Кабінет Міністрів розпочав другу спробу провести через парламент масштабний податковий законопроєкт, який впроваджує податки на посилки та цифрові платформи, а також зобов'язує чверть мільйона ФОПів сплачувати ПДВ. Ці заходи, що є частиною структурних маяків для розблокування міжнародного фінансування, мають приносити бюджету 60 мільярдів гривень щорічно.
20 березня 2026, 11:45
Кабмін «продавлює» новий великим податковий закон для розблокування €90 млрд від ЄС
► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Політичний параліч та ціна популізму
Законопроєкт, який уже охрестили «Одним великим податковим законом», є критично важливою умовою подальшої співпраці з Міжнародним валютним фондом (місія якого саме працює в Києві). Хоча самого кредиту МВФ обсягом $8,1 млрд вистачить рівно на обслуговування попередніх боргів перед Фондом, наявність цієї програми є ключем до отримання макрофінансової допомоги від ЄС на суму €90 млрд (навіть за умови подолання вето Угорщини).
Уряд очікує, що нові податки генеруватимуть 60 млрд грн додаткових доходів на рік. Ця сума дорівнює вартості трьох зимових програм «єПідтримка» (які обійшлися бюджету в 17,8 млрд грн) або покриває 15 місяців фінансування урядового кешбеку на пальне (4 млрд грн на місяць), пише ЕП. Попри те, що меморандум з МВФ вимагає ухвалення змін до кінця березня (із прицілом на червневий перегляд програми), депутати навідріз відмовляються голосувати за непопулярні податкові рішення, поки уряд продовжує генерувати ініціативи з роздачі бюджетних коштів.
Водночас урядовці наполягають, що ухвалення документа дозволить імплементувати одразу три директиви ЄС (2021/514/ЄС, 2006/112/ЄС та 2006/79/ЄС) та ліквідувати схеми ухилення від оподаткування.
Фіскалізація гіг-економіки: податок на Uklon та OLX
Перший блок документа запроваджує так званий «податок на OLX» для осіб, що заробляють через цифрові платформи (Bolt, Uber, Uklon, Glovo, Onlyfans, OLX тощо). Наразі такі доходи мають оподатковуватися на загальних підставах — 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 5% військового збору, проте через відсутність контролю ці норми масово ігноруються.
Мінфін пропонує спрощений режим: громадяни відкриватимуть спеціальний банківський рахунок для надходжень із платформ, до якого Податкова служба матиме прямий доступ. Самі компанії стануть податковими агентами і автоматично утримуватимуть знижену ставку — 5% ПДФО та 5% військового збору (разом 10%), звільняючи фізособу від подання декларацій. Пільгова ставка діятиме до досягнення ліміту у 834 мінімальні зарплати на рік (близько 7,2 млн грн), після чого податок зросте до стандартних 23%.
Спецрежимом заборонено користуватися діючим ФОПам, особам під санкціями, підприємцям із найманими працівниками, а також продавцям підакцизних товарів. Для тих, хто продає вживані особисті речі (як на OLX), зроблено виняток: податки не стягуватимуться, якщо річний дохід не перевищує еквівалент €2000.
Примусове ПДВ для малого бізнесу: ускладнення адміністрування
Найбільший резонанс викликала норма про обов'язкову сплату податку на додану вартість (ПДВ) для всіх «спрощенців», чий річний дохід перевищує 4 млн грн. У Мінфіні пояснюють це євроінтеграцією: у ЄС поріг для реєстрації платником ПДВ становить €85 тис. (близько 4,33 млн грн).
За оцінками в.о. голови Державної податкової служби Лесі Карнаух, нововведення вдарить по 252 тисячах із 2,1 млн українських ФОПів. Чиновники виправдовують цей крок тим, що близько 30% підприємців на спрощеній системі нібито використовуються для схем штучного дроблення великого бізнесу.
Щоб мінімізувати шок від надзвичайно складного адміністрування ПДВ, законопроєкт пропонує для ФОПів подовжений звітний період (3 місяці замість 1) та символічний штраф в 1 гривню за перші п'ять помилок протягом першого року дії норми. Офіційна дата запуску механізму в законопроєкті — 1 січня 2027 року.
Кінець дешевим посилкам та «вічний» військовий збір
Остання частина документа цементує фіскальний тиск. Військовий збір, який був тимчасовим заходом, пропонується закріпити назавжди для фінансування оборони та повоєнної відбудови. Ставка для фізосіб залишиться на рівні 5%. ФОПи 1, 2 та 4 груп продовжать щомісяця сплачувати 10% від мінімальної зарплати (зараз 864,7 грн), а ФОПи 3 групи — 1% від доходу.
Також скасовується пільга на безмитне ввезення міжнародних посилок вартістю до €150. Наразі відсутність 20% ПДВ та ~10% мита робить китайські маркетплейси (AliExpress, Temu) надзвичайно популярними, що обурює вітчизняний бізнес. Уряд аргументує цей крок боротьбою з контрабандою, коли великі партії товару дробляться на тисячі посилок. Обов'язок стягувати ПДВ покладуть безпосередньо на маркетплейси. Без податків можна буде отримати лише посилки від інших фізичних осіб (наприклад, родичів) вартістю до €45.
Блокування накладних та Національна стратегія доходів
Впровадження ПДВ для ФОПів є прямою імплементацією «Національної стратегії доходів до 2030 року», яка передбачає поступове знищення спрощеної системи оподаткування у її нинішньому вигляді. Головний страх підприємців перед ПДВ полягає не в самій ставці податку, а в системі автоматичного блокування податкових накладних (СМКОР). Хоча Податкова служба нещодавно відзвітувала, що у 2026 році рівень блокування нібито знизився до 0,1%, для малого бізнесу будь-яка зупинка реєстрації накладних означає заморожування обігових коштів, неможливість відшкодувати податковий кредит та необхідність наймати дорогих податкових юристів і бухгалтерів. Фактично, зобов'язання вести облік ПДВ повністю нівелює саму суть «спрощеної» системи для чверті мільйона мікропідприємств.
Автор:
Джерело:
Мінфін
Коментарі - 8