Фінмоніторинг по-новому: держава змінює алгоритм виявлення підозрілих трансакцій

►Читайте сторінку«Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини

Хронологія

У 2025 році ДПС, Держфінмоніторинг та БЕБ підписали тристоронній Меморандум про співпрацю. Тоді йшлося про посилення обміну інформацією, створення спільних робочих груп та координацію дій у боротьбі з фінансовими злочинами.
А вже з 2 лютого 2026 року ці напрацювання перейшли у практичну площину — через оновлений порядок фінансового моніторингу, який формалізує ризик-орієнтований підхід і розширює можливості міжвідомчої взаємодії.

Що дозволить обмін

Обмін інформацією між службами дозволить:

• швидше і точніше ідентифікувати підозрілі операції;
• підвищити ефективність розслідувань фінансових злочинів;
• зменшити кількість махінацій у податковій сфері;
• краще контролювати потоки коштів, пов’язані з економічною безпекою.

Тобто:

2025 рік — етап інституційного оформлення співпраці.
2026 рік — початок фактичної реалізації нових механізмів.

Що очікує на бізнес

Для бізнесу змінюється не лише риторика, а й інструменти контролю.

Що це може означати на практиці:

• Блокування ризикових операцій. Якщо банк зафіксує нетипові платежі (наприклад, різке зростання оборотів або складні транзитні схеми), інформація швидше потраплятиме до контролюючих органів.
• Увага до «дроблення бізнесу». Дані про пов’язаних ФОП, спільні IP-адреси, персонал, торгові точки можуть аналізуватися комплексно, а не окремо.
• Перевірка контрагентів. Операції з компаніями, які мають ознаки ризиковості (відсутність персоналу, активів, реальної діяльності), можуть стати підставою для додаткових питань.
• Нерезидентські операції. Платежі за кордон, особливо в юрисдикції з підвищеним ризиком, потраплятимуть під глибший аналіз.
• РРО, ПДВ, готівкові потоки. Нетипові співвідношення оборотів і податкового навантаження можуть стати тригером для міжвідомчої перевірки.

Автор:

Редактор стрічки новин Роман Мирончук

Пише на теми: Економіка, фінанси, банки, криптовалюти, інвестиції, технології