23 вересня 2025, 19:15

Епоха Bretton Woods III: нові фінансові правила, активи і тренди для інвесторів

Світ переживає тектонічний зсув у геополітиці та економіці. У центрі цього зсуву — народження нового порядку, який все частіше називають Bretton Woods III — формування багатополярної торговельної архітектури та руйнування старих ланцюгів постачання. Для інвестора це не просто період турбулентності — це вікно можливостей, яке вимагає переосмислення підходів до управління капіталом. Про те, які тренди формуються на ринку зараз, розповів інвестиційний експерт Олександр Тугушев.

Ера Bretton Woods III і її фізичні активи

У концепції Bretton Woods III, який запропонував стратег Золтан Пошар, на перший план виходять активи з реальною, фізичною ціною. На відміну від епохи паперових резервів і домінування долара, новий світовий порядок дедалі більше покладається на товарне забезпечення валют та торговельних відносин. Китайський юань забезпечений золотом і нафтою, країна-агресор — зерном і газом, американський долар — довірою і геополітичним впливом. У цій моделі виграють довгостроково виграють не ті, хто друкує гроші, а ті, хто контролює ресурси.

З цього погляду, золото, мідь, літій, уран та інші фізичні активи стають хеджем від інфляції та фундаментом нового фінансового світу. Компанії, які володіють ключовими природними багатствами такі, як Rio Tinto, BHP або Cameco стають стратегічно значущими.

Ресурсні війни та контроль над рідкісними землями

Китай контролює до 85% світового виробництва рідкісноземельних елементів, необхідних для оборонної промисловості, електроніки, батарей та відновлюваної енергетики. Водночас навіть якщо врахувати світовий видобуток, то близько 90% обробки рідкісноземельних ресурсів зосереджено у КНР.

Без цієї сировини неможливо виробляти чіпи, а без чіпів — підтримувати роботу жодної сучасної технології: від смартфонів iPhone і супутників до електромобілів та вітрових турбін.

Домінування Китаю у видобутку рідкісноземельних елементів

Джерело: Mining.com

Захід намагається диверсифікуватися, інвестувати у видобуток і переробку рідкісноземельних металів поза Китаєм. Як приклад — MP Materials у США та Lynas в Австралії. Це боротьба не лише за технології, а й за автономію в критичних галузях.

Нова логістика

COVID-19, торгові війни та військові конфлікти зруйнували довіру між економіками та поставили під сумнів саму ідею глобальної торгівлі як безумовного блага. У результаті світ переходить до більш локалізованих ланцюгів постачання — концепцій friendshoring (виробництво у дружніх країнах) та nearshoring (наближення виробництва).

Виробництво повертається ближче до кінцевого споживача: від США і ЄС — до Мексики, Східної Європи, В'єтнаму. Логістика стає новим полем битви за ефективність, стійкість і незалежність.

Тут виграють компанії, що будують індустріальну інфраструктуру — від Prologis до GXO Logistics, а також ті, хто вміє грамотно розміщувати виробничі потужності у стратегічно вигідних регіонах.

Повернення протекціонізму та індустріальна політика

Серйозним наслідком деглобалізації стало повернення протекціонізму. Тарифи, субсидії, технологічні обмеження — усе це знову виводить на сцену промисловий капітал.

Програми на кшталт CHIPS Act у США та антикитайські тарифи в ЄС сигналізують про нову фазу економічного націоналізму. Акції промислових гігантів, таких як Caterpillar або Emerson Electric, знову стають привабливими. Водночас попит на локальне виробництво напівпровідників відкриває можливості для компаній, таких як GlobalFoundries і Wolfspeed, особливо в контексті стійкої конкуренції з Тайванем і Китаєм.

ШІ та кібербезпека

Глобальна цифровізація на тлі зростаючої недовіри між країнами робить кібербезпеку пріоритетом. Держави прагнуть контролювати дані, захищати критичні IT-системи та вибудовувати власний цифровий суверенітет.

Прогноз світових витрат на кібербезпеку до 2030 року

Джерело: Nasdaq

Тому інвестиції в компанії, що спеціалізуються на кібербезпеці та управлінні дата-центрами (CrowdStrike, Equinix, Digital Realty), виходять за рамки технологічного тренду — вони стають частиною нової національної інфраструктури.

Тим часом штучний інтелект, який уже перейшов із розряду модної теми в прикладну інфраструктуру прийняття рішень, також трансформує фондовий ландшафт. Якщо у 2023−2024 рр. основний фокус був на виробниках обчислювальних потужностей і напівпровідників, таких як NVIDIA, то у 2025 р. на перший план виходять компанії, які використовують AI як інструмент оптимізації. Morgan Stanley у недавньому дослідженні відзначає, що реальна віддача від AI-інвестицій уже спостерігається в трьох секторах: фінанси, нерухомість і логістика.

Пріоритети у сфері штучного інтелекту для фінансових компаній

Джерело: Morgan Stanley

Це не ставка на гіпотетичне майбутнє, а конкретне підвищення маржинальності, скорочення витрат і зростання EBITDA. Тому спостерігається ротація капіталу: інвестори виходять із перегрітих AI-імен, таких як Palantir і Ark-компанії, і входять у більш зрілі та стійкі бізнеси, які просто інтегрують AI у свої операційні процеси.

Дедоларизація та альтернатива SWIFT

Фінансовий світ також змінюється. Дедоларизація вже є не теорією, а скоріше практикою. Країни БРІКС та країни, що розвиваються, все частіше обходять долар у торгівлі, проводять розрахунки в юанях, створюючи альтернативи SWIFT та розвиваючи свої цифрові валюти.

Це не означає крах долара, але створює зростаючий попит на платформи, що забезпечують транзакційну незалежність: від криптовалютної інфраструктури до фінансових систем на базі блокчейну. Ripple, Stellar, а також стабільні криптоплатформи на кшталт Circle або Coinbase стають геополітичними активами.

Продовольство та вода як стратегічні ресурси

Не менш важливим є питання продовольчої та водної безпеки, особливо з огляду на величезні витрати на охолодження дата-центрів. Глобальне потепління, політична нестабільність і зростання населення посилюють напругу навколо доступу до їжі та води. Країни, які раніше спиралися на імпорт, прагнуть до аграрного суверенітету.

Усе це означає зростання інвестицій в агротехнології, добрива, іригаційні системи. Компанії Nutrien, Mosaic і Xylem опиняються в центрі нової «аграрної геополітики».

Портфель XXI століття більше не може будуватися лише на акціях зростання, стартапах і технологічних мріях. Інвестор нового часу має мислити категоріями стійкості, стратегічної автономії та матеріальної забезпеченості. Це означає вкладення в ресурси, інфраструктуру, кібербезпеку та локалізовані виробничі ланцюжки.

Читайте також: +220%, +500% чи стабільність: які IPO 2025 року дійсно приносять прибуток інвесторам

В умовах фрагментації глобального порядку виграє той, хто вміє вибудовувати захисний периметр — економічний, технологічний і продовольчий.

Світ змінюється — і змінюється логіка капіталу. Сьогодні важливі не просто цифри у звітах, а місце компанії в новій геоекономічній картині світу. Той, хто розуміє це першим, отримує не просто прибуток, а стратегічну перевагу.

Автор: