Як уникають податків у ЄС та в Україні: хто насправді найбільший оптимізатор

Чи не вперше Європа, рахуючи tax gap:

• зробила два окремі технічні звіти, що оцінюють як втрати податку на додану вартість (ПДВ), так і недоплати податку на прибуток (ПнП);
• відокремила податкові розриви, що виникають через недотримання законодавства платниками податків (compliance gap), та податкові розриви, що є наслідком недоліків податкової політики (policy gap), таких як неефективні пільги чи преференції.

Де живуть найсумлінніші платники податків

ПДВ

Загальний ПДВ‑євророзрив оцінено у 9,5% від загальної суми податкових зобов’язань, що становить 128 млрд євро. Водночас в Україні величина розриву в дотриманні ПДВ сягнула, увага, 8,3% на суму 62,3 млрд грн. Тобто українські платники ПДВ є більш дисциплінованими та відповідальними, ніж європейські.

При цьому ПДВ для ЄС є менш важливим джерелом наповнення бюджету, ніж для України. У 2024 році надходження від ПДВ для держав‑членів ЄС становили 7,1% ВВП та 15% від загальних податкових надходжень, тоді як в Україні вага ПДВ в економіці сягала 11,6% ВВП, а в податкових надходженнях — 33%.

Найменші розриви у ЄС спостерігалися в:

• Австрії (1%);
• Фінляндії (3%);
• на Кіпрі (3%).

Найбільші розриви — у Румунії (30%; ось кому потрібні СМКОР та блокування накладних) та на Мальті (24%).

Цікаво, що зусилля зі скорочення VAT tax gap можуть дати відчутний ефект у досить стислі строки. Наприклад, Хорватії та Словенії за рік вдалося знизити розрив відповідно на 4 та 3,5 відсоткового пункта (далі — в.п.). Але загалом ситуація в ЄС погіршується: розрив збільшився у 17 з 27 держав‑членів ЄС, зокрема найбільше в Ірландії (+6 в.п.), Естонії (+5 в.п.), Угорщині та Польщі (по +5 в.п.).

Податок на прибуток

Єврокомісією нещодавно розроблено новий макроекономічний підхід до оцінки розривів податку на прибуток підприємств. Згідно з цим підходом, середній CIT gap у 23 державах‑членах ЄС становить 10,9% від зібраного за рік податку, що відповідає втратам 38 млрд євро доходів бюджету.

На жаль, для України поки немає аналогічних розрахунків (ми над цим працюємо), але загальні річні втрати ПнП за найбільшими схемами уникнення (BEPS, контрафакт, дроблення, купівля «первинки» тощо) можна (досить приблизно) оцінити в 30 млрд грн, або ті самі 10−12%. Інакше кажучи, українські платники податків і тут не дуже сильно відрізняються від європейців у своєму бажанні сплачувати податки.

Найвідповідальнішими в ЄС є:

• Данія, Нідерланди та Фінляндія (розрив нижчий за 3%);
• Швеція (3,5%);
• Австрія (4,2%);
• Естонія (5%).

Титул європейського чемпіона з ухиляння отримали Словаччина та, як і з ПДВ, Румунія, які мають розрив у податку на прибуток 20% та 35% відповідно.

До чого весь цей longread? Це пряма відповідь на агресивну політику фіскального блока уряду та парламенту, які щиро вважають українців нацією порушників, а бізнес, зокрема спрощену систему оподаткування, — хронічними ухилянтами від сплати податків.

Автор:

Старший аналітик із податкових питань Інституту соціально-економічної трансформації Черкашин В'ячеслав