
SkrudjMacduck
SkrudjMacduck
29 липня 2022, 9:54
#
750 лярдів втрат — це ж не лише прямі втрати, але й гіпотетичний недоотримний прибуток, ріст економіки та інші теоретичні підрахунки. Їх ніхто не буде компенсовувати. Школа Милованова, здається, писала що там прямих збитків менше 100 лярдів. От на цю цифру варто розраховувати. Може трохи більше… з урахуванням інфляції та інших перепон… але аж ніяк не на 750… і це не зрада з мого боку.
+
0
Виталий Шапран
Виталий Шапран
29 липня 2022, 11:08
#
Тут ви зовсім неправі, є офіційна оцінка від Кабміну і програма презентована в Лугано, оцінка саме 750 млрд євро, саме на таку суму потрібні проекти і саме такі ресурси будуть заходити в Україну. Інша справа можу погодитись що не всі 100% буде заходити в валюті, частина майном, послугами, і т.д. Але я ж і оцінив притік валюти від програми в країні не в 75 млрд на рік, а в 30−50. Тож найближчим часом наші міжнародні партнери внесуть ясність в це питання, а нам не слід очікувати, а більш активно діяти, нагадувати про 6930 США, постійно запитувати ЄС лобіювати там свої інтереси… Просто від пасивного очікування коштів не додадуть.
+
+15
DiGek
DiGek
28 липня 2022, 21:36
#
Дякую, Віталіє, стаття цікава.
Є питання з приводу програми розміщення банками тримісячних валютних депозитів, з одночасною купівлею $ по курсу 36.94. На даний момент іх відкривають Акордбанк, ТАС, УКРГАЗБАНК, Ексім, ОТП. Наскільки великі ризики не отримати валюту по закінченні терміну та чи всі ці банки можна вважати надійними з точки зору перспективи 3 — 6 місяців? Рожкова сьогодні писала про не дуже хорошу ситуацію в банківській системі. Дякую
+
+15
Виталий Шапран
Виталий Шапран
29 липня 2022, 11:03
#
Звісно війна, а чого ви очікували? Погіршення в системі будуть, для малих банків небезпечний дорогий рефінанс, знищення майна клієнтів в портфелях і багато чого іншого. Втім ситуація в системі далека від кретичної, для великих державних або іноземних банків я не бачу ризиків.
+
0
Evgen0505
Evgen0505
29 липня 2022, 9:17
#
Віталіє Дякую, за цікавий та головне структурований погляд в статті.
+
0
111a
111a
29 липня 2022, 19:44
#
Приємно читати розумних людей! Стаття фахова, дякую, пане Віталію!

Відрадно, що на форумі є не лише валютні спекулі - «беріть по 42, а то будєт завтра 45».
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися