Онлайн-шахрайство: нові найнебезпечніші схеми

1. Шахрайство з інвестиціями, «злодії-брокери»

Такі схеми передбачають «гру в довгу», і в цій грі майбутня жертва шахрайства переконана, що інвестує в легальні акції чи криптовалюту. Такі схеми передбачають створення цілком професійних вебплатформ, що імітують реальних брокерів зі справжніми котируваннями цін з бірж. Клієнт бачить «прибуток» у фіктивному кабінеті й продовжує вносити кошти. Психологічний тиск починається лише при спробі виводу коштів: шахраї тиснуть на клієнта, вимагаючи сплатити «комісію» за верифікацію. У таких схемах громадянин до останнього моменту не відчуває небезпеки й в підсумку втрачає всі вкладені кошти.

2. Шахрайство за допомогою ШІ-інструментів

Насамперед це голосові та deepfake-атаки, де клонується голос близької людини чи, наприклад, відеодзвінки з «маскою» знайомого (рідного) обличчя. До того ж автоматизовані чат-боти говорять «мовою клієнта» з високим ступенем персоналізації. Найбільшу небезпеку становлять короткі голосові повідомлення в месенджерах з проханням про позику «до вечора».

3. Шахрайські кол-центри

Це масштабні організації зі своїми професійними стандартами роботи, з наявними HR-структурами, навчальними програмами та KPI. Десятки операторів працюють за чіткими скриптами, наприклад, представляючись «службою безпеки» того чи іншого банку до «інвестиційних консультантів». Такі кол-центри перетворюють злочин на професійну індустрію психологічного насильства.

Додатково фіксується значне поширення схеми «квішингу» (підробка QR-кодів) та «фальшивих представників банків», що особисто приходять за готівкою.

«Наразі кол-центри досить поширене в Україні явище. Дуже часто на „гачок“ таких „роботодавців“ потрапляє молодь (переважно студенти), яким потрібна робота, які мріють про кар'єрне зростання. Власне їх обіцяють і кар'єрне зростання, і стабільну роботу, запрошують на співбесіду, змушують підписати угоду про нерозголошення та фактично беруть в „лабети“ шахрайської контори. Складність полягає в тому, що жертвами тут стають не лише „об'єкти шахрайства“, а й самі „співробітники“, які змушені працювати на злодіїв», — пояснила Анна Довгальська.