Вступна кампанія-2026: підвищення прохідних балів та інші новації

Про головні зміни у цьогорічний НМТ

Тест здебільшого подібний до минулорічного. З посутніх змін — додаткові бали до конкурсного за успішне проходження нульового курсу (підготовка до НМТ на базі університетів, яку запровадили наприкінці минулого року). Нововведення стосується тих спеціальностей, які класично мають недобори, яким держава надає особливу підтримку. Є відповідний перелік. Ідеться переважно про природничі й інженерно-технічні напрями. У будь-якому разі ці бали не дозволять абітурієнтам, які не змогли пройти тестування успішно, брати участь у конкурсному відборі, бо бали додають до вже отриманих результатів.

Має бути окремий документ, який регламентуватиме курси. Поки його немає, ми мало що можемо офіційно роз'яснювати. Але якщо говорити про ідею, то це підтримка тих, хто вступає на певні спеціальності й проходить цей нульовий курс у тому університеті, в якому планує вчитися далі. Це не універсальна норма для всіх, натомість фактично пошук університетом вступників.

Оскільки нульовий курс матиме офіційний статус, перелік обов'язкових предметів, визначену тривалість навчання, вимоги до структури й змісту, то цим він відрізнятиметься від звичайних підготовчих курсів, які насправді нікуди не зникали. Багато університетів їх пропонують, і вони можуть зосереджуватися на певних предметах, наприклад, тільки на математиці, якщо це інженерний університет. На нульовому ж курсі мають готувати до НМТ, і це не буде якась відірвана історія.

Ще одна важлива зміна — для творчих спеціальностей пропонують знизити коефіцієнт на всі предмети НМТ. Минулого року він був 0,1, а в новому порядку пропонують уже 0,075. Тобто для розрахунку конкурсного балу обов’язкові математика, українська мова, історія України і предмет на вибір матимуть меншу вагу. Якщо коротко і просто, для тих людей, які вступають на творчі спеціальності й долають порогові бали з НМТ (а вони насправді низькі), вирішальним стане саме творчий конкурс. А проходження тестування означатиме, що людина виконала базову умову. Це просто про лікнеп: ми знаємо, що вступник спроможний якось читати, щось рахувати і може брати участь у конкурсному відборі.

Щодо пропозиції підвищити пороговий рівень на один бал для української мови й історії України

Над порядком працює Міністерство освіти і науки України, а не Український центр оцінювання якості освіти. Ідея міністерства була в тому, щоб відсікати такими порогами певну кількість зовсім непідготовлених учасників.

Щоб зрозуміти, як цей бал впливатиме, можна взяти дані 2025-го. У попередні два роки модель тестування не змінювалася, тож для 2026-го показники залишатимуться приблизно тими самими.

Отже, беремо українську мову і історію України. Якщо порівняти загальну кількість зареєстрованих у 2025 році учасників і кількість тих, хто не склав тестування з цих предметів, то побачимо, що частка останніх 0,4 % і 0,16 % відповідно. В абсолютних числах це 1148 і 463 особи, тобто дуже мало. Загалом же минулого року не склали хоча б один предмет 39,5 тис. учасників, це 13,5 % від загальної кількості.

А тепер подивімося на цю модель, якщо пороговий бал збільшити і він становитиме не 7, а 8 з української мови і не 8, а 9 з історії, як пропонують у порядку. Тоді 2320 учасників не подолали б порогу з української і 1138 осіб з історії. А загальна частка тих, хто отримає хоча б один незадовільний результат, становитиме 13,9 %. На вибірці 300 тисяч учасників отримуємо різницю менш ніж один відсоток.

Отже, вплив підвищення прохідних балів насправді буде мінімальним. З огляду ж на те, яка частка отримає прохідні результати з цих двох обов’язкових предметів, ми розуміємо, що з такими порогами фактично навіть не дуже підготовлені зможуть вступити до вишів.

До того ж загальна кількість тестових балів з української мови і історії України велика, бо самі по собі ці тести доволі довгі порівняно з іншими предметами. Тому ймовірність того, що людина випадково не набере прохідного бала, також дуже невисока.

А ось, наприклад, з математики точно було б складно зробити якесь підвищення порогу. Оскільки, як ми бачимо, абсолютна більшість тих, хто має хоча б один непрохідний результат, — це вступники, які не набрали мінімально необхідної кількості балів саме з математики.

Про вибір четвертого предмету

Для багатьох вступників їхній конкурсний бал виявився неочікувано нижчим якраз через те, що вони не знали, як система тепер працює. Четвертим предметом часто обирали не той, що пов’язаний з майбутньою спеціальністю, а той, який, як здавалося вступникам, вони знають трохи краще, ніж інші. Тому, наприклад, для вступу на медичні спеціальності обирали англійську мову, яку в багатьох школах вчать поглиблено. А склалося так, що цей вибір знизив конкурсний бал. Натомість якби абітурієнт обрав біологію, то мав би цей конкурсний бал з підвищенням.

Власне цей четвертий предмет є універсальним, тобто з будь-яким набором потенційно можна вступити на будь-яку спеціальність. Але якщо предмет на вибір не пов'язаний з твоєю спеціальністю, то може бути так, що шанси на вступ знизяться.

У нашій програмі можна було змінити четвертий предмет до завершення періоду реєстрації на тестування, і ще потім був час.

У новому порядку ця система збереглася, тому радимо використовувати безоплатні конвертери переведення балів за шкалою 100−200 в конкурсний бал. Зокрема, є дуже непоганий безоплатний конвертер Abitly, який створила група молодих студентів. Це онлайн-ресурс, який постійно наповнюють інформацією про заклади вищої освіти, конкурсні бали. І вступникові було б дуже добре завчасно спробувати змоделювати свій конкурсний бал на кожну спеціальність. І тоді вже робити вибір четвертого предмета. Бо якщо різниця між очікуваним балом за шкалою 100−200 з двох різних предметів невелика, наприклад, з біології чи англійської мови, то точно вигідніше брати той тест, який має вищий коефіцієнт для обраної спеціальності.

Знов-таки, на деяких спеціальностях декілька четвертих предметів, пов’язаних з фахом, мають той самий коефіцієнт. А для деяких різниця може бути дуже суттєвою: 0,4 чи 0,2, 0,5 чи 0,2. Приміром, для інженерних спеціальностей важливо брати фізику, хімію. На лінгвістичні — літературу, іноземні мови.

Якщо акуратно подивитися, то ті спеціальності, для яких провідними є один з трьох обов'язкових предметів, четвертий не створить великої різниці. А там, де четвертий предмет є визначальним, то, зрозуміло, буде навпаки.