ДМС оприлюднила перелік підстав для обміну посвідок на постійне проживання для іноземців

► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Строки дії та вікові обмеження для старих бланків

Сучасна біометрична посвідка на постійне проживання видається строком на 10 років. Водночас власники документів старого зразка (книжечок без вбудованого безконтактного електронного носія) стикаються з додатковими вимогами. Для них залишається чинним правило жорсткої вікової прив'язки: такий документ підлягає обов'язковому обміну при досягненні особою 25- або 45-річного віку.

Технічні та юридичні підстави для заміни

Окрім закінчення строку дії, міграційне законодавство вимагає від іноземців ініціювати процедуру обміну документа у таких випадках:

• зміна будь-якої персональної інформації, що внесена до посвідки;
• виявлення фактологічної чи технічної помилки у даних документа;
• непридатність картки для подальшого використання (фізичне пошкодження, зношення тощо);
• набрання законної сили рішенням суду, яким було визнано протиправним та скасовано рішення Державної міграційної служби (ДМС) про відкликання або визнання недійсним дозволу на імміграцію. У такому разі попередній дозвіл вважається знову чинним і потребує випуску нової посвідки.

Вартість бюрократії та штрафи за ігнорування

Заміна міграційного документа не є безкоштовною процедурою. Згідно з актуальними тарифами ДМС, офіційна вартість оформлення нової біометричної посвідки становить понад 1200 гривень. Ця сума складається з адміністративної послуги (496 грн), вартості самого пластикового бланка з електронним чипом (близько 600−650 грн) та державного мита (85 грн). Якщо ж іноземець проігнорує дедлайни та не звернеться за обміном вчасно, його документ втрачає юридичну силу. Відповідно до статті 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, проживання за недійсними або простроченими документами тягне за собою штраф у розмірі від 1700 до 5100 гривень. У разі повторного порушення сума стягнення зростає, а до особи може бути застосовано примусове видворення з країни.

Які іноземці живуть в Україні

Станом на 2026 рік в Україні легально проживає близько 354 тисяч іноземних громадян та осіб без громадянства. Переважна більшість із них — це іммігранти з посвідками на постійне проживання, тоді як кількість тимчасових резидентів катастрофічно впала через відтік іноземних студентів.

Поки студенти залишають країну, українські роботодавці змушені масово імпортувати працівників для закриття вакансій, що утворилися через мобілізацію та виїзд мільйонів власних громадян. Статистика виданих дозволів на працевлаштування демонструє чіткий прагматичний тренд: український бізнес дедалі більше залежить від некваліфікованої та напівкваліфікованої робочої сили з Азії.

За підсумками останніх звітних періодів 2025—2026 років, топ країн-постачальників легальних трудових мігрантів виглядає наступним чином:

1. Туреччина — близько 1 300 працівників (домінують у будівельному та інфраструктурному секторах).

2. Узбекистан — понад 860 працівників.

3. Індія — понад 810 дозволів.

4. Бангладеш — близько 560 дозволів.

5. Азербайджан — 545 дозволів.

6. Китай — понад 460 дозволів.

Крім того, фіксується точковий рекрутинг працівників із нетипових для України регіонів: Колумбії, Еквадору, Бразилії та Таїланду. Їх місцевий бізнес наймає здебільшого на виробництва, в агросектор та сферу послуг.

Автор:

Редактор стрічки новин, журналіст Ярослав Голобородько

Пише на теми: Макроекономіка. Фінанси. Інвестиції. Фондові та валютні ринки. Крипто. Telegram: @goloborodko_ua