Поручитель не має жодних прав нового кредитора, якщо він не сплачував весь борг сам з початку існування кредиту

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.01.2017 по справі № 646/11159/15-ц, провадження № 6-16108ск16 відхилена касаційна скарга позивача на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 24.05.2016 по справі № 646/11159/15-ц та рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.02.2016 по справі №646/11159/15-ц.Підставою відхилення касаційної скарги стало, те що суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, вірно виходив із того, що перехід до поручителя прав первісного кредитора у зобов'язанні відбувається лише тоді, коли поручитель сам виконав весь кредитний договір, включно із зобов’язаннями, що існували до укладення договору поруки.

В матеріалах справи містяться докази, банківські квитанції, які підтверджують що з моменту укладання договору поруки, лише поручитель виконував зобов'язання по кредитному договору. Також міститься довідка банку про повне виконання зобов'язання по кредитному договору. Договір поруки укладений на 2 роки пізніше від кредитного договору.

Таким чином за висновками Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та Апеляційного суду Харківської області при укладенні договору поруки до кредитного договору який вже виконується,поручительдля того, щоб отримати права кредитора повинен виконати вже виконані зобов’язання боржника, які існували до укладання договору поруки. Це може виявитись дивним, однак вочевидь у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справне звертають уваги на те, що між поняттям «зобов’язання» та «договір» є різниця, що укладений договір є юридичним фактом, з яким пов’язується виникнення зобов’язань, які змінюються в процесі виконання. Тобто Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ не приймає таку позицію, що повне виконання зобов’язання на початку укладення договору кредиту та після спливу двох років означає різний об’єм зобов’язань, він змінюється і залежить від умов договору та дій сторін зобов’язання. Таке тлумачення створює умови для складання практики за якою у випадку повного виплати кредиту боржником у розмірі 1 гривня та поручителем всього залишку боргу, до нього не перейдуть права кредитора у зобов’язанні, адже за позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у даній справі поручитель не повністю виконав зобов’язання. Також створюються умови складання практики, за якою навіть повне виконання жодного договору поруки, укладеного вже в процесі виконання кредитного договору, не буде вести до набуття поручителем прав кредитора. Таким чином, за умови складання такої практики, єдиним випадком, коли поручитель отримає права кредитора буде ситуація, коли боржник отримав кошти, не сплатив жодної копійки, за нього сплатив всі отримані боржником кошти тільки поручитель. Чи багато таких випадків? Фактично це знищення інституту поруки і встановлення правозастосовної практики, коли поручитель сплачує кошти, але немає жодних прав при цьому.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ встановлюючи відсутність переходу права до поручителя тлумачить положення статті 556 ЦК України так, що для переходу до поручителя прав кредитора тільки він повинен виконувати зобов’язання. Тобто термін «повне виконання» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справрозуміє як повне виконання саме поручителем, а не боржником і не звертає увагу на сам факт повного виконання, який в даній справі має місце. В разі виконання боржником частини зобов’язань та частини зобов’язань поручителем, до останнього права не перейдуть, на думку Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, незважаючи на повне виконання самого грошового зобов’язання.