Неочікувана перевага дозволяє Китаю виграти ШІ-перегони

У цій ситуації Китай отримує несподівану перевагу: те, що раніше вважалося його головною слабкістю — надлишкові виробничі потужності, — тепер працює на його користь.

Економічна модель Китаю десятиліттями стимулювала надмірні інвестиції та перевиробництво. Хоча це створює ринкові перекоси та низьку маржу, для розвитку ШІ це спрацювало як гігантська субсидія.

Електромобілі та дрони

Завдяки перевиробництву та низьким цінам, Китай створив найбільшу у світі базу електромобілів (EV). Понад 60% нових електрокарів у Китаї оснащені системами допомоги водію. Кожна така машина — це рухома платформа з сенсорами, що щомиті збирає реальні дані. Чим більше машин на дорогах (навіть якщо вони продані майже без прибутку), тим більше даних для навчання ШІ-пілотів отримує країна.

Китайські мегаполіси вже впровадили понад 45 індустріальних парків для дронів. Величезна конкуренція та субсидії обвалили ціни (лідер ринку DJI нещодавно знизив ціни на 20%). Як результат — масове впровадження:

• Сервіс доставки Meituan виконав понад 600 000 замовлень дронами.

• Дрони DJI обробляють уже третину всіх сільськогосподарських угідь Китаю.

Роботизація промисловості

Китай встановлює близько 280 000 промислових роботів щороку — це майже половина світового обсягу. 60% з них вироблені всередині країни. Масове розгортання дешевих роботів дозволяє ШІ навчатися фізичній взаємодії набагато швидше, ніж у лабораторних умовах США.

Китай випереджає приватний попит, будуючи інфраструктуру майбутнього «авансом». Стратегія передбачає перетворення автомобілів на вузли цифрової мережі через щільне покриття 5G, «розумні» дороги з камерами та хмарні платформи координації трафіку.

Ризики для США

Поки США зосереджені на створенні найкращих чат-ботів та найшвидших чипів, Китай створює апаратну базу та фізичне середовище, де ШІ стає частиною повсякденного життя. Американські політики ризикують програти не в технічних бенчмарках, а в реальному впровадженні ШІ в економіку, машини та інфраструктуру.