Вода за подвійним цінником та доплати за світло з червня. Що відбувається з комуналкою?

Підвищення прайс-кепів не означає автоматичне зростання цін на струм, але точно — тривожний сигнал для бізнесу, який закуповується на ринку електроенергії. «Не виключено, що вже в червні підприємствам доведеться платити за електрику на 20% більше, ніж у травні», — спрогнозував для «Мінфіну» голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.

Для населення тариф поки що залишили без змін — 4,32 гривні за кіловат. Проте експерти енергоринку, з якими поспілкувався «Мінфін», не виключають, що і для приватних споживачів цінники на електрику зростатимуть.

«Кулуарно обговорюється інформація, що західні партнери, нібито, переконують українську владу з осені підвищити тариф для населення щонайменше до 5−5,5 гривень за кіловат. До того ж у прогнозах Мінекономіки закладено зростання цінника на 20% щорічно та озвучено тариф для населення на рівні 7,5−7,6 гривень до 2029 року», — розповідає Попенко.

Але якщо щодо електрики перспективи для населення поки що досить розмиті, то цінники на воду багато водоканалів підвищують просто зараз. У деяких містах вони вже зросли майже вдвічі, в деяких — нові тарифи проходять узгодження.

В Асоціації «Укрводоканалекологія» днями оприлюднили відкритий лист до місцевої влади з аргументами, чому потрібно підвищувати тарифи. Серед головних аргументів, зокрема, називають зростання вартості реагентів, електроенергії, пального тощо.

«Асоціація „Укрводоканалекологія“ наполягає на необхідності термінового перегляду тарифів до рівня повної економічної обґрунтованості», — йдеться у листі.

«Мінфін» розбирався, як можуть змінитися тарифи для людей та бізнесу.

Прайс-кепи — вгору, цінники — донизу. Але це тимчасово

Наприкінці квітня НКРЕ своєю ухвалою затвердила нові прайс-кепи на ринку електроенергії.

Для ринку на добу вперед максимальну планку підвищили до 15 тисяч гривень, на внутрішньодобовому ринку — до 17 тисяч гривень за мегават-годину. Раніше була розбивка за періодами: у деякі години цінник був набагато нижчим, наприклад, із 00:00 до 7:00 і з 11.00 до 17.00 — 5,6 тисяч гривень за мегават. При цьому мінімальні прайс-кепи залишилися незмінними — на ринку на добу вперед 10 гривень за мегават, на внутрішньодобовому ринку — 0,01 гривня.

У НКРЕ пояснюють перегляд граничних цін необхідністю збалансувати українську енергосистему та мінімізувати кількість та тривалість відключень споживачів.

Зазначимо: цього року це вже другий перегляд прайс-кепів. Через масові удари ворога по нашій енергосистемі НКРЕ тимчасово, до 31 березня, підвищувала цінники, щоб стимулювати імпорт електроенергії. З 1 квітня прайс-кепи повернулися до колишніх позначок, через що в окремі періоди доби імпорт став «непрохідним».

Тож регулятор знову запустив підвищені тарифи.

Втім, багато експертів побачили у зростанні цінників лобіювання інтересів окремих учасників ринку, зокрема, власників когенераційних установок, електроенергія від яких традиційно дорожча, ніж, наприклад, вироблена на ТЕС чи АЕС.

Підвищення прайс-кепів критикував і ексміністр ЖКГ, нардеп Олексій Кучеренко.

«Як ви знаєте, НКРЕ готується переглянути граничні ціни на енергоринку. Зрозуміло, що це спричинить підвищення ринкових цін. Питання непросте і неоднозначне — я, наприклад, переконаний, що уряд взагалі втратив контроль за ціноутворенням», — заявляв Кучеренко.

Що змінилося на ринку після підвищення прайс-кепів?

Станом на 26 травня середній цінник на ринку на добу вперед становив близько 5 тисяч гривень за мегават-годину, що на 8% нижче, ніж у квітні. Тобто електроенергія дешевшала. Це було пов'язано із сезонним збільшенням генерації, зокрема, повним «включенням» гідроелектростанцій, а також сонячних установок.

На цьому тлі навіть знижується імпорт електроенергії: у травні він становитиме приблизно 350 млн кіловат, що є мінімумом із вересня 2025 року.

Для бізнесу тарифи на ринку на добу вперед — радше, орієнтир. Насправді підприємства платять за електрику більше, оскільки до цінника закладається ще ПДВ та вартість послуг на передачу та розподіл, маржа постачальника.

У травні середні ціни для бізнесу варіювалися від 6 до 14 гривень за кіловат, залежно від обсягів та класу споживання. Якщо порівнювати із квітнем, цінник для тих, хто отримує електрику за довгостроковими контрактами, фактично не змінився.

Але, наприклад, на Українській енергобіржі (де можна придбати обмежені партії ресурсу) прайси знизилися. Так, на торгах 12 квітня електроенергія торгувалася за 7 322 гривень, а станом на 29 травня — за 5 277 гривень.

Але вже у червні ситуація може змінитись. «Очікується, що цінник зросте приблизно на 20%, порівнюючи з травнем. Крім того, електроенергія дорожчатиме також у липні та серпні, оскільки в цей період виходитимуть на ремонти окремі блоки АЕС, що знизить загальний обсяг генерації», — пояснив Олег Попенко.

Найближчим часом може зрости ще й тариф на передачу електроенергії (і це при тому, що з 1 квітня він уже збільшився з 713,68 до 742,91 гривень за мегават).

«Укренерго» вже звернулася до регулятора із проханням підвищити цей цінник. Серед аргументів компанія вказує на зростання курсу євро (до якого прив'язаний «зелений» тариф та обслуговування кредитів держкомпанії), зниження споживання електроенергії в країні (що збільшує витрати на передачу кожного кіловата). Підвищити тариф можуть приблизно на 20% вже з 1 липня цього року. Тобто бізнесу варто готуватись до чергових «доплат».

«Те, що вартість електроенергії для населення не зростає, означає лише одне — вона зростає для всіх інших, що, безумовно, позначиться на інфляції та зростанні цін на товари та послуги», — пояснив Олексій Кучеренко.

За оцінками голови громадського об'єднання SAVEФОП Сергія Доротича, відсоток подорожчання товарів та послуг через зростання вартості електроенергії для бізнесу залежить від конкретної галузі та виду продукції, і може змінюватись від 2−3% до 10% і більше. Наприклад, виробництво замороженої продукції, хліба, а також роздрібна торгівля вважаються дуже енергоємними, тоді як, скажімо, цінники на овочі, молочну продукцію, одяг та взуття реагують на «електричні платіжки» не настільки бурхливо.

Що буде з тарифами на світло для людей

Тарифи на електроенергію для населення поки що залишаються без змін. Наприкінці квітня уряд продовжив до 31 жовтня 2026 року дію поточних розцінок. Нагадаємо, вони становлять 4,32 гривні за кіловат у денний час, і 2,16 гривень — у нічний (для власників двозонних лічильників).

Водночас Кабмін залишив до 1 жовтня дію пільгових тарифів для споживачів, у будинках яких встановлені електричні котли, та для багатоповерхівок на електрообігріві. З 1 травня вони платять за світло від 2,64 гривні за кіловат (якщо споживання — не більше ніж 2 тисячі кіловат на місяць) до 4,32 гривень (при споживанні понад 2 тисячі кіловат).

Як бачимо, «страшилки» про те, що з літа на українців чекає новий виток зростання тарифів на електроенергію не стали реальністю.

Проте багато експертів упевнені, що люди отримали лише тимчасове відстрочення за цінниками.

«Українська влада підписалася на підвищення комунальних тарифів для населення, зокрема, за електроенергією, перед МВФ. Найімовірніше, це все ж таки доведеться зробити, хоча рішення і вкрай непопулярне. Цілком можливо, що буде проведено ширшу градацію за тарифами. Наприклад, соціальні тарифи тим, хто мало споживає, можуть і не підвищити. Водночас доведеться більше платити тим споживачам, які „спалюють“ багато електрики», — каже аналітик Інституту стратегічних досліджень Юрій Корольчук.

Олег Попенко припустив, що нинішня «відстрочка щодо зростання тарифів для населення» може виявитися останньою, і після 31 жовтня цього року цінники зростуть.

«Кулуарно обговорюється інформація, що західні партнери переконують українську владу з осені підвищити тариф для населення щонайменше до 5−5,5 гривень за кіловат. До того ж у прогнозах Мінекономіки закладено зростання цінника на 20% щорічно та озвучено тариф для населення на рівні 7,5−7,6 гривень до 2029 року», — зазначив Попенко.

«Золота» вода чи комунальний колапс?

Але якщо щодо світла перспективи підвищення тарифів для населення лише обговорюються, то щодо води вони вже активно реалізуються на практиці. За словами Попенка, у багатьох містах водоканали підвищують вартість своїх послуг на 70−80%, а нерідко й у 1,5−2 раза. У результаті в платіжках з'являються цінники на воду та водовідведення у 80−90, і навіть 105−110 гривень за куб. Наприклад, у Запоріжжі місцевий водоканал намагається узгодити з місцевою владою підвищення тарифів у понад удвічі — з 28,37 до 69,37 гривні за куб.

«В Україні частка витрат на воду за новими тарифами становитиме 4−7% від середньомісячного доходу 70−80% усіх сімей», — говорить Олег Попенко.

Олексій Кучеренко пояснив: тенденція масового підвищення цін на воду пов'язана з передачею тарифоутворення на місця (раніше великі водоканали мали погоджувати нові цінники з НКРЕ — ред.).

І закликав: «Не давайте своїм органам місцевої влади робити це за примітивною „арифметичною“ процедурою. Вони власники водоканалів і мають відзвітувати, куди були спрямовані кошти від тарифів за останні роки і які позитивні зміни відбулися. Протікання, втрати, злодійство, облік, структура тарифу і дуже важливе — скорочення споживання електроенергії на куб води. Якщо жодних тенденцій на краще не проглядається — це ознака того, що водоканал просто перетворився на чийсь гаманець», — вважає Кучеренко.

Водноча, в Асоціації «Укрводоканалекологія» днями оприлюднили відкритий лист до місцевої влади, з аргументами, чому потрібно підвищувати тарифи. Серед них, зокрема, зростання вартості реагентів, електроенергії, пального тощо.

«Асоціація „Укрводоканалекологія“ наполягає на необхідності термінового перегляду тарифів до рівня повної економічної обґрунтованості», — йдеться у листі. Якщо цього не станеться, українців лякають «незворотними наслідками» — обмеженням подачі води за графіком, зниженням її якості та навіть «санітарно-епідеміологічною катастрофою у містах».

«Тобто поступово платіжки починають зростати. І навіть ті послуги, цінники на які були заморожені на час війни, вже починають дорожчати, або можуть подорожчати найближчими місяцями», — підсумував Попенко.

Автор:

Кореспондент Людмила Каплун

Пише на теми: Компанії та ринки