Як уряд маскує свої бажання під «вимоги МВФ»

Цей прийом давно використовується в українській політиці, але нинішня ситуація демонструє іншу реальність. На відміну від попередніх десятиліть, місія МВФ та офіс Фонду в Києві активно працюють із бізнес-асоціаціями, проводять консультації, збирають дані, аналізують бар'єри та проблеми.

Саме тому чітко видно: багато ініціатив, які в публічній площині подаються як «вимоги МВФ», де-факто є пропозиціями Міністерства фінансів, а не позицією Фонду.

Роль МВФ полягає у визначенні фіскальних ризиків — дефіциту бюджету, нестачі доходів, неефективності адміністрування. Але МВФ ніколи не визначає конкретних податкових інструментів, якими уряд має закривати ці ризики.

Яким саме шляхом збалансовувати бюджет — рішення української влади. Тому приписування МВФ непопулярних заходів, таких як підвищення податків для ФОПів, є некоректною інтерпретацією. Фонд вказує на проблему, а спосіб її вирішення пропонує уряд. І часто цей спосіб є найпростішим.

Економічна роль ФОПів

В першу чергу — це інструмент самозайнятості. ФОП — це основна форма зайнятості для мільйонів людей. Він знижує навантаження на державні соціальні видатки та забезпечує мобільність українського ринку праці.

Друге — фундамент мікроекономіки громад. У малих містах та селищах ФОПи формують ядро локальної економіки: торгівля, майстерні, послуги, громадське харчування.

Третє — опора цифрової економіки. IT, маркетинг, дизайн, розробка — значна частина експортоорієнтованих сервісів працює у ФОП-моделі.

Четверте — антикризовий механізм. В умовах війни та криз ФОПи виконують роль «економічного амортизатора» — дозволяють людям швидко адаптуватися.

Структурні проблеми спрощеної системи

Оптимізаційні схеми: зарплатні ФОПи, поділ компаній на десятки ФОПів, використання спрощеної системи для великих операцій.

Нерівність у податковому навантаженні між ФОП і ТОВ. Це стимулює вибір організаційної форми не за бізнес-логікою, а через різницю у податковому навантаженні.

Відсутність адресного контролю. Замість роботи з порушниками, ініціюються масові зміни для всіх — що неефективно.

Нестача якісної аналітики та моделювання. Податкові рішення в Україні традиційно ухвалюють без оцінки впливу на ринок праці, рівень тінізації, поведінку платників, макроекономічні показники.

Позиція держави та політичні фактори

Рекомендація НБУ та ДПС щодо зарплатних ФОПів. Документ визначає: ФОП, який виконує ті самі функції, що штатний працівник, — це прихована зайнятість. Цю норму потрібно перевести у площину обов'язкового виконання.

Реакція парламенту. Низка народних депутатів публічно заявила про недоцільність різких змін оподаткування ФОПів у воєнний час.

Позиція податкового комітету. Голова Комітету з питань фінансів та податкової політики Данило Гетманцев наголосив: до завершення воєнного стану система оподаткування ФОПів змінюватися не буде.

Позиція бізнесу. Українська Рада Бізнесу закликала МВФ переглянути підхід і концентруватися на покращенні адміністрування, підсиленні аналітики, адресній боротьбі зі схемами.

Як розв'язати проблему

ФОПи є не фіскальною, а соціальною та економічною опорою — особливо у воєнний час. Статистика 2021−2025 років демонструє гнучкість і швидку адаптацію мікробізнесу.

Основна проблема — не модель ФОП, а зловживання, які держава може вирішити адресно. Масові зміни, спрямовані на всіх ФОПів, несуть ризики тінізації та релокації бізнесу.

Політично та економічно радикальні зміни в оподаткуванні ФОПів малоймовірні найближчим часом. Фокус має зміститися з «масових рішень» до адресної роботи контролюючих органів, з використанням рекомендацій НБУ, ДПС та сучасних аналітичних інструментів.