Кожного разу, коли українське суспільство здригається від чергової трагедії, запускається один і той самий передбачуваний сценарій. Ще не встигає осісти пил, ще не завершені первинні слідчі дії, а на інформаційну арену вже виходять політики всіх мастей. Замість того, щоб ініціювати глибокий аналіз провалів у системі безпеки, вони пропонують найпростіше, найгучніше і, як правило, найбільш безглузде рішення, розмірковує журналіст «Мінфіну» Ярослав Голобородько.
27 лютого 2026, 10:30
Від Telegram до готівки: що нам запропонують заборонити наступне
Нещодавні події вкотре стали каталізатором для розмов про те, що нам терміново потрібно щось заборонити. Під прицілом політичного хайпу вкотре опинився месенджер Telegram. Це сталось після теракту у Львові. Політики вважають, що месенджер винен у тому, що за його допомогою була завербована виконавиця злочину.
Паралельно з ідеєю заборони Telegram у владних кабінетах народилася абсолютно абсурдна ідея — створити власний, «державний» месенджер. Але якщо відкинути емоції, якими так вміло маніпулюють популісти, і подивитися на ситуацію крізь призму холодного розуму, стає очевидним: дехто просто намагається заробити дешеві політичні дивіденди на крові та страху, маскуючи власну некомпетентність бурхливою імітацією діяльності.
Логіка кам'яного віку
Віра в те, що заборони здатні розв'язувати складні проблеми сучасності — це своєрідне добровільне повернення суспільства до кам'яного віку. Давайте будемо відвертими перед самими собою: чи дійсно хтось при здоровому глузді вірить, що після гіпотетичного натискання кнопки «заблокувати Telegram» злочинці, терористи та російські агенти раптом розведуть руками, скажуть «ну, не вийшло» і припинять свою діяльність? Звісно ж, ні. Вони просто перейдуть на електронну пошту, інші соціальні мережі, форуми в даркнеті чи десятки доступних альтернативних месенджерів. Інструментів зв'язку в сучасному світі — безліч.
Якщо керуватися такою прямолінійною і безглуздою логікою, яку нам нав'язують політики, то нам час іти до кінця у своєму прагненні все заборонити. Давайте заборонимо готівкові гроші, адже саме їх найчастіше використовують корупціонери для передачі хабарів та фінансування тіньових схем. Оголосимо поза законом усі смартфони та мобільний зв'язок, бо саме завдяки цим технологіям злочинці координують свої дії та вербують виконавців. Зрештою, давайте заборонимо автомобілі — адже на них так зручно тікати з місця злочину.
Звучить як повне безглуздя, чи не так? Але саме цю логіку нам намагаються продати під виглядом турботи про національну безпеку. Справжня проблема полягає не в існуванні технологій, а в здатності та вмінні держави з цими технологіями працювати. Якщо в сучасних реаліях правоохоронні органи не здатні якісно, оперативно та технологічно виконувати свою роботу, то найпростіший шлях — це просто заборонити інструмент. Але це є прямим розписом у власній некомпетентності. Світ змінився назавжди, і поліції потрібно еволюціонувати, вчитися працювати з великими даними, алгоритмами та новими протоколами зв'язку, а не намагатися заблокувати невідворотний технологічний прогрес.
«Великий Брат» у смартфоні: утопія державного месенджера
Окрема, не менш яскрава сторінка цього театру політичного абсурду — ініціатива створення вітчизняного месенджера на базі державного застосунку. Ідея того, що держава люб'язно витратить кошти платників податків, розробить платформу для нашого з вами спілкування і при цьому не зазиратиме у наші приватні розмови — виглядає не просто наївно, а відверто антиутопічно.
Я особисто категорично не хочу, щоб держава чи будь-який чиновник мали бодай теоретичну можливість читати мою переписку, аналізувати мої контакти чи відстежувати мої інтереси. І я впевнений, що таку думку поділяє переважна більшість українців. Право на приватність — це не примха, це базова демократична цінність. Змішувати надання державних послуг із контролем за особистим спілкуванням громадян — це крок у бік тоталітарних практик, від яких ми так відчайдушно намагаємося відірватися.
Парадокс Telegram
Тепер щодо самого Telegram, навколо якого ламається стільки списів. Я не є його палким прихильником чи адвокатом. Я використовую цю платформу виключно для швидкого, зручного та оперативного отримання новинної інформації. І мільйони українців роблять те саме. Важливо визнати очевидний факт: попри всі скандали, ця платформа ніколи не блокувала проукраїнську позицію, не видаляла масово канали наших військових та волонтерів, на відміну від деяких західних соцмереж з їхніми дивними алгоритмами цензури.
Так, ніхто не заперечує: месенджер має російське коріння. Але давайте дивитися на факти. Його засновник Павло Дуров давно покинув Росію, відмовився співпрацювати з їхніми спецслужбами щодо видачі ключів шифрування, і зараз проти нього в РФ відкриті кримінальні справи. Остання новина — в Росії таки повністю заборонять Telegram. А ми теж?
Цифрова гігієна: де шукати справжню приватність
Однак, свобода інтернету вимагає відповідальності від самого користувача. У всьому потрібен здоровий глузд та елементарна цифрова гігієна. Telegram — це зручний інструмент для читання публічних каналів, швидкого скролінгу новин. Але його не варто використовувати для приватного спілкування, обговорення бізнесу, координації важливих дій чи передачі конфіденційної інформації. Архітектура Telegram така, що за замовчуванням ваші чати зберігаються на серверах компанії.
Для чутливих даних існують зовсім інші інструменти. Сучасний світ пропонує надійні альтернативи, які створювалися математиками та криптографами саме з акцентом на тотальну конфіденційність:
- Signal. Це визнаний золотий стандарт безпечного зв'язку у світі кібербезпеки. Його використовують політики, журналісти-розслідувачі та військові. Signal має відкритий вихідний код, який може перевірити будь-який аудитор. Він пропонує надійне наскрізне шифрування абсолютно всіх повідомлень, дзвінків та файлів за замовчуванням. Ключі від вашої переписки знаходяться тільки на вашому пристрої і на пристрої вашого співрозмовника. Навіть самі розробники Signal не можуть прочитати ваші повідомлення.
- Session. Це месенджер, що виводить поняття анонімності на абсолютно новий рівень. На відміну від більшості додатків, він взагалі не вимагає номера телефону для реєстрації — ви отримуєте лише унікальний ідентифікатор. Session направляє ваші повідомлення через децентралізовану мережу серверів (схожу на принцип роботи браузера Tor). Це дозволяє надійно приховати вашу IP-адресу та метадані від будь-якого стороннього ока. Його неможливо заблокувати централізовано.
- Bitchat. Це приклад інноваційного децентралізованого протоколу обміну повідомленнями, який працює без інтернету через мережу Bluetooth. Його принцип роботи називають «від користувача до користувача». Він забезпечує максимальний рівень приватності, дозволяючи людям спілкуватися напряму, без прив'язки до єдиних централізованих серверів. Немає сервера — немає чого зламувати, і немає кому передавати дані за запитом спецслужб.
Втім, всі ці месенджери, за логікою політиків, потрібно заборонити.
Підсумовуючи, хочеться сказати одне: час припинити підіймати власні рейтинги на гучних заявах та темі заборон після кожної суспільної біди. Технології та цифрові інструменти самі по собі не є злом або добром — вони нейтральні. Злочинців потрібно шукати не в програмному коді додатків, а в реальному житті. І для цього потрібно не плодити нові заборони, а дати можливість професійним правоохоронцям ефективно, сучасно та системно виконувати свою роботу.
Автор:
Джерело:
Мінфін
Коментарі - 27