Україна взяла на себе низку зобов'язань у рамках нової програми розширеного фінансування (EFF) від Міжнародного валютного фонду загальним обсягом 8,1 мільярда доларів. Опублікований меморандум містить чіткий графік виконання попередніх заходів та структурних маяків на 2026 рік, які охоплюють податкову політику, банківський сектор, енергетику та державне управління. Про це повідомляє народний депутат Ярослав Железняк 27 лютого.
27 лютого 2026, 8:42
Україна погодила нову програму з МВФ на $8,1 млрд: які податки зростуть
► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Виконані попередні заходи
Для затвердження нової програми уряд України вже виконав три ключові умови:
- Ухвалено державний бюджет на 2026 рік, який відповідає параметрам програми МВФ.
- Видано постанову, яка забезпечує рівні умови для платників податку на додану вартість (ПДВ) під час участі в державних закупівлях.
- До парламенту подано законопроєкт зі змінами до Кодексу законів про працю, який оновлює поняття «трудових відносин» відповідно до міжнародних стандартів.
Фіскальна політика та митниця
Найбільший блок зобов'язань стосується збільшення надходжень до державного бюджету. До кінця березня 2026 року парламент має ухвалити комплексний пакет податкових заходів на 2026−2027 роки. Він передбачає запровадження податків для цифрових платформ, скасування пільги на імпортні посилки до 150 євро, встановлення постійної ставки військового збору на рівні 5%, а також скасування з 2027 року пільги з ПДВ для ФОПів, чий дохід перевищує оновлений ліміт (до 4 млн грн). У цей же термін має бути призначений постійний голова Державної митної служби.
До кінця червня уряд зобов'язаний подати до парламенту зміни до Податкового кодексу для узгодження правил трансфертного ціноутворення зі стандартами ОЕСР та імплементації європейських норм проти ухилення від сплати податків (ATAD). До кінця грудня планується розробити архітектуру централізованої бази даних, яка об'єднає інформацію податкової та митниці.
Банківський та фінансовий сектори
Програма передбачає постійну вимогу: держава більше не витрачатиме фінансові ресурси на докапіталізацію несистемних державних банків. Якщо такий банк порушить вимоги регулятора, його передадуть до Фонду гарантування вкладів для виведення з ринку.
Графік змін у фінансовому секторі включає:
- Лютий: впровадження рекомендацій для вдосконалення процесу відбору кандидатів до наглядових рад держбанків.
- Червень: затвердження оновленої стратегії управління державними банками. Документ має враховувати плани щодо їхньої приватизації та механізми поширення державних гарантій за вкладами на всі мажоритарні системні держбанки. Також має запрацювати система нагляду за ризиками, пов'язаними з критично важливими підрядниками на фінансовому ринку.
- Грудень: реформування Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Зміни до законодавства впровадять дворівневу структуру управління з наглядовою радою та чітким розподілом обов'язків.
Енергетика, антикорупція та держуправління
До кінця червня 2026 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) має випустити нові нормативні акти для запровадження ризик-орієнтованої перевірки декларацій. Пріоритетом стануть топпосадовці у сферах із найвищим корупційним ризиком.
До кінця липня уряд має опублікувати технічний аналіз витрат в енергетичному секторі (електроенергія, газ, тепло). Документ повинен містити фінансово стійкі сценарії поступового переходу до економічно обґрунтованих тарифів, передбачивши при цьому механізми захисту для вразливих категорій споживачів.
Крім того, до кінця грудня має завершитися процес призначення всіх членів ради Рахункової палати виключно з числа кандидатів, які пройшли попередню перевірку.
Автор:
Джерело:
Мінфін
Коментарі - 37