Криптоекосистема Ірану продемонструвала вибухове зростання, досягнувши $7,78 млрд у 2025 році. Цифрові активи стали для країни одночасно інструментом виживання для громадян, засобом протесту та головним фінансовим механізмом для підсанкційної еліти. Про це йдеться у звіті Chainalysis.
Іранці масово виводять біткоїн у власні гаманці: крипторинок сягнув $7,8 млрд
► Читайте телеграмм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
КВІР бере крипторинок під контроль
Найбільш тривожним трендом стало домінування Корпусу вартових ісламської революції (КВІР). Аналіз блокчейн-транзакцій свідчить, що структури, пов'язані з КВІР, контролюють понад 50% усього крипторинку країни (станом на 4 квартал 2025 року).
Обсяг коштів на гаманцях, пов'язаних із КВІР, зріс з $2 млрд у 2024 році до понад $3 млрд у 2025-му.
Кошти використовуються для фінансування проксі-угруповань на Близькому Сході, закупівлі зброї та обходу міжнародних санкцій. Експерти наголошують, що ці цифри є лише «нижньою межею», оскільки багато підставних компаній ще не ідентифіковані.
Біткоїн як інструмент спротиву
На тлі падіння іранського ріала (який знецінився на 90% з 2018 року) та інфляції у 40−50%, звичайні іранці масово переходять на біткоїн. Під час масштабних протестів наприкінці 2025 — на початку 2026 року зафіксовано аномальний сплеск виведення коштів з бірж на особисті (некастодіальні) гаманці.
Це відбувається з декількох причин:
- Захист капіталу: Ріал став фактично неконвертованим щодо євро чи долара.
- Фінансова свобода: У моменти жорстких придушень протестів та відключення інтернету, біткоїн залишається єдиним активом, який влада не може конфіскувати чи заморозити.
- Підготовка до еміграції: Для багатьох іранців крипта — це «квиток на вихід» та можливість зберегти ліквідність у разі втечі з країни.

Читайте також: Іран: як «економіка спротиву» перетворилася на токсичний актив для всього світу
Блокчейн-барометр конфліктів
Дослідження показує пряму кореляцію між військовими діями та сплесками криптоактивності. Пікові значення транзакцій збігалися з:
- Ракетними ударами Ірану по Ізраїлю (жовтень 2024).
- Кібератаками на найбільшу біржу країни Nobitex та банк Sepah під час «12-денної війни» у червні 2025 року.

«Для іранців криптовалюта — це не просто спосіб обійти санкції, це спосіб вийти з системи, що руйнується під тиском відчайдушного режиму», — зазначають аналітики Chainalysis.
Іранський кейс доводить, що в авторитарних державах криптовалюта виконує подвійну роль: вона є «рятувальним колом» для населення та водночас потужним інструментом для фінансування тероризму з боку держави. Аналіз блокчейну стає ключовим інструментом для відстеження реального економічного стану країни, де офіційна статистика давно перестала бути правдивою.
Коментарі