«Генеральне прибирання» банківського сектору

Майже щотижня Національний банк виводить з ринку по банку. Пропоную розібратися навіщо це робиться.

Виклик оздоровлення є для банківської системи одним з найголовніших ще з минулої кризи – з 2008 року. І це завдання, яке аж до 2014 року ніхто не наважувався вирішувати. Нажаль, говорять навіть про підтримку (!) нежиттєздатних банків колишнім керівництвом НБУ. Так, під час парламентських слухань щодо шляхів стабілізації банківської системи 18 лютого знаний банкір та економіст Борис Володимирович Марков навів приклад банків, які були нещодавно віднесені до категорії неплатоспроможних (Надра, VAB, Енергобанк та ін.), зазначивши, що вони були банкротами ще з минулої кризи-2008 та «дотягнули» до 2014 лише завдяки діям колишнього керівництва НБУ.

Станом на сьогодні за 2014 – 2015 роки вже більше 40 банків визнано неплатоспроможними та передано до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Добре це чи погано?

Прийнято вважати, що зникнення або закриття будь-якого бізнесу погано впливає на економіку. Однак зараз неефективні банківські установи конкурують з надійними банками за рахунок відсоткових ставок, провокуючи надмірне зростання депозитних, і як наслідок кредитних ставок. Це в кінці-кінців призводить до зменшення обсягів кредитування населення та підприємств та до зростання депозитних портфелів банків і, як наслідок, може спричинити банкрутство таких банків.

Так історично склалось, що перші банки України обслуговували зазвичай економічні інтереси своїх власників, отже не були активними учасниками загальних економічних процесів країни. Зазвичай це були невеличкі «кишенькові» банки, які займались не лише законними операціями. І це другий аргумент за велику «чистку». Адже банки, які не обслуговують громадян та реальний бізнес, а отже, не створюють жодної доданої вартості, до того ж займаються відмиванням грошей, мають бути виведені з ринку.

І третє. Чи має платити усе суспільство за дії чи бездіяльність власників та керівництва банків, що призвели до неплатоспроможності банків? На це питання вже відповідали читачі «Мінфіну» і я до них приєднуюсь — ні. Відповідальність власників має бути підвищена – і така законодавча норма вже затверджена Верховною Радою.

Важливо також розуміти як «генеральне прибирання» може вплинути на звичайних громадян, насамперед, вкладників. При визнанні банку неплатоспроможним депозити нікуди не зникають. Навпаки, якщо зазвичай перед визнанням банку неплатоспроможним вкладники не можуть отримати свої гроші місяцями, то після передання банку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вони отримують відшкодування за рахунок Фонду. Оскільки відшкодування це перед усім соціальний механізм, сума обмежена 200 тисячами гривень. Так, у 2014 році майже півмільйона осіб отримали відшкодування у розмірі 14,3 млрд. грн. За підрахунками Фонду, вклади 98,8% вкладників, а це майже 23 млн українців, підпадають під гарантії в повному обсязі.

Процес очищення необхідний не лише в банківській системі, а й у повсякденному житті, але головне завдання — у майбутньому підтримувати цю чистоту й надалі.