Дефіцит кадрів досяг рекордних 67%: що стримує український бізнес під час війни

► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Кадрова криза б'є рекорди

На першому місці серед викликів залишається нестача персоналу. Якщо в попередні місяці про цю проблему заявляли 64−65% опитаних компаній, то навесні показник підскочив до рекордних 67%. Такі дані наводяться у 47-му випуску щомісячного дослідження, проведеного серед 472 промислових підприємств.

Пошук людей ускладнюється на всіх рівнях. Частка підприємців, яким важко знайти кваліфікованих робітників, різко зросла з 51,4% до 61,4%. Навіть наймання працівників без спеціальних навичок тепер є проблемою для 35,1% компаній (проти 30,8% місяцем раніше). Попри труднощі, 16,6% бізнесів планують розширювати штат (цей показник стабільний), тоді як частка тих, хто готується до скорочень, впала майже вдвічі — з 6,9% до 3,9%.

Інфляційний тиск та фактор безпеки

На другому місці опинилося подорожчання сировини, матеріалів та товарів. Актуальність цієї проблеми зросла з 43% до 45%. Як пояснює старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел, питання зростання цін постійно тримається серед ключових викликів, переважно коливаючись у межах 39−55%.

Трійку головних перешкод замикає небезпека фізичних умов праці. Фактор загрози обстрілів стабільно турбує 42% компаній. Проте, як зазначає експерт, це менше порівняно із зимовими місяцями — у грудні та січні цей показник сягав 54−57%. Страх перед обстрілами найбільше впливає на великі корпорації (понад 50%), тоді як мікробізнес зважає на це вдвічі рідше. Географічно найскладніша ситуація спостерігається в прифронтових зонах — на Запоріжжі та Дніпропетровщині, проте бізнес Києва та області, а також Житомирщини, Черкащини та Вінниччини теж відчуває значний тиск.

Енергетична стабілізація та спад попиту

Завдяки весняному потеплінню та зменшенню потреби в опаленні, скарги на перебої з електроенергією, водою та теплом помітно пішли на спад — із 41% до 30%. Дослідники зазначають, що навіть у складніші періоди кожне друге підприємство (52%) продовжувало працювати без зупинок, а 11% компаній взагалі не стикалися з блекаутами. Частково призупиняли роботу під час відключень лише 36% заводів.

Втрати робочого часу через перебої зі світлом також скоротилися, склавши в середньому 6% (проти 9% у січні). Найбільших збитків у часі зазнали компанії у Дніпропетровській (20%), Житомирській (18%), Сумській (14%) областях, а також на Київщині та Чернігівщині (по 13%). Найвразливішими виявилися мікропідприємства, які втрачали до 9% робочого часу, та малі компанії (7%), тоді як середній і великий бізнес обмежувалися втратами на рівні 5% та 4% відповідно. Також підприємці стали трохи рідше скаржитися на падіння попиту на власну продукцію (зниження з 29% до 25%).

Корупція та оцінка урядових рішень

Показово, що корупція та незаконний тиск силовиків чи контролюючих органів турбують мізерну частку підприємців — на тлі глобальних викликів ці проблеми відзначили лише 4% та 3% опитаних відповідно.

Водночас бізнес залишається дуже стриманим в оцінках економічної політики держави. Лише 6% опитаних висловили позитивне ставлення до дій влади, тоді як 60% зберігають нейтралітет. Чверть підприємців (25%) оцінюють ситуацію негативно, хоча це є символічним покращенням порівняно з початком року (28−29%). За словами Євгена Ангела, розрив у балансі цих оцінок збільшувався ще з літа 2023 року, і загальний песимізм щодо економічного курсу все ще зберігається.

Макроекономічний вимір: скільки людей не вистачає економіці

Проблема нестачі рук в Україні має глибокі макроекономічні наслідки. За оцінками Міністерства економіки України, для забезпечення економічного зростання державі потрібно додатково близько 4,5 мільйона працівників. Ситуація парадоксальна: попри шалений попит бізнесу, близько 8 мільйонів громадян залишаються економічно неактивними через об'єктивні життєві обставини (переважно це ветерани, особи з інвалідністю та жінки із сімейними обов'язками). Згідно з даними Національного банку України, жорсткий кадровий голод змушує роботодавців агресивно конкурувати за фахівців. Це призвело до того, що рівень реальних зарплат (з урахуванням інфляції) у приватному секторі почав стрімко зростати, подекуди вже перевищивши довоєнні показники.

Автор:

Редактор стрічки новин, журналіст Ярослав Голобородько

Пише на теми: Макроекономіка. Фінанси. Інвестиції. Фондові та валютні ринки. Крипто. Telegram: @goloborodko_ua