New York Times стверджує, що знайшло таємничого творця біткоїна Сатоші Накамото

► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

На чому ґрунтується версія

Відправною точкою для журналістів стала документальна стрічка HBO «Money Electric: The Bitcoin Mystery» (2024), у якій творця біткоїна — без переконливих доказів — ідентифікували як канадського розробника Пітера Тодда. Під час перегляду фільму журналіст Джон Карріру звернув увагу на поведінку Бека в одній зі сцен: коли документаліст назвав його серед підозрюваних, криптограф, за описом журналіста, напружився, категорично відкинув звинувачення і попросив зняти камеру.

Протягом наступного року Карріру проаналізував тисячі дописів у криптографічних розсилках 1990-х років — насамперед архіви листування Cypherpunks (група анархістів-криптографів, заснована на початку 1990-х), а також сотні електронних листів, які Сатоші надсилав фінському програмісту Марті Малмі в перші роки існування біткоїна. До роботи він також залучив журналіста The New York Times Ділана Фрідмана для комп'ютерного аналізу текстів.

Версія Карріру спирається на кілька груп паралелей між текстами Бека та Сатоші Накамото.

У 1997−1999 роках Бек у листуванні Cypherpunks описував концепцію децентралізованої електронної готівки, яка була б незалежна від банків, зберігала анонімність учасників, мала вбудований дефіцит для стримування інфляції та не вимагала довіри до жодного посередника.
Всі ці принципи пізніше лягли в основу біткоїна, зазначає журналіст.
Крім того, Бек у 1998 році запропонував поєднати свій Hashcash із концепцією b-money, яку розробив інший учасник Cypherpunks Вей Дай — саме так, за словами самого Сатоші, і був побудований біткоїн.

Паралельно журналіст зафіксував збіги в стилі письма: обидва автори використовували дві прогалини між реченнями, плутали «it's» та «its», ставили «also» наприкінці речень, непослідовно вживали дефіси та чергували британське і американське написання одних і тих самих слів.

Для більш систематичного аналізу автори склали базу з 34 000 учасників трьох криптографічних розсилок за 1992−2008 роки, відфільтрували тих, хто публікувався рідше 10 разів і ніколи не обговорював електронні гроші, — і отримали пул із 620 кандидатів із загальним обсягом 134 308 дописів.
Послідовно застосовуючи фільтри за орфографічними ознаками Сатоші — британське написання, плутанина з «it's/its», завершення речень словом «also», специфічні помилки з дефісами — автори звузили коло з 620 до восьми осіб.

Єдиним, хто відповідав усім критеріям одночасно, виявився Бек.
Додатково було виявлено, що Бек розділяв із Сатоші 67 зі 325 задокументованих помилок у вживанні дефісів — удвічі більше, ніж наступний за цим показником кандидат.

Серед поведінкових збігів Карріру зазначає таке: Бек зник з активного обговорення криптографії саме в той період, коли Сатоші вів переписку з розробниками біткоїна (2008−2011), а з'явився на форумі Bitcointalk того ж дня, коли аргентинський криптограф Серхіо Деміан Лернер опублікував дослідження, що розкривало розмір статків Сатоші. Крім того, у 2015 році, під час суперечки щодо розміру блоку в мережі біткоїна, Сатоші після чотирирічної мовчанки несподівано з'явився в листуванні розробників із позицією, яка збігалася з позицією Бека, і використовував ту саму термінологію. Втім, немає жодних доказів, що то був дійсно справжній Сатоші.

Журналіст також звертає увагу на потенційне мимовільне зізнання: під час зустрічі в Сальвадорі, коли Карріру процитував слова Сатоші «я краще вмію кодувати, ніж говорити», Бек перебив його і відповів у першій особі — у формі, яка, на думку журналіста, передбачала авторство цитати.
Після того, як йому на це вказали, Бек заперечив будь-який зв'язок.

Аналіз проведений лінгвістом Флоріаном Кафієро дав неоднозначний результат: Бек вийшов на перше місце, проте різниця між ним і другим кандидатом, Халом Фінні, виявилася статистично незначущою, а загальний результат експерт назвав непереконливим.

Що стверджує Бек і чому версія залишається лише версією

Адам Бек понад шість разів протягом зустрічі в Сальвадорі заперечив свою причетність до створення біткоїна. За його словами, всі виявлені збіги є випадковістю: він і справді має відповідну технічну підготовку та поділяє ідеологію Сатоші, проте це нічого не доводить.

Єдиним незаперечним доказом особи Сатоші у крипто-спільноті вважається переміщення монет із гаманців, які він контролював на самому початку існування біткоїна. Жодного такого руху зафіксовано не було.

Бек також посилається на листи, які він надав суду в Лондоні у справі проти австралійського самозванця Крейга Райта: з цих листів випливає, що в серпні 2008 року Сатоші зв'язався з Беком як із стороннім автором, щоб уточнити цитування його наукової роботи. Якщо листи справжні, це знімає підозри з Бека. Однак Карріру припускає, що листи могли бути складені самим Беком собі ж — як заздалегідь підготовлене алібі, і вказує, що Бек відмовився надати метадані цих листів, які підтвердили б або спростували їхню справжність.

Попередні розслідування та інші підозрювані

Особа Сатоші Накамото залишається невстановленою протягом 17 років, відколи біткоїн був представлений світу в жовтні 2008 року. За цей час понад 100 осіб висувалися як можливі кандидати.

Найбільш серйозні попередні версії такі:

• У 2014 році журнал Newsweek ідентифікував японсько-американського інженера Досі Накамото з Каліфорнії — той категорично відкинув будь-який зв'язок із біткоїном.
• У 2015 році The New York Times та інші видання звернули увагу на американського комп'ютерного вченого угорського походження Ніка Сабо, який у 1998 році розробив концепцію «bit gold» — прямого попередника біткоїна. Утім, пізніші публічні дискусії виявили прогалини в його технічних знаннях про біткоїн.
• Програміст і активіст із захисту приватності Хал Фінні — людина, яка провела першу в історії транзакцію з біткоїном, — також довгий час перебував серед головних підозрюваних. Він помер у 2014 році. Аліби, яке робить версію з Фінні проблематичною: у квітні 2009 року він був сфотографований на змаганнях із бігу на 10 миль у той самий час, коли Сатоші вів активне листування.
• Ще один кандидат — інженер і захисник приватності Лен Сассаман — помер у 2011 році.
• Документальний фільм HBO «Money Electric» (2024) зупинився на канадському розробнику Пітері Тодді, спираючись на один допис у форумі Bitcointalk 2010 року. Тодд надав фотографії, що підтверджують його перебування в інших місцях у дні, коли Сатоші публікував повідомлення.
• Крейг Райт, австралійський підприємець, сам багато років стверджував, що є Сатоші, — і навіть надав до суду «докази» цього. Британський суд у 2024 році визнав ці твердження сфабрикованими.
• Адам Бек раніше також згадувався в числі підозрюваних — зокрема, у відеодослідженні 2020 року анонімного автора на YouTube-каналі «Barely Sociable».

Чому так хочуть дізнатися про особу Сатоші?

Питання особи Сатоші набуває додаткового виміру через те, що він, за загальними підрахунками, видобув близько 1,1 мільйона біткоїнів у перші місяці існування мережі. Гаманці, пов'язані з Сатоші, не проявляли активності з моменту запуску мережі.

Публікація The New York Times — це найдетальніше і найбільш методологічно обґрунтоване журналістське розслідування особи Сатоші Накамото на сьогодні. Проте навіть за наявності сотень текстових збігів, хронологічних паралелей і відмови надати метадані листів воно залишається сукупністю непрямих свідчень.

Якщо версія правильна, це означає, що людина, яка створила фінансову систему вартістю понад 2,4 трильйона доларів, 17 років успішно переховувалась за псевдонімом, паралельно займаючи одну з ключових ролей у розвитку тієї самої системи. Якщо ні — це черговий наочний приклад того, наскільки складно спростувати ретельно побудований міф навіть за допомогою найсучасніших аналітичних інструментів.

Автор:

Редактор стрічки новин, журналіст Ярослав Голобородько

Пише на теми: Макроекономіка. Фінанси. Інвестиції. Фондові та валютні ринки. Крипто. Telegram: @goloborodko_ua