США запропонували розморозити частину з $100 млрд активів Ірана в обмін на відкриття Ормузької протоки

► Читайте сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини

Поки що Тегеран не піддається на ці пропозиції. У відповідь військове керівництво Ірану виступило з новою хвилею погроз на адресу кораблів, що проходять через один із найжвавіших морських шляхів у світі.

Цього тижня американські посланці Стів Віткофф та Джаред Кушнер прибули до Дохи для переговорів із катарськими посередниками. Головна мета — вийти з глухого кута та узгодити деталі минуломісячної попередньої угоди про відкриття протоки. За словами джерел, знайомих із ходом зустрічей, ситуацію додатково ускладнили недавні бойові дії в Лівані, які також обговорювалися сторонами.

Ціна питання

Дипломати США запропонували Ірану прямий обмін: відмова від претензій на контроль над протокою та скасування зборів з кораблів в обмін на доступ до мільярдів доларів. Іранська економіка, виснажена роками санкцій та стрімкою інфляцією, гостро потребує валютних вливань.

Початковий план передбачав розблокування $6 млрд, які зберігаються в Катарі. Проте рішення Ірану заблокувати протоку поставило цей процес на паузу.

У четвер Тегеран чітко дав зрозуміти, що запропонована сума не змусить його змінити позицію. Повернувшись із Дохи, заступник міністра закордонних справ Ірану Казем Гарібабаді заявив, що Ормузька протока перебуває «під командуванням Ірану», а не США. Згодом військові додали, що будь-яке судно, яке відхилиться від затвердженого Іраном маршруту, отримає «негайну та потужну» відповідь.

Альтернатива від Оману

Кінцева мета Ірану — стягувати плату з кожного судна в обмін на так звані «послуги безпеки». Тегеран розраховує отримувати левову частку від потенційних $40 млрд річного доходу, який може генерувати протока. США та їхні сусіди по Перській затоці категорично відкинули цю вимогу.

Замість цього Оман, який контролює південну частину протоки, запропонував альтернативу: фінансувати морські послуги через спеціальний фонд за рахунок добровільних внесків судноплавних та нафтових компаній. Оман уже провів із ними попередні консультації. Проте Іран виступає проти такої схеми, оскільки вона не передбачає гарантованих митних зборів.

Країни Затоки також сумніваються в реалістичності іранських апетитів, зазначаючи, що Тегеран просто не має технічних потужностей для належного управління судноплавством.

«Іран намагається відкрити протоку на власних умовах і не хоче втрачати важіль впливу, який отримав. Проте Тегерану набагато простіше заблокувати протоку, ніж стабільно нею керувати», — зазначив Санам Вакіл, директор програм Близького Сходу та Північної Африки аналітичного центру Chatham House.

У Вашингтоні до плану Оману теж поставилися з пересторогою, вважаючи, що він все одно може перетворитися на приховану форму платного проходу на користь Ірану.

Судноплавство на межі колапсу

Цей геополітичний тупик уже паралізував трафік. Минулого тижня Іран відновив атаки на кораблі після того, як Оман спробував запустити свій альтернативний маршрут без згоди Тегерана. Це спровокувало удару у відповідь з боку США, після чого сторони все ж сіли за стіл переговорів.

За даними аналітичної компанії Kpler, внаслідок ескалації добовий трафік через протоку впав до 43 суден (тижнем раніше було 75). Для порівняння, до початку конфлікту цим маршрутом щодня проходило понад 100 кораблів.

Ціни на нафту

У п’ятницю, 3 липня, ціни на нафту майже не змінилися. Про це повідомляє Reuters.

Станом на 10:37 ф'ючерси на Brent зросли на $0,7 (0,1%) до $71,87 за барель. Ціна на West Texas Intermediate знизилася на $0,6 (0,09%) до $68,63 долара за барель.

Автор:

Редактор стрічки новин Роман Мирончук

Пише на теми: Економіка, фінанси, банки, криптовалюти, інвестиції, технології