Бізнес на нашій безпеці: чому Вашингтон грає в піддавки з москвою

Тиждень тому ми в Українському інституті майбутнього випустили звіт «США як змінна безпеки України». Порахували всі кроки адміністрації Трампа за 21 місяць. Вийшло 33, які послаблювали Україну, і тільки 13, які посилювали.

Прямих доказів союзу Трампа з Москвою я там не знайшов, так і написав. Але ви ж знаєте, що б зрозуміти, що відбувається, треба відповісти на питання: «Кому що вигідно?». Важливо дивитися не на офіційні заяви, а на те, хто з ким що підписує.

Почнемо з нас. Жодного нового пакета зброї зі складів Пентагону за 21 місяць. Kiel Institute рахує падіння військової допомоги США у 2025-му на 99%. Американську зброю нам тепер купують європейці через PURL.

Цікавий нюанс: з $4,8 млрд, перерахованих союзниками, $2,5 млрд пішли на поповнення складів самого Пентагону.

А в жовтні за один тиждень нам обмежили Starshield, пригрозили відрізати розвідку за удари по НПЗ і порадили «обрати нового президента».

Перше і друге у Вашингтоні заперечують. Але, що це за співпадіння?

Путін за той самий час отримав червону доріжку на Алясці. А 16 жовтня Трамп указом заблокував санкції закону Грема, який сам підписав місяцем раніше. Сенат за нього голосував 86 проти 11.

Тепер — гроші

За чотири дні до інавгурації структура шейха Тахнуна, радника з нацбезпеки ОАЕ, тихо купила 49% криптокомпанії родини Трампа. За $500 млн. З них $187 млн отримали структури родини Трампа, $31 млн — родини Віткоффа. Того самого Віткоффа, який веде переговори з Путіним.

Білий дім каже: конфлікту інтересів тут немає. Бляха, тільки уявіть, якщо щось подібне ми прочитали б про Україну. До речі, запам’ятайте шейха. Він ще знадобиться.

Лукойл. Закордонні активи — родовища, НПЗ, близько 2000 АЗС — під санкціями США з жовтня 2025-го. Продати їх не вдається. Але… 5 вересня Путін особисто пропонує Віткоффу і Кушнеру цю угоду «завершити», щоб показати, що росіяни й американці «можуть робити бізнес разом». Це пише NYT.

Хто в консорціумі покупців? Тодд Боулі, що дав $2 млн на політичні проєкти Трампа. Фонд шейха Тахнуна (так, того самого), один з найбільших інвесторів фірми Кушнера. І катарські брати Аль-Хайят, які допомагали фінансувати албанський готель Кушнера.

Санкції збивають ціну активу, «правильний» покупець бере дешево, потім санкції знімають. За даними Reuters, саме зняття санкцій після продажу Кушнер і обговорював з Дмитрієвим.

З дизелем ще простіше. 9 жовтня, після дзвінка Путіну, Мінфін США дозволяє ввозити російське пальне до квітня 2027-го. Наша делегація того ж дня сидить у Флориді з Віткоффом і Кушнером. Американцям ціни це майже не знизить, росії дасть десятки мільйонів доларів на місяць. Економічного ефекту нуль, але є інші.

Важливіше інше: до виборів у Конгрес лишалося 25 днів. Республіканець Тілліс каже, що президент, схоже, не виконує закон. Ще 12 сенаторів з обох партій назвали угоду «зрадою наших союзників».

Де межа доказів? Що Трамп особисто заробляє на Лукойлі чи дизелі, публічно не доведено. Угоду ще не закрито. Але сама конструкція: переговори з Путіним ведуть не дипломати, а бізнесмени — зять президента і друг, чиї сини — партнери його родини. Шейх, який заплатив цим родинам $218 млн, стоїть серед покупців російських активів. І ці ж люди вирішують, тиснути на Москву чи ні.

Чи «продав» Трамп Україну? Союзу з Москвою ніхто не доказав. Але ми бачимо: нами торгують за столом, де сидять бізнес-партнери його родини. І нас туди не кличуть.

В їхньому розумінні ми така собі безвольна «тушка на базарі»…

Що робити нам?

Почну з доброго. Росія видихається. Дефіцит її бюджету за 9 місяців — 5,2 трлн руб., на півтора трильйона більше, ніж торік.

Наші удари по НПЗ скоротили експорт російського дизелю з ~3 млн т на місяць до ~325 тис. т.

Тепер парадокс, який дивує. Наша оборонка може виробити зброї на $50 млрд на рік. Держава замовляє на $16,5 млрд. Дві третини потужностей стоять, бо немає грошей.

Хто дасть гроші замість США? Насамперед, Європа. Кредит ЄС на €90 млрд, з них €60 млрд на оборону, і з нього можна купувати навіть американські PAC-3. Плюс €210 млрд заморожених російських активів, за які зараз знову б’ються Швеція, Нідерланди, Іспанія і Польща.

Країни Затоки вже підписали з нами 10-річні угоди про дрони, бо наші хлопці вчать їх збивати шахеди.

Туреччина корисна на конкретиці: Чорне море, спільне виробництво, відбудова.

Треба почати діалог з Китаєм. Якщо вони будуть бачити свої і інтереси в Україні, в них буде набагато менше мотивації підтримувати росію. Та і заокеанські партнери побачать, що на них світ клином не зійшовся.

З критичними матеріалами ми чомусь вчепилися в США, ніби покупець один. А ЄС уже включив графіт Балахівки у свої стратегічні проєкти, Японія придивляється до титану, капітал Затоки зайшов у літій. Роздайте 5−7 проєктів різним партнерам, і з Трампом розмова піде інша;

Ми маємо стати «Їжаком, який заробляє»:

• тримаємо лінію і робимо війну дорогою: дрони-перехоплювачі (реактивних шахедів уже 3 200 на місяць);
• удари по логістиці й нафті;
• ППО з кількох джерел, 300 ракет Patriot від європейців в обмін на наше місце в черзі;
• європейськими грошима завантажуємо свої заводи, а не чужі;
• зі США працюємо через угоди і Конгрес, де двопартійна більшість за тиск на росію є;
• партнерів має бути багато, але домінанта — жодного;
• і жодного визнання окупації і виходу з Донбасу;
• перемир'я по лінії фронту — лише з гарантіями на папері;

Ну і вдома: економічна свобода, чесна мобілізація, прозора оборонка. Бо кожен наш скандал партнери читають раніше за нас.

Ми надто довго чекали, що хтось прийде і врятує. Все, дорослішаємо, Не прийде. Але країна, яка сама робить більшість своєї зброї і вчить Затоку збивати шахеди, вже має свої карти. Навіть якщо в Овальному кабінеті досі вважають інакше.

Ще б нам навчитись об'єднуватись навколо спільного бачення майбутнього і разом його створювати, не було б сильнішої країни у світі у майбутньому!

Автор:

Cпівзасновник і директор економічних програм Амелін Анатолій

Ukrainian Institute for the Future