Примітивізм проти українського інвестиційного клімату

Напевно, тільки найбільш упороті зрадофіли вперто не помічають того інвестиційного буму, що в даний час спостерігається в Україні.
Всупереч російській агресії, всупереч війні. Всупереч надто вже неспішним реформам, деструктивній податковій системі і все тій же корупції.
Ми в світовому тренді. Ми своїми справами та кров'ю довели, що з нами треба рахуватися, і що з нами можна працювати.
У європейських і американських банкірів адекватні інвестиційні пропозиції з України нині рідко опиняються в сміттєвих корзинах. Припадають пилом поверх стопки проектів з інших країн.

Інвестиційний ривок був би куди активніше, якби тільки адекватних проектів було більше. На жаль, з власного досвіду, їх, в найкращому випадку, не більш ніж 5% від загальної маси. Проектів з хорошою командою фахівців, глибокими перед проектними дослідженнями, високим потенціалом росту, і, для початку, хоча б чіткою та зрозумілою презентацією себе дорогеньких.
Більшість українських бізнес-планів, з якими доводиться мати справу кредитним клеркам, інвесторам та решті фінансового люду, чимось нагадують дитячі малюнки. Простота та фантастичні звірятка.
Більшість народу категорично відмовляється, як вчитися, так і переймати чийсь готовий досвід.
Взагалі, в українському бізнес — середовищі часто існує впевненість, що ні до чого на стадії голої ідеї перейматися якимись там папірцями, дослідженнями, бізнес-планами. Мовляв, знайдеться інвестор, а потім вже і будемо думати, як жити далі.
В тому й справа, що це фатальна помилка.

Інколи читаєш таке твір з претензією на серйозність, і думаєш — ну от як таке може бути? Невже ж тебе, рідний, в Google забанили? Ну добре, нема у тебе грошей ні на консультантів, ні на свого штатного фінансиста. Так сядь, сам прочитай, що там люди в інтернетах пишуть! Приклади бізнес-планів скачай, подивися, як там зроблено. В онлайн бібліотеках повно підручників з бізнес — планування.
Вже тільки самі ледачі відомства не переписали один у одного всілякі методичні рекомендації з підготовки техніко-економічних обґрунтувань. Бери і користуйся!
Відправ свого бухгалтера на курси з міжнародних стандартів фінансової звітності, і нехай він потім розповість, чому там навчився. Цього теж досить для того, щоб отримати первинне уявлення про те, як повинна виглядати фінансова модель інвестиційного проекту для європейських інвесторів.
Так, звичайно, спочатку в очах рябить від візуально незрозумілих табличок та цифр. Але все воно складно тільки на перший погляд.

Я б рекомендував усі ті бізнес-плани, ТЕО, інвестиційні меморандуми сприймати не як стопку папірців з купою літер, циферок та красивих діаграмок, а як резюме.
Ви коли-небудь влаштовувалися на роботу? Красиве резюме писали? А наймали на людей на роботу? Куди відправляються папірці з орфографічними та граматичними помилками?
Правильно. Вони відправляються в корзину для сміття.
Бізнес-план – те ж саме резюме. Потрібне, щоб переконатися в тому, що ви адекватні, грамотні, розумієте свій бізнес, а також маєте уявлення про операційні процеси та мінімальні ази управлінського / фінансового обліку.

Причому, усі прекрасно розуміють, що насправді, будь-який, навіть надзвичайно якісно прорахований проект все одно піде зовсім не так, як спочатку планувалося. Але ось ці перші презентаційні папірці — так, лакмус. Отримання перших висновків, що дають підстави розмовляти з вами далі.
Сам по собі бізнес-план — марна купка папірців з красивими діаграмами, табличками, картинками та ненауковою фантастикою з серії «як в найкоротші терміни завоювати всесвіт». Марна тоді, коли цим табличкам не передує довга та кропітка робота з вивчення усіх без винятку можливих і неможливих аспектів свого майбутнього проекту.

Багатьом ініціаторам інвестиційних проектів варто подолати свій когнітивний дисонанс і зрозуміти просту річ: будь-яка необґрунтована ідея — не варта нічого. Не тому, що сира ідея сама по собі погана чи нежиттєздатна, а через те, що вона поки ще нічим не підтверджується.
Якою б геніальною ідея не була, її необхідно грамотно прорахувати і обґрунтувати на папері. А для того, що б це зробити, треба не витати в хмарах, а включати мислення і спробувати її побачити в стадії реалізації. Говорячи образно, реалізуючи свою ідею, ви закладаєте фундамент нового бізнесу.
Якщо фундамент розрахований неправильно, то майбутні навантаження на нього можуть привести до руйнування всієї будівлі. І що б там собі деякі не уявляли, але розрахувати цей самий фундамент — завдання саме ініціатора проекту, а не інвестора.
І йти за фінансуванням не з голою, взятою з стелі, ідеєю, а з абсолютно повним розумінням усіх без винятку деталей та аспектів операційного бізнесу.

Часто доводиться зустрічати бізнес-плани, в яких з моменту прийняття рішення про відведення земельної ділянки — і до запуску великого заводу в експлуатацію проходить два-три місяці.
Транспортні та складські витрати ігноруються через те, що про них навіть не підозрюють. Про сезонність збуту і планові зупинки виробництва на етапі планування нікому думати не хочеться. Сировина закупляється за необхідністю, платежі за товари надходять нескінченним потоком по мірі їх виробництва.
Потреба в оборотних коштах найчастіше береться з голови круглою сумою і чомусь забивається в графу капітальних витрат, що спричиняє лютий батхерт будь-якому фахівцю, що вивчає ваш проект.
А ще, буває, дивишся на ту нещасну табличку в Excel. Ну, напевно ж, згорнули ті стовбці для зручності, повинна бути деталізація. Ні! Тільки середня температура по лікарні. Мільйон туди, мільйон сюди, мільйон заробили. Бінго! Давай гроші!
При такому глобально-стратегічному моделюванні фінансових потоків свого бізнесу багато хто навіть не помічає виникнення прогнозних касових розривів, і дивується, коли згодом бізнес сиплеться через брак планованих оборотних коштів.

Так що, панове, поки ми закидаємо інвесторів недолугими пропозиціями та демонструємо, таким чином, свій не професіоналізм, то й не варто говорити про те, що в Україні поганий інвестиційний клімат. І тому, кивати необхідно, перш за все, на себе, і тільки потім на зовнішні фактори, що впливають на позиції України в Doing Business. Розруха в головах, а не клозетах.

Андрій Стаднік
Координатор проекту BFM Group Ukraine