Чому Нацбанк відкладає друк банкнот у 2000 та 5000 гривень

► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Економіка вимагає нових номіналів

Востаннє український банкнотний ряд оновлювався у жовтні 2019 року, коли з'явилася купюра в 1000 гривень із портретом Володимира Вернадського. Попереднє оновлення відбулося ще у 2006 році із запуском 500-гривневої банкноти. Тоді це рішення пояснювали просто: якщо у 2006 році середню зарплату (близько 1000 грн) можна було видати двома максимальними купюрами, то до 2019 року для цього потрібно було щонайменше двадцять банкнот по 500 гривень.

Сьогодні економічна реальність змінилася ще більше. У грудні 2025 року середня зарплата в Україні сягнула 30 926 грн, що еквівалентно приблизно 31 банкноті найвищого номіналу. Для порівняння: купівельна спроможність максимальної купюри зараз найнижча за всю історію існування гривні з 1996 року. Якщо тоді 100 гривень дорівнювали приблизно 55 доларам США, то нинішня 1000 гривень — це лише близько 23 доларів.

Як наслідок, НБУ змушений адаптуватися. З початку 2023 року припинено друк нових банкнот по 200 грн, а з 2024-го — по 100 грн. У разі потреби Нацбанк використовує старі запаси, адже ці номінали стали незручними для щоденного використання.

Чи потрібні 5000 гривень просто зараз?

У листопаді 2025 року мережею поширилися чутки про введення банкноти у 5000 гривень із зображенням Пантелеймона Куліша. НБУ довелося офіційно спростовувати цю інформацію, пояснивши, що відео демонструвало лише рекламний зразок Банкнотно-монетного двору ще з 2008 року.

Фінансові аналітики вважають, що розширення номінального ряду не є питанням номер один на сьогодні, хоча уникнути цього в майбутньому не вдасться.

«З 2019 року ціни на всі товари зросли більше ніж удвічі, відповідно збільшилася грошова маса в обігу. Купюра у 1000 грн є зручною для інкасації, зберігання та розрахунків, спрощує розрахункові операції. Я не думаю, що введення в обіг купюри у 2000 грн матиме якусь значну користь. Введення купюри у 2000 грн — це приблизно 40 євро, особливо не змінить ситуацію. Логічніше вже вводити купюру у 5000 разом із 2000 грн, але я не вважаю цю проблему нагальною. Проте у найближчі роки це точно доведеться зробити», — пояснює віцепрезидент ICC Ukraine Дмитро Олексієнко.

Готівка б'є рекорди на тлі відключень світла

Хоча українці все частіше платять безготівково (понад 3,4 трлн грн за 9 місяців 2025 року), паперові гроші залишаються критично важливими через перебої з електроенергією та зв'язком.

За 2025 рік обсяг готівки зріс на 12,6% (на 103,9 млрд грн) і на 1 січня 2026 року досяг 926,3 млрд грн. Для порівняння, у 2019 році ця цифра становила лише 380 млрд грн. Нацбанк пояснює це відновленням економіки, зростанням виплат та звичкою громадян робити готівкові запаси через атаки на інфраструктуру.

Структура готівки станом на початок 2026 року:

• Загальний обсяг: 2,6 млрд банкнот (916,9 млрд грн) та 15,2 млрд монет (9,3 млрд грн).
• На одного українця припадає: 64 паперові банкноти та 193 монети.
• Популярність банкнот: Найбільше в обігу 500 грн (26%), найменше — 50 грн (4,6%).
• Домінування 1000 грн: Якщо у 2022 році на них припадало 14% загальної суми готівки, то зараз — понад 50%. Кількість «тисячок» за два роки подвоїлася.
• Зменшення інших номіналів: Кількість 200-гривневих купюр впала на 17,6%, а номінали 5 та 10 грн (паперові) скоротилися на 8% і 10% відповідно. Водночас несподівано зріс попит на 100 та 50 грн (на 4,5% та 6,3%) через зміну тарифної політики НБУ для покращення розмінності.

Щодо монет, то НБУ продовжує вилучати з обігу 10 копійок (з жовтня 2025 року вилучено 3,1 млн шт.), щоб зекономити на їхньому обслуговуванні. Натомість популярність монет по 5 і 10 гривень зросла на 21% та 29% відповідно, оскільки вони витісняють паперові аналоги.

Страх перед нулями та амбіції Нацбанку

Головна причина відсутності нових банкнот криється не в макроекономіці, а в психології. Інфляція в Україні контрольована: за підсумками січня 2026 року вона склала 7,4% річних, а до 2028 року НБУ прогнозує її зниження до 5%.

Однак українці пам'ятають 90-ті з їхніми «купонокарбованцями». У світі також є свіжі приклади гіперінфляції: Венесуела, яка у 2018−2021 роках випускала банкноти по 100 і 200 тисяч боліварів, або Зімбабве, де у 2008 році друкували купюри в 100 трильйонів доларів (за 1 долар США просили 35 квадрильйонів). Цікаво, що в українській історії вже була банкнота у 2000 гривень — її друкували у Берліні за часів Гетьманату Павла Скоропадського у 1918−1920 роках (не враховуючи бофони ОУН на 2000 та 5000).

Зараз НБУ уникає зайвого психологічного тиску на населення. Інституція, що має довіру 51−52% громадян, сконцентрована на просуванні закону про перейменування копійок на «шаги». Схоже, очільник Нацбанку Андрій Пишний воліє увійти в історію як реформатор, що повернув історичну назву монетам, а не як голова, що додав нові нулі на банкнотах.

Офіційна ж позиція НБУ залишається стриманою: регулятор постійно моніторить економічні показники і поінформує громадськість, якщо рішення про нові номінали буде ухвалено.

Світовий тренд на відмову від великих купюр

Поки в Україні дискутують про необхідність введення купюр у 2000 чи 5000 гривень для зручності розрахунків, розвинені країни світу рухаються у зворотному напрямку. Яскравим прикладом є політика Європейського центрального банку (ЄЦБ), який з початку 2019 року повністю припинив випуск банкноти найвищого номіналу — 500 євро. Головною причиною такого рішення стала боротьба з тіньовою економікою, відмиванням грошей та фінансуванням тероризму. Фінансові регулятори ЄС дійшли висновку, що купюри великого номіналу надто полегшують нелегальне транспортування значних сум готівки. Сьогодні у Європі роблять ставку виключно на цифрові платежі як інструмент прозорості фінансової системи.

Автор:

Редактор стрічки новин, журналіст Ярослав Голобородько

Пише на теми: Макроекономіка. Фінанси. Інвестиції. Фондові та валютні ринки. Крипто. Telegram: @goloborodko_ua