Українська економіка знову опинилася в зоні рецесії під тиском руйнувань інфраструктури, жорсткого енергетичного дефіциту та стрімкого зростання імпорту. Реальний сектор скорочується, торговельний дисбаланс поглиблюється, а фінансова стабільність дедалі більше залежить від кредитних траншів та виконання непопулярних фіскальних зобов'язань перед міжнародними партнерами. Про це повідомляє Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД).
20 березня 2026, 17:55
Зруйнована генерація та дефіцит валюти обвалили реальний ВВП України на 1,5% — ІЕД
► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Промисловість у стані стагнації
Попри офіційні дані про відновлення ВВП на 1,8% за підсумками 2025 року, лютий продемонстрував розворот негативного тренду. За оцінками ІЕД, реальний ВВП скоротився на 1,5% у річному вимірі. Головною причиною стали масштабні руйнування енергетичної та транспортної інфраструктури внаслідок російських атак.
Найсильнішого удару зазнала добувна промисловість та транспортна галузь — обидві просіли приблизно на 14%. Переробний сектор також демонструє відчутний спад на 7%. Зокрема, українська металургія стрімко втрачає позиції через дефіцит електроенергії, її високу вартість та введення європейського механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) — своєрідного податку на викиди вуглецю, який б'є по рентабельності експортерів.
Енергетичний колапс: рекордні закупівлі та борговий зашморг
Відсутність власних генераційних потужностей та достроковий вивід у ремонт блоків атомних електростанцій (АЕС) змусили країну повністю зупинити експорт електроенергії та перейти до рекордних закупівель з-за кордону. У лютому імпорт сягнув абсолютного історичного максимуму у 1,26 млн МВт-год, що на 41% перевищує показники попереднього місяця.
Водночас внутрішній ринок електроенергії перебуває у стані глибокої фінансової кризи: борги учасників балансуючого ринку перед державним оператором «Укренерго» досягли безпрецедентних 45,2 млрд грн. Ситуація з газом також залишається напруженою. На середину березня підземні сховища (ПСГ) були заповнені лише на 15,9%, а загальні запаси становили 5,19 млрд кубометрів. Додатковим ціновим тягарем для генерації стало скасування урядом пільгових тарифів на газ для газотурбінних установок — паливо для них миттєво подорожчало з 16 до 21 тис. грн за тисячу кубометрів.
Транспортні артерії працюють під обстрілами
Попри щоденні ризики та близько 18 цілеспрямованих ударів по залізничній інфраструктурі на початку березня, логістика демонструє відносну стабільність. Залізницею у лютому вдалося доставити до портів та західних кордонів 2,5 млн тонн зерна, що на 6,4% більше за попередні показники. Головним вікном на зовнішні ринки залишається морський коридор, яким із моменту запуску у 2023 році перевезли загалом 179 млн тонн вантажів, з яких 107 млн тонн становить аграрна продукція.
Торговельний дисбаланс: імпорт вимиває валюту
Зовнішня торгівля фіксує катастрофічний розрив між тим, що Україна купує, і тим, що продає. У лютому імпорт товарів злетів на 41%, досягнувши позначки у $8,1 млрд. Країна масово скуповує машини та обладнання для оборонного сектора, енергетичне устаткування (імпорт акумуляторів зріс у 5,2 раза) та енергоносії, закупівлі яких (паливо та газ) підскочили на 140%.
Натомість експорт стагнує, показавши символічне зростання на 4% — до $3,2 млрд. Статистику утримує винятково аграрний сектор (плюс 10% за рахунок кукурудзи та соняшникової олії), тоді як традиційні експортні драйвери — металургія та залізна руда — обвалилися через брак електрики та несприятливу світову цінову кон'юнктуру.
Інфляційний тиск та ціна міжнародних кредитів
Споживчі ціни знову почали зростати: вперше з травня 2025 року інфляція прискорилася, сягнувши 7,6% у річному вимірі. Основний драйвер зростання цін — перекладання бізнесом на споживачів витрат на резервне живлення (генератори). Курс національної валюти просів до 44 грн/дол. на тлі хронічного структурного дефіциту валюти на ринку. Щоб утримати гривню від стрімкого обвалу, Нацбанку довелося витратити майже $3 млрд із золотовалютних резервів лише за лютий, зменшивши їх загальний обсяг до $54,8 млрд.
На цьому тлі фінансова стабільність країни критично залежить від зовнішніх вливань. МВФ затвердив нову чотирирічну програму на $8,1 млрд, перший транш якої на $1,5 млрд вже надійшов. Проте ці кошти видані під жорсткі вимоги щодо підвищення податків (зокрема ПДВ для фізичних осіб-підприємців та оподаткування міжнародних посилок). Паралельно зростають ризики затримки фінансування від Світового банку та ЄС (за програмою Ukraine Facility) через систематичний зрив дедлайнів щодо ухвалення необхідних реформаторських законів.
Автор:
Джерело:
Мінфін
сторінку переглядає
KKkkros и 10 незареєстрованих відвідувачів.
Коментарі