Краплі від нежитю на 70% дорожчі та проблеми з вакцинами від грипу: звідки взявся дефіцит ліків

Як розповіла «Мінфіну» голова профільної асоціації «ФармРада» та власниця аптеки в Київській області Олена Пруднікова, дистриб'ютор зараз перекидає ліки на столицю та область з інших своїх складів у регіонах.

«Київ та область є найбільшим ринком збуту препаратів, тому йде їхнє пріоритетне забезпечення. Але може розпочатися ланцюгова реакція. На дистриб'юторських складах зберігався товар багатьох вітчизняних та іноземних виробників, закрити його нестачу в оперативному режимі складно. Тому на нас чекає дефіцит багатьох лікарських засобів. Першими постраждають аптеки у селах та райцентрах, але будуть проблеми і у великих містах, зокрема, у столиці», — зазначила Пруднікова.

За її словами, деякі постачальники на цьому тлі вже підвищують ціни.

Приліт на $100 млн та штраф від АМКУ на 2,4 млрд гривень

На офіційному сайті «Оптіма-Фарм» зазначено, що вона постачає товари до 14 тисяч аптек та лікувальних закладів у всій Україні.

За даними дослідницької компанії Proxima Research, за підсумками вересня 2025 року, «Оптіма-Фарм» посідала другу позицію в топ-5 найбільших дистриб'юторів, які постачають ліки до вітчизняних аптек. Її ринкова частка становить 40,8% (не на першому місці — компанія «БаДМ» із часткою 43,9%). Порівнюючи з минулим роком, частка «Оптіма-Фарм» на аптечному ринку трохи знизилася (у 2024 році — 42%), але однаково залишається значною.

Фактично, «БаДМ» та «Оптіма-Фарм» «ділять» ринок аптечних поставок на двох.

У портфелі компанії, станом на 2024 рік, було понад 16 тисяч медпрепаратів. «Оптіма-Фарм» не оприлюднює їх повний список, не виключено, що він змінився, але, за оцінками експертів фармринку, несуттєво.

Влітку цього року АМКУ оштрафував «Оптіма-Фарм» та «БаДМ» за погоджені дії щодо формування цін на медпрепарати на загальну суму 4,8 млрд гривень. І, хоча компанії оскаржили гігантський штраф у суді, буквально днями Антимонопольний комітет заявив, що ухвалив рішення не зупиняти дію свого попереднього рішення.

«Комітет довів, що протягом березня 2020 року — грудня 2023 року відповідачі практично одночасно встановлювали однакові та/або схожі ціни на лікарські засоби (зокрема, „Спазмалгон“, „Евказолін аква“ тощо) за відсутності об'єктивних причин на ринку для здійснення таких дій», — йдеться у повідомленні АМКУ.

У Комітеті пояснили, що вирішили не призупиняти дію свого рішення, щоб відповідачі «припинили порушення», а також — із метою стимулювати їх «не допускати порушень конкурентного законодавства у майбутньому».

Тобто, окрім збитків від прильоту по складу в Києві (йдеться про близько 100 млн доларів), на «Оптіма-Фарм» продовжує висіти й штраф від АМКУ на 2,4 млрд гривень.

Як це вплине на постачання медикаментів до українських аптек?

Чи загрожує Україні дефіцит ліків

Як каже Олена Пруднікова, дистриб'ютор зараз перекидає постачання лікарських препаратів зі своїх інших складів у різних регіонах країни (загалом їх понад 70).

«Київ та область забезпечуються стабільно, оскільки це найбільший сегмент вітчизняного аптечного ринку зі збуту. Тобто поки що жодної катастрофи не сталося, препарати в аптеках є і їх нестача оперативно поповнюється», — розповіла «Мінфіну» Пруднікова.

Але, за її словами, на ринку може початися «ланцюгова реакція».

«Зрозуміло, що одночасно запаси ліків на 100 млн доларів не поповнити. Можна змінювати логістику, але «дірки» у постачаннях однаково виникатимуть. Насамперед вони торкнуться аптек у селах та райцентрах, які традиційно дають найменші виторги.

Потім дефіцит може докотитися й до аптек у великих містах, зокрема, у Києві. Оскільки інші дистриб'ютори спробують закрити нестачу препаратів «Оптіма-Фарм» аналогічною продукцією, у них також можуть спостерігатися збої у постачанні", — каже Пруднікова.

За її словами, у разі нестачі препаратів, аптеки посилять умови їхньої реалізації, скажімо, віддаватимуть пріоритет продажу за рецептами лікарів (хоча зараз без рецепта в українських аптеках можна купити навіть рецептурні ліки, скажімо, антибіотики).

Голова «Агентства медичного маркетингу» Юрій Чортков пояснив «Мінфіну», що на українському ринку час від часу фіксуються випадки, коли дефіцит та збої у постачаннях були спровоковані проблемами з логістикою та дистриб'юцією загалом. Також він зазначає, що штраф «Оптіма-Фарм» та «БаДМ» від АМКУ «опосередковано вказує на ризики у ланцюжку розподілу ліків». Тобто ослаблення одного великого постачальника може спровокувати колапс на всьому ринку. «Це те, про що ми завжди говорили: два постачальники — це погано, краще мати трьох-чотирьох», — говорить Чортков.

При тому, за його словами, «реальний системний дефіцит ліків» через приліт по київському складу «Оптіма-Фарм» є «малоймовірним».

«Але можливі часткові збої, наприклад, затримки поставок, брак конкретних препаратів або тимчасові проблеми з їх доступністю», — вважає Чортков.

Які саме препарати ризикують опинитися в дефіцитному списку, йому складно назвати. «Можна припустити, що в зоні ризику знаходяться препарати „з низькою конкуренцією“ — за якими є всього 1−2 виробника або імпортера, а також медикаменти з вузьким логістичним ланцюжком», — говорить Чортков.

Як на практиці працює подібна «ризикова схема», українці вже змогли переконатися на прикладі вакцин від грипу. В Україні останніми роками їх було представлено лише дві — корейська «Джисі Флю», що постачається мережею «Подорожник», та «Ваксігрип Тетра» від компанії Sanofi.

Але цього сезону вакцини «закінчилися» буквально на початку сезону. У Sanofi пояснили, що проблема пов'язана з переходом виробництва з чотирьох на тривалентну форму вакцини за рекомендаціями ВООЗ. А в «Подорожнику» цього року не нарощували постачання, бо минулого сезону через низький попит були змушені утилізувати частину вакцин. При цьому, скажімо, у Європі у вільному доступі є інші вакцини від грипу, зокрема, Influvac, яким у багатьох європейських країнах українці можуть зробити щеплення прямо в аптеці (вакцина коштує близько 14 євро, щеплення роблять безкоштовно).

«Вакцини від грипу — товар сезонний, робити їх потрібно прямо зараз, до того, як почнеться епідемія, а не в її розпал, тому можна говорити про те, що нинішній сезон вакцинації у нас фактично провалений», — каже Пруднікова.

Що буде з цінами

Чи можуть на тлі нестачі препаратів піти вгору ціни на них? «Мінфін» вже писав, як влада фактично в ручному режимі знижувала ціни на ліки. Були обмежені націнки оптовиків та роздробу на цілий список ходових медикаментів, а вітчизняні виробники домовилися з МОЗ про зниження цін на свою продукцію до 30%.

Обмеження щодо націнок діють і зараз. Але ось із домовленостей із МОЗ, за словами Пруднікової, фармацевти почали поступово «виходити», підвищуючи цінники.

«Наприклад, „Фармазолін“ коштував 114 гривень, а зараз — 154, „Омепрозол“ подорожчав зі 110 до 145 гривень, „Нафтізін“ — з 28 до 47 гривень тощо. Фактично постачальники починають виходити із домовленостей з Міністерством охорони здоров'я про зниження цін на 30%, і повертати цінники на попередній рівень», — каже Пруднікова.

Обмеження оптових націнок на рівні 8%, за словами керівника однієї з фармкомпаній, не дозволить дистриб'юторам підвищити вартість препаратів, навіть якщо буде їхній дефіцит.

Водночас Чортков не виключає «точкового» підвищення цін на окремі препарати — насамперед найзатребуваніші й ті, що поставляються 1−2 фірмами.

Зазначимо, що, попри спроби влади тримати цінники, ліки все одно дорожчають. За даними компанії Proxima Research, за підсумками вересня 2025 року, реалізація ліків у натуральному вираженні скоротилася на 4,1% (до 101,7 млн упаковок). При цьому в грошовому вираженні обсяги, навпаки, зросли на 11% — до 18 млрд гривень, а в доларовому еквіваленті — на 10,8% — до 436,3 млн доларів. При цьому інфляційний індекс на аптечному ринку, порівнюючи з вереснем 2024 року, склав 10,4%.

Зараз фармацевтам ще простіше обґрунтувати зростання цін на ліки, оскільки йде зростання валютного курсу.

Автор:

Кореспондент Людмила Каплун

Пише на теми: Компанії та ринки