Злочинці та кримінальні мережі знайшли низькоризиковий і високоприбутковий напрям заробітку: Європол назвав, який

► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Від прихованих крадіжок до силових пограбувань

Традиційно крадіжки з музеїв вважалися ненасильницьким різновидом організованої майнової злочинності. Зловмисники намагалися діяти непомітно, проводили попередню розвідку та уникали прямого зіткнення з охороною.

Однак інформація від країн ЄС та поточні розслідування свідчать про зміну тактики. Під час проникнення до музеїв і розбиття вітрин злочинці використовують кувалди, сокири, ломи, а в окремих випадках — вибухівку. Зафіксовані також випадки застосування вогнепальної зброї для залякування охоронців і відвідувачів та фізичного насильства щодо персоналу.

Як приклад Європол наводить пограбування нідерландського музею Дренте в ніч із 24 на 25 січня 2025 року. Злочинці підірвали двері музею та викрали кілька дакійських археологічних артефактів, серед яких золотий шолом Коцофенешті та три золоті браслети.

Ще один приклад — пограбування паризького Лувру в жовтні 2025 року. За даними звіту, злочинці розбили вітрини в Галереї Аполлона та викрали коштовності орієнтовною вартістю €88 млн.

Що крадуть

Змінюється не лише тактика, а й вибір цілей. Протягом останніх двох років злочинці часто полювали на дорогоцінні метали та каміння: золоті монети й самородки, декоративні вироби із золота та ювелірні прикраси.

Європол пов'язує такий вибір насамперед із фінансовими мотивами. Золото та срібло можна переплавити, що ускладнює відстеження викрадених предметів правоохоронцями. Дорогоцінне каміння можна вийняти з прикрас і продати окремо.

Привабливість таких експонатів для злочинців також пояснюється їхньою доступністю та уявленням про те, що рівень захисту музеїв може бути нижчим, ніж у ювелірних магазинах.

Окремою ціллю стають старовинні китайські культурні цінності. Серед них Європол називає порцеляну XII-XIII століть, вироби часів династії Мін та бронзові вази періодів Мін і Цін. Причиною може бути високий попит на такі предмети на артринку.

При цьому відомі Європолу випадки свідчать не про випадкове мародерство, а про цілеспрямовані операції: злочинці заздалегідь проводять розвідку та планують викрадення конкретних предметів.

Пограбування музеїв зацікавили злочинців з інших сфер

Європол також звертає увагу на можливу зміну профілю самих злочинців. Традиційні торговці викраденими культурними цінностями переважно намагалися уникати насильства та спеціалізувалися на майнових злочинах і нелегальній торгівлі артефактами.

У нових справах фігурують люди, які раніше були пов'язані з іншими видами злочинності. Деякі виконавці можуть ситуативно об'єднуватися для конкретного пограбування, не маючи попередніх зв'язків між собою. Європол припускає, що низькорівневих виконавців можуть випадково набирати через соціальні мережі та месенджери за моделлю «crime-as-a-service».

Інше можливе пояснення — злочинці та кримінальні мережі, які традиційно працюють на інших нелегальних ринках, побачили у музейних пограбуваннях потенційно низькоризиковий і високоприбутковий напрям.

Водночас Європол наголошує, що інформації поки недостатньо, тому остаточно стверджувати, що йдеться про сформовану нову модель організованої злочинності, передчасно.

Європол через Європейський центр боротьби з тяжкою та організованою злочинністю (ESOCC) допомагає країнам ЄС у розслідуванні незаконної торгівлі культурними цінностями, зокрема забезпечує оперативну, аналітичну та координаційну підтримку.

Автор:

Редактор стрічки новин Роман Мирончук

Пише на теми: Економіка, фінанси, банки, криптовалюти, інвестиції, технології