Є законопроєкти, які ринок переглядає побіжно — як чергову технічну правку. А є такі, після яких бізнес починає рахувати наперед, переглядати моделі роботи й ставити собі незручні, але необхідні запитання. Саме до таких належить новий урядовий законопроєкт, затверджений наказом Мінфіну № 44010−04−62/7778 від
Головна податкова інтрига 2027 року: автоматична ПДВ-реєстрація для спрощенців
Зміни чутливих сегментів податкового регулювання
Йдеться не про вузьку зміну в одному розділі Податкового кодексу. Це значно ширший пакет: міжнародний автоматичний обмін інформацією щодо доходів, отриманих через цифрові платформи (Законопроєкт № 15111-д від 8 квітня 2026), оподаткування електронної торгівлі, міжнародних посилок, а також нові підходи до ПДВ для суб'єктів спрощеної системи оподаткування, — що на сьогодні особливо привертає увагу. Тому його й обговорюють настільки активно: для малого та середнього бізнесу тут йдеться не про косметику, а про зміну самої податкової логіки.
Зважаючи на текст законопроєкту, можна дійти висновку, що 2027 рік може стати не стартовим роком для реєстрації платниками ПДВ суб'єктів спрощеної системи оподаткування, а роком, з якого частина спрощенців уже увійде в цю систему автоматично зареєстрованими платниками ПДВ. І саме тут починається найцікавіше.
Зокрема, законопроєктом пропонується внести зміни до п. 181.1 ПКУ, який визначає вимоги щодо реєстрації осіб як платників податку, а саме збільшити ліміт суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, з 1 млн грн, як це є зараз, до 4 млн грн.
Водночас пропонується і механізм автоматичного переходу, тобто примусової реєстрації.
Так, у пункті 100 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ зазначено, що для автоматичної реєстрації платниками ПДВ
І лише у разі, якщо протягом першого кварталу 2027 року підтвердиться відсутність підстав для автоматичної реєстрації платником ПДВ на підставі податкової звітності за 2026 рік, поданої платником. Тобто за четвертий квартал 2026 року, така реєстрація анулюватиметься з дати реєстрації автоматично на основі переліків, складених контролюючими органами.
Для цього за І квартал 2027 року вже примусово зареєстровані платники ПДВ на ССО не повинні визначати податкові зобов’язання з ПДВ і не зараховують суми ПДВ до складу податкового кредиту, не складають і не реєструють в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні/розрахунки коригування, крім реєстрації розрахунку коригування, який передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, а також не подають за такий звітний податковий період податкову звітність з ПДВ.
Із законопроєкту також видно пропозицію запровадити для ССО квартальний звітний податковий період для платників ПДВ і надати право складати зведені податкові накладні у разі здійснення постачання товарів чи послуг та/або отримання попередньої оплати за товари/послуги особам, які не зареєстровані платниками ПДВ.
Отже, норми цього законопроєкту пропонують справді нетипові для системи ССО та ПДВ зміни: збільшення ліміту доходу до 4 млн грн, збільшення звітного періоду платників ПДВ з місяця до кварталу, контроль отриманих доходів не з початку 2027 року, а фактично з четвертого кварталу 2025 року з урахуванням показників 2026 року для обрахунку ліміту, а також автоматичну, тобто примусову, реєстрацію платниками ПДВ.
За межами питання ПДВ
Окремо варто звернути увагу і на те, що блок про ПДВ для спрощенців — лише частина ширшої конструкції. Новий урядовий законопроєкт також передбачає міжнародний автоматичний обмін інформацією, що стосується цифрових платформ, оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих через цифрові платформи, а також оподаткування міжнародних посилок. Тобто перед нами не вузька податкова поправка, а документ, який намагається одночасно перепрошити кілька чутливих сегментів податкового регулювання.
З огляду на запропоновані законодавчі зміни і значну ймовірність їх ухвалення в частині оподаткування ССО та ПДВ, підприємцям і бізнесу варто вже зараз замислитися над прогнозуванням своїх обсягів доходу та, за потреби, над реструктуризацією чинних бізнес-моделей. Бо в таких історіях той, хто починає рахувати завчасно, майже завжди в кращій позиції, ніж той, хто реагує постфактум.
Коментарі