Європа готується до запуску цифрового євро: що це означає для українців в ЄС і в Україні

У жовтні 2023 року European Central Bank перейшов до підготовчої фази запуску цифрового євро — нової цифрової форми валюти ЄС, яка має співіснувати з готівкою та банківськими рахунками. Паралельно Європейська комісія представила законодавчий проєкт для впровадження цифрового євро.

Навколо впровадження цифрового євро швидко розгорнулася палка дискусія з диаметрально протилежними оцінками — від технологічного прориву для платежів до інструменту можливого фінансового контролю.

Пояснити це просто, адже йдеться не лише про нову платіжну технологію, а про зміну правил використання грошей у цифровій економіці. Для українців, які працюють або отримують доходи в країнах ЄС, це практичне питання: як працюватимуть платежі, зберігання коштів і доступ до власних грошей.

Розглянемо, як саме може працювати цифровий євро і що це означатиме для користувачів на практиці.

Що таке цифровий євро і як він працює

Цифровий євро — це цифрова форма публічних грошей, тобто ще одна форма євро поряд із готівкою та коштами на банківських рахунках.

Ключова відмінність від коштів на звичайному банківському рахунку полягає в тому, що цифровий євро є зобов’язанням центрального, а не комерційного банку. Водночас доступ до нього надаватиметься через банки та платіжні установи.

У ЄС також обговорюють технічну модель використання цифрового євро — поєднання онлайн- та офлайн-платежів. Офлайн-режим розглядається, як спосіб наблизити рівень приватності до готівкових розрахунків.

У документах ЄС цифровий євро визначається, як законний платіжний засіб, що співіснує з готівкою і використовується для роздрібних платежів.

На практиці цифровий євро не подається, як окремий фінансовий «продукт». Для користувача це означає появу опції «Digital euro» у банківському застосунку або цифровому гаманці, з якою можна здійснювати платежі та перекази. У документах ЄС зазначається, що базові операції для фізичних осіб мають бути без прямих комісій.

Доступ до цифрового євро не має бути прив’язаний до відкриття повноцінного банківського рахунку.

У моделі цифрового євро також передбачаються можливі ліміти на зберігання коштів у цифровому гаманці. Це буде зроблено для того, щоб уникнути масового відтоку депозитів із банків. Для цього передбачені механізми автоматичного перерозподілу коштів між цифровим гаманцем і звичайним рахунком.

На практиці це виглядатиме так: українка у Франції отримує 2 200 євро заробітної плати. За умови ліміту зберігання цифрового євро на рівні 3 000 євро, частина коштів може залишатися у цифровому гаманці для щоденних платежів, а решта — на звичайному банківському рахунку. Якщо ж надходить разовий платіж у 5 000 євро, система автоматично перерахує суму, що перевищує ліміт, на банківський рахунок — без блокувань і додаткових дій з боку користувача.

У документах ЄС підкреслюється баланс між фінансовим моніторингом і приватністю: для онлайн-платежів застосовуються звичні правила нагляду, тоді як офлайн-режим має забезпечити рівень приватності, наближений до готівкових розрахунків.

Проєкт регламенту також відмежовує цифровий євро від концепції «програмованих грошей»: жоден зовнішній суб'єкт не може визначати, на що користувач має право витрачати свої кошти.

Доступ до цифрового євро буде найпростішим для резидентів єврозони, тоді як для країн поза єврозоною, включно з Україною, він залежатиме від міждержавних і технічних домовленостей.

Чи скасують готівку та чи з’являться ліміти: що насправді закладено в документах

Побоювання про «скасування готівки» виникають щоразу, коли йдеться про цифровий євро, однак законодавчі пропозиції ЄС описують іншу модель. У проєкті регламенту прямо передбачено співіснування цифрового євро та готівки, а не заміну одного іншим. Паралельно Європейська комісія подала окрему пропозицію щодо збереження статусу євробанкнот і монет, як законного платіжного засобу. Таким чином, цифровий євро задуманий, як нова форма публічних грошей, а не як механізм витіснення банкнот.

Водночас у документах передбачена інша важлива норма — можливі обмеження на обсяг цифрового євро, який людина може зберігати у цифровому гаманці (holding limits). Йдеться не про ліміти на витрачання чи зняття готівки, а саме про межу зберігання цифрових грошей центрального банку. Логіка полягає в тому, що масове переведення депозитів із банків у цифрові гроші центрального банку може послабити ресурсну базу фінустанов і вплинути на кредитування економіки.

У публічних обговореннях часто згадується орієнтир «декілька тисяч євро», однак це не встановлений ліміт. Йдеться лише про сценарії, які ще мають пройти політичне погодження. Остаточний розмір таких обмежень залежатиме від рішень законодавців.

Важливо, що потенційні ліміти не повинні «ламати» платежі. У моделі цифрового євро передбачені автоматичні механізми перерозподілу коштів між цифровим гаманцем і звичайним рахунком. Якщо платіж перевищує залишок у гаманці, система може дофінансувати його зі звичайного рахунку. Якщо надходження перевищує ліміт, надлишок автоматично переказується на банківський рахунок.

Для людини, яка живе і працює в єврозоні, цифровий євро, радше, нагадує електронний аналог готівки для повсякденних платежів, а не інструмент для зберігання заощаджень. Великі суми й надалі залишатимуться на звичайних рахунках або в інших фінансових інструментах.

Тут часто виникає плутанина. Обмеження готівкових розрахунків у частині країн ЄС існують давно і встановлюються національним законодавством із мотивів протидії відмиванню коштів. Це не має прямого зв’язку з цифровим євро: у законодавчому пакеті немає норм, які запроваджували б нові ліміти на зняття банкнот.

Отже, виходячи з чинних документів, цифровий євро не скасовує готівку і не запроваджує нових заборон на її використання. Йдеться про нову форму публічних грошей із запобіжниками для збереження стабільності банківської системи.

Чи зможуть заморозити цифровий гаманець

Страх заморожування рахунків став одним із головних аргументів у критиці цифрового євро. У публічній дискусії це подається, як нова загроза, пов’язана саме з цифровою формою грошей.

Насправді можливість блокування коштів у ЄС існує вже сьогодні. Банки можуть призупиняти операції або тимчасово блокувати рахунки в межах законодавства з протидії відмиванню коштів, санкційних режимів або судових рішень. Тому, якщо рахунок може бути заблокований за цими правилами сьогодні, те саме може статися і з цифровим євро. Якщо таких підстав немає, сама форма грошей нічого не змінює.

Водночас цифровий євро передбачає централізованіший облік, як гроші центрального банку. Саме ця технічна централізація і створює відчуття більшого контролю. На відміну від готівки, цифрові гроші завжди залишають технічний слід, і саме це часто стає джерелом побоювань.

Про «тотальний контроль»

Найбільший страх противників запровадження цифрового євро — перехід до «тотального фінансового контролю». У публічній уяві це виглядає, як система, у якій держава може відстежувати кожен платіж у режимі реального часу. Значна частина таких уявлень формується під впливом прикладів із інших юрисдикцій і не повністю відповідає європейській правовій логіці.

Часто ці страхи асоціюють із моделлю цифрового юаня, яка розвивається в умовах централізованої системи з широкими повноваженнями держави щодо контролю за фінансовими потоками. Підхід Європейського Союзу до цифрового євро формується в іншому інституційному середовищі — на незалежності центрального банку, розподілі ролей між регуляторами і фінансовими посередниками, та правилах захисту персональних даних.

Цифровий євро підпадає під дію Загального регламенту про захист даних (GDPR). Це означає, що сам факт використання цифрового євро не надає державним органам автоматичного доступу до фінансових транзакцій користувача.

European Central Bank також наголошує, що цифровий євро не задуманий, як інструмент повної фінансової прозорості для держави, і що його роль не полягає у відстеженні індивідуальних платежів.

Але тут потрібно враховувати ще й те, що фінансова система ЄС і без цифрового євро рухається в напрямку посилення фінансового моніторингу. Наприклад, новий пакет AML-правил запроваджує загальноєвропейський ліміт у 10 000 євро на готівкові платежі, з можливістю для держав встановлювати нижчі пороги. Ці обмеження не пов’язані з цифровим євро і діють незалежно від нього.

Але доступ державних органів до фінансових даних обмежується правилами захисту персональних даних, зокрема, GDPR.

На практиці це означає, що використання цифрового євро саме по собі не призводить до автоматичного блокування гаманця. Якщо банк або платіжний провайдер виявляє підозрілу операцію, механізм реагування буде таким самим, як і сьогодні для звичайного банківського рахунку.

Отже, цифровий євро не створює нового механізму довільного заморожування коштів і не розширює перелік підстав для блокування рахунків. Водночас цифрова форма грошей робить фінансову інфраструктуру прозорішою, з технічного погляду, що і створює відчуття посиленого контролю.

Чи зникнуть звичайні банки і що зміниться для клієнтів

Ще одне поширене побоювання (тут, звичайно, панікують передусім фінансисти) полягає в тому, що прямий доступ громадян до грошей центрального банку зробить комерційні банки непотрібними. Однак регуляторні документи ЄС описують інший сценарій.

Модель цифрового євро зберігає дворівневу банківську систему. Центральний банк випускає цифровий євро, але доступ до нього надають банки та платіжні установи, які залишаються основною точкою взаємодії з клієнтами.

Цифровий євро не замінює класичні банківські функції. Він призначений для платежів, а не для кредитування, інвестування чи зберігання заощаджень.

Хоча цифровий євро може частково змінити баланс у банківській системі. Якщо частина коштів перейде у форму цифрових грошей центрального банку, це зменшить депозитну базу банків. Саме тому передбачаються можливі ліміти зберігання цифрового євро.

На практиці це означає зміну ролі банків, а не їх зникнення. Наприклад, українець, який працює в Іспанії, може використовувати цифровий євро для щоденних витрат, але для іпотеки, бізнес-рахунку або інвестування й надалі звертатиметься до банку.

Регламент також передбачає, що банки і платіжні установи забезпечуватимуть базовий доступ до цифрового євро через свої застосунки та сервіси.

Для українців у ЄС це означає, що цифровий євро не змінить базові фінансові відносини з банками. Зарплати, кредити і депозити залишаться в банківській системі, а цифровий євро стане ще одним інструментом для щоденних платежів.

Що це означає для українців у ЄС і в Україні

Для українців цифровий євро — це не абстрактна монетарна дискусія, а питання повсякденної фінансової практики: роботи в ЄС, соціальних виплат, бізнесу та регулярних переказів коштів до України. Саме для цієї групи важливо розуміти, де цифровий євро може стати реальним інструментом, а де він залишатиметься лише елементом майбутньої інфраструктури.

Для українців, які проживають і працюють у країнах Єврозони, цифровий євро потенційно стане ще одним платіжним інструментом поряд із готівкою та банківськими рахунками. Заробітна плата, як і раніше, надходитиме на звичайний рахунок, тоді як цифровий євро використовуватиметься переважно для щоденних витрат — оплат у магазинах, дрібних переказів і розрахунків між фізичними особами. Така логіка відповідає позиції European Central Bank, який розглядає цифровий євро, як платіжний засіб, а не інструмент накопичення.

На практиці це може виглядати так: українець у Німеччині отримує зарплату на банківський рахунок, а цифровий євро використовує для повсякденних витрат. Оренда житла, комунальні платежі або інші регулярні великі суми й надалі оплачуються зі звичайного рахунку, що пояснює, чому цифровий євро з можливими лімітами не розглядається, як інструмент зберігання заощаджень.

Інший поширений сценарій — переказ коштів родині в Україну. Навіть за наявності цифрового євро такі транскордонні перекази за межі єврозони й надалі здійснюватимуться через банківську або платіжну інфраструктуру, оскільки цифровий євро не створює автоматичного каналу для міжнародних платежів поза ЄС.

Окремо варто зупинитися на питанні соціальних виплат. У публічних дискусіях часто припускають, що цифровий євро дозволить зробити такі виплати цільовими або обмеженими у використанні. Водночас проєкт регламенту про цифровий євро прямо відмежовує умовні платежі від програмованих грошей і не передбачає механізмів, за яких держава могла б визначати, на що саме людина має право витрачати отримані кошти. Отже, навіть у разі використання цифрового євро, правовий режим соціальних виплат має залишатися нейтральним, як і для звичайних безготівкових коштів.

Для українців, які проживають у країнах ЄС поза єврозоною, ситуація є менш однозначною. У Польщі чи Чехії доступ до цифрового євро залежатиме від того, чи підключаться ці країни до відповідної інфраструктури на основі домовленостей з ЄЦБ. Така можливість передбачена регуляторною логікою, але вона не є автоматичною. Отже, для цієї групи українців цифровий євро не стане універсальним інструментом відразу після запуску.

Ще віддаленішою є перспектива для українців, які перебувають в Україні. У чинній моделі ЄС Україна розглядається, як третя країна, а це означає, що доступ до цифрового євро можливий лише за умови міждержавних угод і технічної інтеграції на рівні центральних банків. У найближчій перспективі цифровий євро не замінить ані карткові рахунки в українських банках, ані міжнародні платіжні системи для переказів коштів із ЄС.

У результаті для українців цифровий євро означає не зміну правил гри, а появу додаткового платіжного інструменту в межах уже знайомої фінансової системи.

Чи потрібно готуватися до впровадження цифрового євро вже зараз

Попри активну дискусію навколо цифрового євро, для більшості людей наразі нічого не змінюється. Проєкт перебуває на підготовчій стадії, а остаточні правила доступу та використання ще не визначені.

European Central Bank наголошує, що цифровий євро не замінює готівку або банківські рахунки, і не потребує від громадян жодних негайних дій.

Для українців у єврозоні цифровий євро варто розглядати, як можливе доповнення до наявної фінансової інфраструктури, насамперед для повсякденних платежів.

Для українців поза єврозоною або в Україні доступ до цифрового євро залежатиме від міждержавних домовленостей, тому найближчим часом він навряд чи стане масовим інструментом.

Єдине, що має сенс уже зараз, — стежити за тим, як саме ЄС визначатиме правила використання цифрового євро.

Автор:

Анастасія Мостова