Глобальний борг досяг нового рекорду $338 трлн — IIF

► Читайте сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини

Основними драйверами збільшення стали зростання державних витрат на охорону здоров'я в умовах демографічних змін, військові витрати через геополітичну нестабільність та інвестиції в екологічні заходи, пов'язані зі зміною клімату та стихійними лихами.

Зростання боргового навантаження відбивається і підвищення ставок по довгострокових позиках на розвинених ринках. 2025 року спостерігається помітне подорожчання держоблігацій, що посилює боргове навантаження, особливо для розвинених країн.

На зростання глобального боргу істотно вплинули Китай, Франція, США, Німеччина, Великобританія та Японія.

Незважаючи на абсолютне зростання, ставлення глобального боргу до світового ВВП знизилося до 324% проти 335% у 2023 році. Приватний сектор показав скорочення заборгованості до 226% світового ВВП, тоді як держборг продовжує збільшуватися, наблизившись до 98% ВВП.

Послаблення курсу долара та пом'якшення монетарної політики найбільших центробанків також вплинули на ці показники.

Експерти IIF наголошують на ризиках, пов'язаних із залежністю держсектора від короткострокового фінансування. Країни стають більш уразливими до мінливих настроїв інвесторів та банків, збільшуються ризики пролонгації боргу під час рефінансування зобов'язань.

Додатково тиск на центральні банки зберігати низькі відсоткові ставки може посилювати боргове навантаження, як це спостерігалося у США на початку другого президентського терміну Дональда Трампа.

З урахуванням цих факторів експерти попереджають про збереження високого попиту на запозичення у країнах із розвиненою економікою, що робить глобальний борг ключовим фактором фінансової та економічної стабільності на найближчі роки.