НБУ продав понад $6 млрд за місяць: чому гривня залишається під тиском

► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

НБУ витратив на підтримку гривні понад $6 млрд за місяць

У жовтні Національний банк спрямував на валютний ринок понад $6 млрд. Це найбільший місячний обсяг інтервенцій за оцінкою Шевчишина. Для порівняння: у вересні регулятор продав $5,45 млрд, а за весь 2025 рік — $36,1 млрд.

Окремий рекорд припав на останній тиждень жовтня. З 26 до 30 жовтня НБУ продав $1,82 млрд. Це найбільший тижневий обсяг від початку 2026 року. Загалом за десять місяців регулятор реалізував на міжбанку $44,3 млрд.

Шевчишин пов'язує сплеск попиту з переходом гривні до нового курсового діапазону. До жовтня НБУ утримував долар біля позначки 45 грн протягом 4,5 місяця. Наприкінці місяця регулятор дозволив курсу зрости.

«НБУ відпустив віжки рівно настільки, наскільки сам вирішив і коли сам вирішив. І там, де сам вирішив, він натягнув їх назад», — описує жовтневу політику регулятора аналітик.

Після зміни курсового орієнтира попит на валюту посилився. Готівковий долар за місяць подорожчав на 2,3%, до 46,04 грн, офіційний курс зріс на 1,5%, до 45,53 грн. На міжбанку долар у моменті сягав 45,70−45,75 грн, а готівковий курс доходив до 46,20 грн.

За оцінкою Шевчишина, середньодобова купівля валюти на міжбанку в жовтні зросла на 5,1%, до $433,7 млн. Пропозиція збільшилася на 5,9%, до $245,6 млн. Різниця між ними становила $181,1 млн на день. Це майже втричі більше, ніж у жовтні 2025 року.

Попит зріс і серед населення. Українці купували в середньому $101,7 млн готівкової валюти на день, на 7,3% більше, ніж у вересні. Продажі, навпаки, скоротилися майже на 5%, до $58,2 млн. За словами аналітика, українці воліли притримати долари в очікуванні подальшого зростання курсу.

«Це логічна поведінка під час зростання курсу: тримати валюту, щоб продати пізніше дорожче», — пояснює Шевчишин.

Дефіцит на готівковому ринку сягнув $43,5 млн на день. Разом із міжбанком середньодобова нестача валюти становила $231,6 млн. За оцінкою аналітика, це історичний максимум.

Імпорт випереджає експорт: звідки береться дефіцит валюти

Головну причину нестачі валюти Шевчишин бачить у зовнішній торгівлі. Україна витрачає значно більше на імпорт товарів, ніж отримує від їх експорту. Цей розрив не можна пояснити лише сезонним попитом або реакцією населення на зміну курсу.

За даними Державної митної служби, за січень-серпень 2026 року імпорт товарів становив $66,3 млрд, експорт — $26,6 млрд. Дефіцит торгівлі сягнув майже $39,7 млрд. За аналогічний період минулого року імпорт становив $52,6 млрд, а експорт — $26,3 млрд. Імпорт зріс на 26%, тоді як експорт додав лише 1%.

Найбільшу частку ввезення становлять товари, від яких країна не може швидко відмовитися. Понад 73% імпорту припало на три категорії: машини, обладнання та транспорт — $29,9 млрд, паливно-енергетичні товари — $9,5 млрд і продукцію хімічної промисловості — понад $9 млрд.

За оцінкою Шевчишина, 60−70% імпорту становлять критично важливі товари або продукція, яку Україна не може виробляти через війну та втрату частини промислових потужностей.

«Більша частина імпорту — це критичний імпорт та товари, які неможливо виробити в Україні через війну або втрату місцевого виробництва», — зазначає аналітик.

Окремий чинник — російські обстріли. Пошкодження енергетичної інфраструктури, складів і виробничих об'єктів змушує бізнес та державу закуповувати за кордоном пальне, енергообладнання, техніку й товари для відновлення запасів.

Шевчишин називає дефіцит валюти структурним, а не циклічним. За його оцінкою, у жовтні обсяг купівлі валюти на міжбанку перевищив $9,5 млрд, тоді як її пропозиція становила близько $5 млрд. Йдеться про загальні місячні обсяги купівлі та продажу валюти, а не про розмір дефіциту.

Експорт обмежують порти, логістика та проблеми металургії

Наростити валютні надходження від експорту швидко не вдається. Однією з головних причин стали російські удари по портовій інфраструктурі Одещини, через яку до повномасштабної війни проходило близько 90% морських поставок українського зерна.

У серпні експорт товарів становив $2,5 млрд. Це на 19,4% менше, ніж у липні. Відвантаження зернових скоротилося до 981 000 тонн, у 2,5 раза менше, ніж за серпень 2025 року.

Частину поставок вдалося перенаправити через альтернативні маршрути. Зокрема, залізничне підвезення зерна до дунайських портів у серпні зросло майже втричі порівняно з липнем, до 248 800 тонн. Проте це не компенсувало проблем із роботою портів Великої Одеси: залізничні поставки до них скоротилися на 94,9%, до 68 500 тонн.

Шевчишин вважає, що в жовтні аграрний експорт прискорився завдяки перебудові логістики. Проте можливості альтернативних маршрутів уже наближаються до межі.

«Зараз це схоже на максимальний рівень, який може бути, поки не будуть відкриті порти Великої Одеси», — говорить він.

Ще одна проблема — металургія. За оцінкою Шевчишина, зупинка частини підприємств через обстріли та логістичні обмеження додатково обмежує експортну пропозицію та валютні надходження.

За оцінкою НБУ, через обстріли портів і блокування морської інфраструктури Україна може недоотримати близько $2,5 млрд експортної виручки у другому півріччі 2026 року.

Скільки валютних резервів має НБУ

Підтримувати курс за рахунок інтервенцій регулятор може завдяки міжнародним резервам. Проте їхню динаміку визначають не лише продажі валюти на міжбанку. На обсяг резервів також впливають зовнішні надходження, виплати за державним боргом та інші операції.

За даними НБУ, за підсумками січня 2026 року міжнародні резерви України сягнули рекордних $57,7 млрд. На 1 жовтня вони становили вже $47,1 млрд, скоротившись за місяць на 3,2%.

У Національному банку вважають цей обсяг достатнім для підтримки стійкості валютного ринку. Наявні резерви покривають чотири місяці майбутнього імпорту.

Шевчишин звертає увагу на іншу сторону інтервенцій: вони допомагають стримувати короткостроковий тиск на курс, але не усувають причину нестачі валюти.

«Це спалювання резервів, а не розв'язання глобальної проблеми», — зазначає аналітик.

Для стабілізації ринку потрібне не лише втручання НБУ, а й поліпшення ситуації з експортом та зовнішньою торгівлею.

Як НБУ стримує попит на валюту

Крім валютних інтервенцій, Національний банк використовує монетарні інструменти, щоб обмежити надлишкову гривневу ліквідність і зробити заощадження у гривні привабливішими.

29 жовтня регулятор підвищив облікову ставку з 16% до 16,5%. Рішення набуло чинності 30 жовтня. Це третє підвищення поспіль. НБУ планує утримувати ставку на цьому рівні до другого кварталу 2027 року.

Підвищення облікової ставки не означає, що Нацбанк безпосередньо скорочує попит на долар через продаж валюти. Це непрямий інструмент впливу на грошовий ринок. Вища ставка допомагає підтримувати дохідність гривневих депозитів та облігацій внутрішньої державної позики, роблячи заощадження у національній валюті привабливішими. Через це населення та бізнес можуть мати менше стимулів переводити кошти в іноземну валюту.

На рішення регулятора впливає й інфляція. У вересні споживчі ціни зросли на 10% у річному вимірі. За прогнозом НБУ, за підсумками 2026 року інфляція становитиме 12,5%.

Регулятор також погіршив макроекономічні очікування. Замість зростання економіки тепер прогнозує скорочення ВВП у 2026 році на 0,4%. Російські атаки, за оцінкою НБУ, додадуть до річної інфляції близько 0,7 відсоткового пункту.

Шевчишин серед чинників, які можуть стримувати попит на валюту, називає також майбутнє фінансування від міжнародних партнерів. За оцінкою аналітика, до кінця року Україна може отримати до $16 млрд бюджетного та до $15 млрд військового фінансування. Це його оцінка очікуваних надходжень, а не підтверджений обсяг уже отриманих коштів.

Яким буде курс долара: три сценарії аналітика

На листопад Шевчишин прогнозує збереження керованої гнучкості курсу. У базовому сценарії, якому він надає 70% імовірності, НБУ утримуватиме міжбанк у діапазоні 45,1−45,95 грн за долар, а готівковий курс — 45,5−46,5 грн.

Повернення долара нижче 45 грн аналітик вважає малоймовірним. Серед чинників тиску на гривню він називає зростання бюджетних видатків наприкінці року, високий імпорт, проблеми з експортом та безпекову ситуацію.

Песимістичний сценарій має 15% імовірності. Якщо російські удари й надалі руйнуватимуть енергетичну та портову інфраструктуру, а на світових ринках виникнуть додаткові шоки, готівковий долар може зрости до 47,5 грн, міжбанк — до 46,9 грн.

Ще 15% аналітик відводить оптимістичному сценарію. Він передбачає енергетичне перемир'я, відновлення роботи Чорноморських портів і стабільне фінансування з боку партнерів. За таких умов готівковий долар може залишитися в межах 45−46 грн, міжбанківський курс — 45−45,5 грн.

Окремо Шевчишин прокоментував прогнози про можливе зростання долара до 150 грн. Такий сценарій він не вважає реалістичним принаймні протягом найближчих півтора року.

На його думку, значна девальвація не розв'яже проблему торговельного дефіциту, оскільки більша частина імпорту є критично необхідною для країни. Дорожчі пальне, обладнання, товари для армії, відбудови та медицини лише посилять інфляційний тиск.

«Глибока девальвація не принесе користі і не призведе до значного зниження імпорту. Вона лише розжене інфляцію», — пояснює аналітик.

Серед альтернативних механізмів стримування попиту він називає підвищення облікової ставки та можливе посилення валютних обмежень. Проте головна проблема залишається незмінною: поки імпорт суттєво перевищує експорт, НБУ доведеться й надалі компенсувати нестачу валюти інтервенціями.

Автор:

редактор новин Ігор Тележніков

Пише на теми: Економіка, фінанси, криптовалюти, технології, інвестиції