Україна ризикує втратити понад 400 млн євро допомоги від ЄС: у чому причина

►Читайте «Мінфін» в Instagram: головні новини про інвестиції та фінанси

27 жовтня понад 50 громадських організацій звернулися до Верховної Ради із закликом невідкладно розглянути та ухвалити законопроєкт № 15230-д про затвердження Антикорупційної стратегії на 2026−2030 роки.

Що затримує ухвалення документа

За інформацією громадських організацій, майже весь текст Антикорупційної стратегії вже узгоджено. Невирішеними залишаються положення, які становлять менш як 1% документа. Водночас саме вони стосуються обмеження політичного впливу на правоохоронну систему.

Зокрема, йдеться про такі зміни:

• Надання керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) права самостійно відкривати кримінальні провадження щодо народних депутатів без дозволу Генерального прокурора.
• Запровадження конкурсного добору керівників Офісу Генерального прокурора, Державного бюро розслідувань та Національної поліції із залученням незалежних експертів.
• Перегляд так званих «правок Лозового», строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та розширення підслідності НАБУ.
• Проведення реформи адвокатури.

Громадські організації наголошують, що затвердження Стратегії саме по собі не змінить чинне законодавство. Для реалізації передбачених реформ потрібно буде ухвалювати окремі закони.

Скільки грошей може втратити Україна

За даними громадських організацій, ухвалення Антикорупційної стратегії є умовою отримання близько €420 млн (понад 21 млрд грн) у межах програми Ukraine Facility. Ще €64,4 млн пов'язані із затвердженням Державної антикорупційної програми.

Таким чином, загальна сума фінансування, пов'язаного з виконанням цих двох зобов'язань, становить близько €484,4 млн.

Як пояснює економіст ЦЕС Богдан Слуцький, масштаб потенційно недоотриманого фінансування можна порівняти з тижневими видатками на грошове забезпечення військовослужбовців.

За його словами, ці кошти також могли б допомогти уникнути призупинення платежів із місцевих бюджетів, зокрема затримок заробітних плат працівникам комунальних підприємств.

У ЦЕС зазначають, що реалізація Антикорупційної стратегії має сприяти зменшенню корупційних ризиків у судовій і правоохоронній системах, обороні, державних закупівлях, оподаткуванні, митниці, охороні здоров'я та освіті.

На якому етапі законопроєкт

Законопроєкт № 15230-д зареєстрували у Верховній Раді 27 липня 2026 року. За даними офіційного порталу парламенту, документ наразі очікує розгляду.

22 жовтня Національне агентство з питань запобігання корупції також закликало депутатів розглянути та ухвалити Антикорупційну стратегію в першому читанні.

Громадські організації наполягають не лише на якнайшвидшому ухваленні документа, а й на збереженні положень щодо незалежності антикорупційних і правоохоронних органів.

За їхніми оцінками, подальше затягування законодавчого процесу створює ризики для отримання Україною європейського фінансування та виконання євроінтеграційних зобов'язань.

Автор:

Редактор стрічки новин Роман Мирончук

Пише на теми: Економіка, фінанси, банки, криптовалюти, інвестиції, технології