Законопроєкт про перейменування української копійки на «шаг» застряг у процедурному болоті. До другого читання депутати подали рекордні 602 правки, з яких профільний комітет зміг врахувати лише три (плюс дві редакційні). Через це голосування відклали щонайменше до 13 січня. Про це пише Ліга.
Депутат заспамив законопроєкт про перейменування української копійки на «шаг»
► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Творчість одного автора
Згідно з пояснювальною запискою, абсолютну більшість «спам-правок» подав один народний обранець — Олександр Юрченко. Його пропозиції стосувалися альтернативних назв для розмінної монети.
Замість історичного «шага», депутат пропонував десятки екзотичних та абсурдних варіантів:
- Європейські та світові: «цент», «пенні», «пенс», «шилінг», «пфеніг», «сантим», «чентезимо», «ере».
- Східні: «вон», «куруш», «сен».
- Історичні та архаїчні: «златник», «срібник», «талер», «дукат», «гульден», «шеляг», «орта».
- Оригінальні: «ярмак», «півгривня», «крок», «шостак», «трояк» або просто «монета».
Математика абсурду
Окрім назв, «законодавчий спам» торкнувся термінів та математики:
- Курс обміну: Замість логічного обміну 1 копійка = 1 шаг, пропонувалося встановити курси від 1:2 до 1:100.
- Терміни: Сотні правок пропонували різні варіанти набрання чинності законом — від 2,5 до 36 місяців (з кроком у пів місяця) або через 1−100 днів після скасування воєнного стану.
Що ухвалив комітет
З-поміж сотень пропозицій комітет підтримав одну суттєву зміну — зміну назви самого закону. Депутати вирішили прибрати з заголовка слово «відрадянщина». Тепер документ матиме нейтральну назву: «Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення назви розмінної монети України у відповідність із національною грошовою традицією».
Через необхідність розгляду усіх цих правок, Верховна Рада не встигла проголосувати за законопроєкт у грудні.
Коментарі - 2