90% складів в Україні не знищено: скільки складських площ залишилося після атак

► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

За наявними даними, на початку повномасштабної війни в Україні налічувалося близько 4,2 млн кв. м складських приміщень класів, А та B. Відтоді було введено в експлуатацію ще близько 800 тис. кв. м нових площ.

Таким чином, загальний обсяг складської нерухомості цих класів за період війни оцінюється приблизно у 5 млн кв. м, з яких було знищено 2,1 млн кв. м. Після втрат в експлуатації залишається близько 2,9 млн кв. м, тобто майже 60% від цього обсягу.

Найбільші втрати припали на Київську область — близько 1,5 млн кв. м. При цьому приблизно 900 тис. кв. м складських площ було знищено вже у 2026 році.

Окремо варто враховувати складські приміщення великих промислових, торговельних та інших підприємств, які не належать до сегмента професійної складської нерухомості. Їхній загальний обсяг становить ще десятки мільйонів квадратних метрів.

Ринок ритейлу адаптується до втрат

Попри знищення окремих магазинів і складів, масового дефіциту товарів український ринок не очікує. Торговельні мережі перебудовують логістику, змінюють маршрути постачання та за потреби перерозподіляють товарні потоки між магазинами.

У разі втрати окремого торговельного об'єкта компаніям може знадобитися близько двох тижнів для перебудови операційної роботи та створення нового ланцюга постачання. На ринку також залишаються альтернативні постачальники та торговельні мережі, здатні замістити втрачені потужності.

Водночас атаки безпосередньо створюють значні фінансові втрати для ритейлу. Окремі мережі вже повідомляють про знищення магазинів і складських об'єктів, однак бізнес дедалі частіше відмовляється від публічного висвітлення кожного такого випадку, щоб не посилювати панічні настрої.

Читайте також: Дефіциту продуктів не буде, але ціни можуть зрости на 2,5%

Страхування та фінансування залишаються ключовими проблемами

Одним із головних ризиків для бізнесу залишається відсутність доступного страхування воєнних ризиків. Компанії також стикаються з обмеженими можливостями пільгового кредитування великих підприємств, що ускладнює відновлення зруйнованих магазинів, складів та іншої інфраструктури.

За таких умов бізнес очікує від держави нових фінансових інструментів підтримки, які дозволили б компенсувати частину ризиків і залучати кошти на відновлення.

Для українського ринку критичним стає не лише відновлення вже зруйнованих об'єктів, а й створення механізмів, які дозволять компаніям продовжувати інвестувати у складську, торговельну та логістичну інфраструктуру навіть під час війни.

Автор:

редактор новин Ярослав Дмитренко

Пише на теми: Економіка, фінанси, криптовалюти, технології, інвестиції