Найбільший ціновий шок із 1995 року: тарифи НКРЕКП запустили неминуче подорожчання товарів на полицях

► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Найбільший ціновий стрибок із 1995 року

На початку 2026 року фіксує історичну аномалію в промисловому секторі. За офіційними даними Державної служби статистики, індекс цін виробників (макроекономічний показник, що відображає зміну вартості товарів на етапі їх відвантаження із заводів, ще до потрапляння в роздрібну мережу) у лютому злетів на 22,3% порівняно з січнем. У річному вимірі (до лютого 2025 року) промислова інфляція сягнула 34,5%. Такого стрімкого місячного подорожчання українська промисловість не бачила понад три десятиліття — з січня 1995 року.

Тарифний удар від регулятора

Абсолютним і безальтернативним драйвером цього рекорду стала енергетика. Вартість постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря для промислових споживачів лише за один місяць підскочила на 53,1%.

Каталізатором стало адміністративне рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Йдеться про постанову № 70 від 16 січня 2026 року, яка радикально переглянула цінові правила гри на енергоринку. Зі свого боку, Держстат намагається згладити інформаційний ефект: у відомстві переконують, що цей сплеск має винятково регуляторну природу, не свідчить про формування стійкої інфляційної тенденції та не є підставою для надмірно песимістичних прогнозів щодо майбутньої динаміки.

Хто ще в лідерах подорожчання

Хоча енергетичний сектор повністю спотворив загальну статистику, відчутне зростання відпускних цін зафіксовано і в інших нішах. До трійки лідерів за темпами подорожчання у лютому також увійшли:

• Виробництво комп’ютерів та електроніки: ціни зросли на 9,1%.
• Виробництво коксу (основного палива для металургії): зростання становило 7,8%.

Чому це важливо

Бізнес об'єктивно не здатен самостійно поглинути зростання тарифів на понад 50% без втрати рентабельності. Хоча промислова інфляція дійсно спровокована разовим адміністративним рішенням, а не ринковим попитом, вона неминуче трансформується у споживчу інфляцію. Підприємства, починаючи від хлібозаводів і закінчуючи ритейлом, просто закладуть нові платіжки за світло у вартість своєї кінцевої продукції. Для пересічних українців це означає, що платою за стабільнішу енергосистему стане відчутне подорожчання більшості товарів на полицях магазинів уже в найближчі місяці. Це класичний шок пропозиції, і бюрократичне пояснення його природи ніяк не полегшить фінансовий тиск на гаманці кінцевих споживачів.

Автор:

Редактор стрічки новин, журналіст Ярослав Голобородько

Пише на теми: Макроекономіка. Фінанси. Інвестиції. Фондові та валютні ринки. Крипто. Telegram: @goloborodko_ua